15 цікавих фактів про айстри

Цікаві факти про айстри

Айстри (лат. Aster) – рід багаторічних та однорічних (рідше) трав’янистих рослин сімейства Складноцвіті або Айстрові (Asteraceae), що включає понад 200 видів, широко поширених в культурі як декоративні рослини з красивими квітками (насправді, це не окремі квітки, а суцвіття).

Поширені в Євразії, Північній і Центральній Америці та на півдні Африки. В Україні в дикій природі зустрічається 2 види (обидва на фото нижче) – айстра степова (або волове око; Aster amellus) і айстра альпійська (Aster alpinus), яка занесена до Червоної книги України.

Родове розмежування в сімействі Astereae довгий час було джерелом розбіжностей серед ботаніків. Те, як вони ставляться до великого та різноманітного роду айстр, як правило, відображає їхню філософію щодо загальних понять, і хоча на цю тему існує багато думок, переважають дві з них.

Айстра альпійська (Aster alpinus)
Айстра альпійська (Aster alpinus).

Перша підтримує дуже інклюзивну родову концепцію великого роду Aster з додатковим поділом на кілька підродів. Інша думка полягає у тому, щоб відокремити від роду Aster багато характерних малих підродів, таким чином прийнявши вузьку родову концепцію.

В результаті нових поглиблених досліджень фенотипових особливостей і послідовностей ДНК, у поєднанні з достатньо суворим дотриманням принципів філогенетичної систематики, рід Aster зараз має набагато більш вузьке та природне визначення, ніж раніше. Через це багато видів, які раніше були прийняті в більш вільному визначенні цього роду, тепер переведені в кілька більш вузько визначених родів.

Цікаві факти про айстри

Стародавні греки вірили, що якщо посадити айстри біля будинку, то його обійдуть стороною знегоди та біди. А жерці дуже часто прикрашали храми букетами з айстр.

З Греції айстри потрапили до Криму. Під час розкопок поблизу Сімферополя їх зображення виявили серед сакральних символів на стінах царської гробниці.



З тієї ж Греції айстра була завезена до Італії, а звідки вона потрапила до Китаю і залишалася там популярною квіткою, коли в Європі про неї забули. Айстра повернулася на Європейський континент у XVIII столітті, її насіння привезли з Китаю.

Саме букет айстр, а не троянд, служив символом кохання при французькому королівському дворі. Говорив він про те, що кохання багатогранне і має безліч відтінків, від гарячої пристрасті до ніжної боязкості.

Айстра степова (Aster amellus)
Айстра степова (волове око; Aster amellus).

Що цікаво, у Чехії та Угорщині айстру називають осінньою трояндою. А назва «айстра» походить від грецького слова «астрон», що означає «зірка», на честь форми квітки.

Рід включає в себе, за різними оцінками, від 200 до 500 видів, широко розповсюджених в культурі як декоративні рослини з гарними квітками. Але, як вже було сказано вище, багато видів, які колись відносили до роду Aster, були перекласифіковані в інші роди.

Більше половини видів айстр ростуть у дикому вигляді в Центральній та Північній Америці. А ось на всій території колишнього СРСР росте всього 26 видів.

Айстри використовуються в китайській медицині для лікування гастриту, діареї та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

Айстри чудово зберігають свіжість після зрізу і можуть прикрашати будинок протягом тривалого часу. Обрізати стебла потрібно під кутом, щоб збільшити площу для поглинання води у вазі.



Кажуть, що айстра – це єдина квітка, яку змогли виростити полярники в Антарктиді (на науковій станції «Новолазаревська»), у тепличних умовах, звісно.

Айстра цвіте з липня по жовтень, але альпійські айстри цвітуть у травні та червні. Ароматні, барвисті квіти приваблюють численних бджіл, метеликів та мух, які відповідальні за запилення цієї рослини.

Раніше, поки не було сучасного обладнання, цю осінню квітку використовували геологи під час пошуку нікелевих руд. Вважається, що айстра змінить колір, якщо в землі є поклади цього металу.

Калістефус китайський (Callistephus chinensis) або садова айстра
Калістефус китайський (Callistephus chinensis) або садова айстра – монотипний рід сімейства Айстрові, близький до роду Айстра (Aster).

Багаторічні айстри, такі як альпійська, італійська, новобельгійська та новоанглійська, не вимагають щорічної посадки, хоча й не мають такої різноманітності сортів, як їхні однорічні родичі. Суцвіття багаторічних айстр зазвичай не великі, до 5-6 сантиметрів у діаметрі, частіше прості, ніж махрові, але цвітуть вони рясно та тривало.

Натхненний кольором та виглядом цих квітів, Клод Моне – французький живописець, написав знамениту картину «Айстри», яка стала світовим шедевром.

У період існування Радянського Союзу було створено так звану «пролетарську айстру». Це був символ трудової та політичної боротьби робітничого класу. Цей сорт був виведений спеціально для використання у політичних маніфестаціях та парадах.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися