Цікаві факти про Азовське море
Азовське море (або Азов) – напівзамкнене море на сході Європи в басейні Атлантичного океану, яке через Керченську протоку на півдні з’єднується з Чорним морем. Рельєф дна рівнинний і має невеликий нахил до центру моря. Береги моря на заході, півночі та сході переважно невисокі, а на півдні переважно круті.
Найбільша довжина Азовського моря становить близько 340 кілометрів, ширина – близько 230 км, площа поверхні – 37 605 квадратних кілометрів, а довжина берегової лінії дорівнює 1 472 км. Основними річками, що впадають у Азов, є Дон і Кубань, які зменшують солоність води, переносячи у море велику кількість мулу. На заході лежить вузька 100-кілометрова піщана коса Арабатська Стрілка, а також дуже солона затока Сиваш (Гниле море).
Азовське море називають найдрібнішим і самим континентальним морем в світі. А ще воно саме «сімейне». Особливості берегової лінії, пологий рельєф дна, відносно м’який клімат, тепла вода з травня по жовтень роблять це місце ідеальним для відпочинку з дітьми, тому щорічно на узбережжя з’їжджаються тисячі відпочиваючих.
Азовське море омиває береги всього двох країн – України та Росії, але при цьому воно здавна відоме по всьому світу. Про це свідчать згадки морської водойми у греків, римлян, скіфів та інших народностей. Кожна з них вважала за краще іменувати її по-різному: Меотійське озеро, Каргалук, Сурозьке море, Темеринда, Бахр-ель-Ассак та інші.
Сучасна назва з’явилася значно пізніше, але її походження точно встановити неможливо, тому лінгвістам залишається лише здогадуватися.
Найцікавіші факти про Азовське море
• Вважається, що Азовське море виникло близько 7700 років тому, проте в світі морів воно є одним з наймолодших. Існує версія, що колись води Чорного моря хлинули через Керченську протоку і затопили низину, тим самим утворивши нову водойму.
• Стародавні римляни вважали Азов не морем, а болотом і саме так позначали його на своїх картах (Меотійське болото; лат. Palus Maeotis).
• Середня глибина водойми не перевищує 6,5 – 8 метрів, тому вона добре прогрівається. Це перетворює Азовське море на своєрідний рибний розплідник, а його береги в ідеальне місце для риболовлі. Навіть під час сильних штормів тут не фіксуються хвилі висотою понад 4 метри.
• Згідно з древніми легендам, колись в акваторії Азовського моря проживало прекрасне і дуже войовниче плем’я амазонок, що складалося тільки з жінок. Зокрема, про це є згадка в «Іліаді» Гомера.
• Від Атлантичного океану цю водойму відокремлює довгий ланцюг проток і морів. Щоб з Азова потрапити до Атлантики, знадобиться довга подорож: спочатку потрібно переплисти Керченську протоку, і потрапити у Чорне море. Далі через турецьку протоку Босфор можна потрапити у Мармурове море, а звідти – через Дарданелли – у Егейське. Але це ще не все: на шляху постане довге Середземне море, лише подолавши яке, через Гібралтар ви нарешті потрапите в Атлантичний океан.
• На деяких ділянках пляжів Азовського і Чорного морів можна спостерігати явище, іменоване місцевими «чорний або урановий пісок». Наукова його назва – монацитові піски, і вони дійсно мають слабку радіоактивність через вміст в них мізерних частинок торію і урану.
• Азовська водойма має неофіційне прізвисько. Її часто називають «Море молюсків».
• Вчені спостерігають щорічне зниження рівня води в Азовському морі. Якщо тенденція продовжиться, це може привести до незворотних наслідків – водойма повністю висохне, а азовські дельфіни та інші тварини і риби, що мешкають в ній, вимруть.
• Солоність Азовського моря невелика, в середньому 11 – 14‰. Є навіть майже прісні ділянки, в яких мешкають карасі, судаки і щуки. Однак через велику кількість каламутних річок, що впадають в Азов, високий вміст йоду і глинисте дно вода здається каламутною і брудною. Іноді, переважно в літній час, вода стає яскраво-зеленою через життєдіяльність мікроорганізмів. Це явище відоме під назвою «цвітіння води».
• Ближче до кінця літа, в оксамитовий сезон, під час нічного купання можна спостерігати справжнє диво – від тіла плавця по воді пробігають маленькі іскорки. Насправді, це просто світяться мікроорганізми, які є частиною фауни Азовського моря.
• В холоди прибережні води покриваються льодом. Якщо зима дуже холодна, то море замерзає повністю. Це небезпечно, оскільки виникають тороси, які напирають на берег і руйнують курортну інфраструктуру, а іноді і довколишні будинки.
• В сибірському озері Байкал, яке має меншу площу водної поверхні, міститься обсяг води, приблизно в 95 разів більший, ніж в Азовському морі.
• В басейні Азовського моря дуже велика популяція птахів, багато видів з яких мають природоохоронний статус, тому для них створені спеціальні заповідники.
• На дні Азова та в довколишніх районах були знайдені поклади природних копалин, в основному нафти і природного газу. Але вони не розробляються, оскільки, за оцінками фахівцям, їх видобуток був би дуже дорогим процесом.
• Деякі вчені-геологи вважають, що цей географічний об’єкт доречніше було б класифікувати як лагуну або затоку Чорного моря.
