Білий гриб – цікаві факти


Білий гриб або боровик (лат. Boletus edulis) – вид грибів сімейства Болетових (Boletaceae), один з найбільш поширених видів роду Болетус (Boletus).
Існує багато форм, що відрізняються кольором і мікоризним пристосуванням до тієї чи іншої деревної породи.
Зустрічається на всій території України в листяних і хвойних лісах. Росте боровик поодиноко і групами (іноді – кільцями).
В Україні плодоносить з середини червня по кінець вересня, найбільш масовий збір – в другій половині серпня. Часто короткочасно з’являється в кінці травня, в більш теплих регіонах плодоносить і в жовтні.
Це один з найкращих їстівних грибів. Споживають білі гриби у свіжому (вареному і смаженому), маринованому і особливо сушеному вигляді.
У білому грибі виявлено речовини з тонізуючими протипухлинними властивостями, а в минулому екстрактом з його плодових тіл лікували обмороження.
Цікаві факти про білі гриби

• Сотні років тому на Русі «грибами» називали головним чином всі їстівні гриби. Згодом назва «білий» закріпилася за боровиками, як за найбільш цінними з них. До того ж, м’якоть його не змінюється в кольорі на зрізі і не темніє при сушінні. Це відповідає на питання, чому він називається білим, хоча шапка у нього коричневого кольору.
• У різних регіонах України білі гриби називають по-різному, оскільки багато де склалися свої місцеві назви. Ось лише декілька з них: гриб справжній, правдивий, дубрівник, правдивець, щирак, біляк, білас тощо.
• Білі гриби загоряють на сонці, прямо як люди. Якщо вони ростуть під покровом дерев і в густій траві, шапка у них, швидше за все, буде дуже світлою. У разі, якщо вони виростуть на місці, куди регулярно потрапляє сонячне світло, шапка швидко набуває темно-коричневого відтінку, як у шоколаду.
• Швидкість росту білого гриба можна назвати середньою. За тиждень він може вирости приблизно до 10-12 сантиметрів, кожну добу додаючи до 10-30 грамів маси. У відповідних умовах він росте приблизно на 2 сантиметри на добу, може, трохи менше. Якщо умови складаються несприятливі, зростання може сповільнитися або зовсім зупинитися.

• Білі гриби поділяються на кілька видів – березові, дубові, ялинові, соснові, грабові та інші. Назви обрані не випадково, вони відображають, з якими саме деревами грибниця знаходиться в симбіозі. Але зовні всі вони схожі між собою, і відрізнити один вид від іншого може тільки досвідчений грибник.
• У лісах помірного поясу зустрічається так званий несправжній білий, або жовчний гриб. Зовні він дуже схожий на звичайний, але на смак він гіркий, а тому неїстівний. У старих жовчних грибів губчаста нижня сторона шапки має рожевий відтінок, що відразу їх видає.
• Всупереч поширеній думці, білі гриби можна вирощувати, а не тільки збирати в лісі. Але це дуже трудомісткий процес, який, до того ж, зажадає чимало років – доведеться висадити на ділянці дерева певних порід, а потім засіяти там грибницю. З одного гектара (тобто 100 соток) за теплий сезон можна зібрати приблизно від 60 до 250 кілограмів врожаю білих грибів.

• У найбільших і старих білих грибів шапка може досягати 30-35 сантиметрів у діаметрі, в рідкісних випадках – 50 см. Гриб-рекордсмен був знайдений в росії, його шапка мала діаметр у 58 см, а маса зовсім трохи не дотягувала до 10 кілограмів. А в Україні найбільший знайдений білий гриб «потягнув» на 2,85 кг. Його знайшли на Волині у Старовижівському районі літом 2000 року. Довжина ніжки цього боровика досягала майже 40 сантиметрів, а шапка по окружності перевищувала 90 сантиметрів.
• Калорійність свіжих, маринованих і смажених білих грибів є низькою, всупереч поширеній думці, так що цей продукт відноситься до низькокалорійних і дієтичних. А ось в сушеному вигляді підвищується не тільки калорійність (з 34 ккал до 286 ккал), але і засвоюваність корисних речовин, які містяться в білому грибі.
• Білі гриби зустрічаються не тільки в Европі. Більш того – вони ростуть взагалі на всіх континентах, крім Антарктиди! Але тільки в помірному кліматі, оптимальна температура для їх зростання коливається від +14 до +18 °C. А в Південну Америку і Австралію білі гриби були інтродуковані випадково – туди перевозили саджанці хвойних дерев в горщиках, і в грунті там виявилися грибниці. Потрапивши у відповідні умови, вони вижили.