Болівія – цікаві факти

Болівія (ісп. Bolivia), або офіційно Багатонаціональна Держава Болівія (ісп. Estado Plurinacional de Bolivia) – незалежна держава в Південній Америці. Болівія межує з Бразилією на півночі та сході, Парагваєм та Аргентиною на півдні, Чилі на південному заході та Перу на заході.

Столицею країни, згідно з конституцією, є місто Сукре, але резиденція уряду знаходиться у Ла-Пасі. В країні 37 офіційних мов, найбільш поширеною є іспанська. Населення Болівії становить близько 11,6 мільйонів чоловік. Понад 50% населення – це вихідці з Південної Америки, найчисельнішими з яких є індіанці кечуа, аймара та гуарані.

Річка Чапаре у департаменті Кочабамба, Болівія.

До приходу європейців область сьогоднішньої Болівії входила до Імперії інків – найбільшої держави в доколумбовій Америці. Конкістадори взяли під контроль цю територію у XVI столітті. Протягом більшої частини колоніального правління Іспанії ця область була відома як Верхнє Перу і знаходилась під управлінням віце-королівства Перу, до якого належала більшість іспанських колоній в Південній Америці, хоча ця провінція мала значну автономію.

Боротьба за незалежність тривала з 1809 по 1825 рік. 6 серпня 1825 року була створена республіка, названа на честь південноамериканського революціонера Симона Болівара. У своїй історії незалежної держави Болівія стикалася з низкою політичних заворушень, диктаторських соціальних потрясінь та економічних проблем.

Болівія – це демократична президентська республіка, поділена на дев’ять департаментів. Рельєф країни різноманітний, тому в західних частинах розташовані високі Анди, а в східній – низовини Амазонки та Гран-Чако.

Гора Сахама – найвища точка Болівії.

Болівія визначена як «країна, що розвивається», із середнім індексом людського розвитку та рівнем бідності 53%. Найважливішими видами економічної діяльності є сільське господарство, лісове господарство, рибальство, видобуток корисних копалин, виробництво текстилю та одягу, обробка металів та очищення нафти. Болівія дуже багата на природні ресурси, особливо на олово та літій.

Велика кількість різноманітних культур у Болівії значною мірою сприяла різноманітності в галузях мистецтва, літератури, музики, а також у кулінарії.

Найцікавіші факти про Болівію

• Територія Болівії становить більше одного мільйона квадратних кілометрів (майже вдвічі більша за Україну), за цим показником вона входить до тридцятки найбільших країн світу. А ось населення – близько 11 600 000 чоловік. Таким чином, на одному квадратному кілометрі проживають трохи більше десятка болівійців. Офіційна назва країни, як вже було сказано вище, звучить так – Багатонаціональна Держава Болівія. У Болівії відразу 37 офіційних і 3 державні мови – іспанська, аймара і кечуа. За конституцією 2009 року всі державні організації зобов’язані вибрати додаткову до іспанської індіанську мову роботи. Більшість вибрали кечуа і аймара.

• Свою сучасну назву Болівія отримала у 1825 році на честь Симона Болівара, керівника боротьби за незалежність іспанських колоній. Завдяки Болівару незалежність, крім Болівії, отримали також Венесуела, Еквадор, Перу та Колумбія. Сам Болівар планував об’єднати всі ці держави у Південні Сполучені Штати, але був звинувачений у бажанні утворити імперію і стати диктатором.

Місто Ла-Пас (майже 900 тисяч жителів) фактично є неофіційною столицею Болівії.

• Болівія є батьківщиною картоплі, місцеві індіанці почали культивувати її близько 5 000 років тому. У даний час в країні вирощується близько 250 видів картоплі, а в Андах і зараз можна знайти ці коренеплоди, що ростуть в дикій природі. У XVI столітті іспанці, яким картопля припала до смаку, почали завозити її до Європи, через деякий час вона увійшла до числа найпоширеніших сільськогосподарських культур Старого Світу.

• Не багато знайдеться в світі країн, в яких немає «Макдональдсів». А ось у Болівії американські пункти швидкого харчування так і не змогли завоювати популярність – через кілька років після відкриття всі вони були закриті. Болівійці дуже дбайливо ставляться до національної кухні, вони впевнені, що їжу потрібно готувати ретельно, фаст-фуди виявилися безсилі перед народними традиціями.

Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (1,6 мільйона осіб) є найбільшим містом Болівії.

• Болівія – це гірська країна. Наприклад, фактична столиця держави, місто Ла-Пас, знаходиться на висоті близько 3 600 метрів над рівнем моря, будучи найвищою столицею в світі. Для Ла-Пасу характерні постійні перепади погоди, морози можуть вдарити у будь-який час року. Незважаючи на велику територію, Болівія не має виходу до моря. Але у 2010 році був укладений договір з Перу про оренду на 99 років прибережної ділянки для будівництва порту.

• Але виходу до океанського узбережжя Болівія була позбавлена не завжди. Прибережні території країна втратила у 1879 році, в результаті війни з сусідньою державою Чилі. Тепер всередині континенту знаходяться дві країни Південної Америки – Болівія і Парагвай.

• На кордоні Болівії і Перу знаходиться озеро Тітікака, саме високогірне з усіх судноплавних озер світу. Його площа становить 8 372 квадратних кілометри. Згідно з давньою легендою, на місці озера колись знаходилося ціле місто. Знайти його підводним археологам поки не вдалося, але були виявлені кам’яна бруківка і руїни кріпосної стіни.

Болівійські жінки збирають картоплю.

• Болівійці – це дуже політизований народ, вони люблять влаштовувати мітинги і марші протесту. Цікаво, що право голосу в країні визначається сімейним станом виборця. Одружені можуть брати участь у виборах вже з вісімнадцятирічного віку. А ось холостяки повинні будуть почекати ще три роки. Главою держави і уряду є президент, який обирається на 5-річний термін.

• Ще в XIX столітті в Болівію почали переселятися старообрядці з Російської імперії, а в двадцяті роки минулого століття до них додалися ще й колишні білогвардійці. В даний час російською мовою володіють близько 2 000 жителів Болівії. Місцева влада виділяла переселенцям земельні ділянки далеко від великих міст. Земля тут була родючою, а роботи старообрядці не боялися.

• Відвідавши Болівію, можна зупинитися в незвичайному готелі, який називається «Palacio de Sal», що перекладається як «Палац солі». Побудований він був чверть століття тому з соляних блоків. Але соляні тут не тільки стіни і підлоги, з солі виготовлена і всі меблі в готелі. Загальна площа закладу становить 418 квадратних метрів, на будівництво пішло 10 000 тонн солі. У дворі можна пограти в гольф на соляному полі. Багато проблем готелю доставляють дощі, деякі блоки доводиться міняти.

Кухня Болівії: Pique a lo Macho – суміш курки, яловичини, ковбаси, цибулі та зеленого перцю. Подається разом із вареними яйцями, і все це поверх картоплі фрі.

• Збірну Болівії з футболу не можна віднести до світових лідерів. Але на своєму полі, а головний стадіон країни розташований на висоті 3 600 метрів, суперникам болівійців грати не просто, вони постійно скаржаться на брак повітря. Але ФІФА дозволяє національній збірній Болівії проводити матчі на високогірному стадіоні імені Ернандо Сілеса. Саме тут у відбірковому матчі до Чемпіонату світу 2010 року Болівія сенсаційно розгромила Аргентину з рахунком 6:1.

• Болівійські спортсмени брали участь у 14 літніх та 6 зимових Олімпійських іграх. Дебют відбувся у 1936 році на Олімпіаді в Берліні. На превеликий жаль вболівальників представники Болівії жодного разу не змогли завоювати медаль. У 2018 році на зимових Іграх у Пхенчхані за Болівію виступав фінський лижник Гренлунд Тімо. Але і уродженець північної європейської країни не зміг піднятися на п’єдестал пошани.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!