Чому хвойні дерева не скидають голки?

Коли наближається зима, листя жовтіє, а потім опадає. І дерева залишаються голими, доки знову не потеплішає. Але так відбувається не з усіма з них. Наприклад, ялинка, сосна, ялиця, ялівець і туя не обтяжують себе подібними умовностями і голки не скидають за жодної погоди. Чому? Вся справа в відмінностях у влаштуванні листя та хвої.

І листяні, і хвойні рослини живуть за рахунок фотосинтезу. Вони отримують воду із землі за допомогою коренів, а сонячне світло вловлюють листям або голками. І останні, по суті, є все тим же листям – тільки вужчим і дуже туго скрученим.

Використовуючи енергію сонця, рослини перетворюють воду та вуглекислий газ на різні цукри та крохмаль, які потім «вживають у їжу».

Взимку дні коротші, і сонячного світла рослини отримують менше, ніж улітку. А широке соковите листя стає вразливим для холоду. Воно замерзає, і через нього рослина втрачає дорогоцінну воду.

Дереву стає невигідно намагатися фотосинтезувати далі та витрачати накопичений цукор на підтримку життя листя. Тому воно скидає його і йде в сплячку, щоб зберегти якнайбільше поживних речовин і дотягнути до весни, коли світла і тепла стане більше.

Хвойні дерева взимку теж одержують помітно менше енергії для фотосинтезу. Але їхні голки стійкі до холоду. По-перше, хвоїнки мають меншу площу, ніж листя, а по-друге, вони покриті спеціальним воскоподібним нальотом, що перешкоджає втраті вологи.

Тому хвою ялинкам і соснам на зиму скидати не потрібно. Завдяки цьому вони пристосовані до широкого діапазону температур і можуть зростати і в теплому кліматі, і в дуже суворому.

Тим не менш, говорити, що хвойні дерева взагалі ніколи не скидають голки неправильно, тому що вони змінюють їх регулярно. За даними Університету Айови, хвоїнки можуть слугувати 1-3 роки. Восени старі голки стають бурими та коричневими і опадають, замість них дерева постійно відрощують нові.

А фраза «Взимку, влітку, навесні у зеленому вбранні» не цілком коректна, тому що ялинки, сосни, ялиці та туї регулярно змінюють колір щороку, просто іноді зміни помітні, а іноді не дуже. Хвойні дерева можуть бути яскраво-зеленими або темно-зеленими, жовтими і навіть бурими.