Чистотіл (лат. Chelidonium) – єдиний представник однойменного роду трав’янистих багаторічних рослин сімейства макових (Papaveraceae). Поширений в Європі, Азії та Північній Америці. Інші назви – бородавник, бордун, прозорник, гладушник.

Має вертикальне стебло, яке може досягати у висоту понад 1 метр. Вгорі сильно розгалужене. Стебло і листя яскраво-зеленого кольору, а зісподу листя мають попелясто-блакитний відтінок. Квітки яскраво-жовті. Коріння від темно-оранжевого до коричневого кольору.

Чистотіл великий. Загальний вигляд квітучої рослини.

При зрізанні стебло і листя виділяють жовтий або оранжевий молочний сік, а кореневий сік забарвлюється в яскравий оранжевий колір.

Коренева система слабка. Досягає довжини 5 – 10 сантиметрів. Чистотіл легко викорінюється, коли його тягнуть рукою. Цвіте в травні-червні, а в теплу погоду – з квітня. Медонос. Після цвітіння утворюється так звана коробочка, в якій розташоване насіння.

Рослина отруйна для людини, але її їдять деякі домашні тварини (коні, вівці, кури). Чистотіл містить близько 20 алкалоїдів. Лікування відваром трави застосовується тільки під наглядом лікаря. При зовшішньому застосуванні він успішно лікує бородавки та вітрянку.

Цікаві факти про чистотіл

• Як вже було сказано вище, на Землі є всього один вид чистотілу – чистотіл звичайний (хоча іноді його азіатський підвид вважають ще одним окремим видом), а найближчими його родичами з точки зору ботаніки є, як не дивно, маки та інші рослини сімейства макових.

• У минулому багато поколінь лікарів, починаючи з давніх часів і закінчуючи XVIII століттям, вважали сік чистотілу кращим засобом для лікування різних очних захворювань. Пізніше дослідження показали, що це не так. А попадання його соку в очі взагалі потрібно уникати, оскільки це дуже небезпечно.

• Про лікарські властивості чистотілу було добре відомо ще в Стародавньому Римі, кілька тисяч років тому. Римляни збирали і сушили його, після чого робили на основі цієї сировини настоянки для лікування захворювань печінки і жовчного міхура. А в народній медицині свіжий сік чистотілу застосовується для лікування папілом, бородавок та інших проблем зі шкірою.

• На основі чистотілу виготовляється препарат «Україн», який заявлений виробником (австрійською компанією Nowicky Pharma), як засіб проти розвитку злоякісних пухлин. Він був створений українським хіміком Василем Новицьким у 1978 році і названий на честь України. Однак ефективність його не підтверджена дослідженнями, а в деяких країнах Західної Європи він і зовсім заборонений.

• Знаменитий середньовічний лікар Ібн Сіна, він же Авіценна, рекомендував жувати свіжий чистотіл при зубному болю, щоб полегшити страждання. Він не знав, що робити цього категорично не можна, оскільки в свіжому вигляді ця рослина дуже отруйна. Втім, вона і в сушеному вигляді не втрачає отруйних властивостей.

• Ця рослина має й інші застосування. Так, її їдкий сік використовується для протруювання різних металів і їх чорніння. А з чистотілового насіння виготовляється жирне масло, яке не висихає на повітрі і при цьому відмінно оберігає метал від корозії.

Зрізане стебло чистотілу, що виділяє жовтий отруйний сік.

• Отруйність цієї рослини така, що її не їдять навіть деякі сільськогосподарські тварини. Якщо, наприклад, чистотіл випадково з’їдять корови, то у них можуть початися серйозні проблеми з травною системою, а свиням, до того ж, те ж саме загрожує ще й втратою слуху.

• Ні в одній країні світу чистотіл не культивується, оскільки він не має великого промислового значення, а для застосування в складі традиційної медицини вистачає і того, що росте в природі, сам по собі. Тим більше, що ця рослина широко росповсюджена – в Україні, наприклад, вона зустрічається на всій території країни.

• У Північній Америці, як і в Європі, чистотіл вважається бур’яном. Взагалі ця рослина в природі раніше зустрічалася тільки в Євразії, але в XVII столітті колоністи-переселенці завезли її в Новий Світ як ліки від бородавок. Від них, до речі, чистотіловий сік дійсно допомагає, хоча зараз є більш ефективні і безпечні препарати, схвалені офіційною медициною.

• Насправді сік чистотілу має білястий колір, світлий і каламутний. Але при контакті з повітрям він моментально окислюється і змінює колір на жовто-оранжевий. Відбувається це настільки швидко, що побачити процес його потемніння майже неможливо.

***На верхньому фото: Чистотіл звичайний (або великий), листя та квітки.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!