Гора Арарат – найвища вершина Вірменського нагір’я, розташована на північному сході Туреччини, в провінції Агра, в 16 км на захід від Ірану і в 32 км на південь від Вірменії. Складається з Великого Арарату і Малого Арарату, відстань між їхніми вершинами становить 11 кілометрів.
Великий Арарат від 4250 м і вище покритий вічними снігами. Він являє собою засніжений конус згаслого вулкана. Тут близько 30 окремих льодовиків. Але, що цікаво, незважаючи на свою масивність та наявність вічних снігів і льодовиків, Араратські гори не дають початку жодній річці.
Біблійна книга Буття говорить про гору, як про місце, де стояв Ноїв ковчег після описаного там Потопу. Однак згідно з «Біблійною енциклопедією Брокгауза», ніщо не вказує на те, що ковчег пристав саме до сучасної гори Арарат. Існує думка, що ототожнення гори Ноя з сучасним Араратом склалося після V століття в церковних колах поза Вірменією, звідки воно потрапило і до цієї країни.
Найцікавіші факти про Арарат
• Арарат – найвідоміша, але далеко не єдина назва цієї гори. Так у XIX столітті почали називати її європейські географи. При цьому британський мандрівник Джеймс Брайс, який побував тут у 1876 році, зазначав, що місцеві народи практично не називають цю вершину Араратом. Вірмени називають її «Масіс», що можна перекласти як «Велика гора».
• А ось у Туреччині популярною є назва «Агрідаг», тобто – «Крива гора». А, наприклад, перси звали її «Кухи-Нух», що перекладається як «Гора Ноя». Адже саме тут причалив ковчег біблійного праведника. Араби називають її «Джабал-аль-Харет», а курди – «Грідах» або «Агрі».
• Як вже було сказано вище, Арарат складається з двох вершин – Великого Арарату, висота якого становить 5165 метрів над рівнем моря та Малого Арарату, що здіймається вгору на 3927 метрів.
• Арарат є вулканічним масивом. Щоправда, останнє виверження було зафіксовано давно – 2 липня 1840 року. Виверження супроводжувалося потужним землетрусом, що призвело до численних жертв. Було зруйновано монастир Святого Якова та село Аргурі. З того часу на схилах гори немає ніяких поселень.
• У 1916 році військовий льотчик Володимир Росковицький подав рапорт про те, що, пролітаючи над Араратом, помітив останки великого судна, які, на думку пілота, могли бути тим самим біблійним ковчегом. Через рік сюди було направлено експедицію на чолі з Росковицьким, під час якої було зроблено безліч фотознімків. У роки революції звіт експедиції зник, піддавалося сумніву навіть те, чи був взагалі у російській армії льотчик з прізвищем Росковицький.
• Незважаючи на те, що Арарат є символом Вірменії, з 1921 року він знаходиться на території сусідньої Туреччини. Сталося це після укладання Карського договору. Але зображення Арарату можна було побачити як на гербі Вірменської РСР, так і на гербі сучасної незалежної Вірменії, який був затверджений у квітні 1992 року.
• Довгий час сходження на вершину Арарату у місцевих народів вважалося не богоугодним заняттям. Існує переказ про святого Якова, який кілька разів намагався знайти на горі ковчег Ноя. Щоразу така подорож закінчувалася невдачею – у дорозі Яків засинав, а прокидався знову біля підніжжя гори. Якось уві сні ангел сказав Якову, що смертним не треба бувати на вершині Арарату. Але за свої зусилля Яків був нагороджений – ангел вручив йому невелику частинку ковчега.
• Перше підкорення цієї гори відбулося лише 1829 року, коли Вірменія вже входила до складу Російської імперії. Керував експедицією Йоган Фрідріх Паррот – відомий мандрівник і дослідник природи, професор Дерптського університету. Тоді було проведено низку метеорологічних спостережень.
• Втім, навіть у наш час багато хто переконаний у тому, що побувати на найвищій точці Арарату не судилося нікому. А всі наявні фотознімки та відеозйомки – не більш ніж простий обман.
• Згідно з однією легендою, за допомогою води, здобутої з льодовиків Арарату, можна викликати птаха під назвою тетагуш, який допоможе людям позбутися сарани.
• Як вже було зазначено вище, Арарат є символом Вірменії. Тому в цій країні ім’я Арарат дуже популярне у чоловіків. Крім того, таку назву мають найвідоміший футбольний клуб Вірменії і коньячно-винно-горілчаний комбінат (не слід плутати з коньячним заводом) у Єревані. А ось у Лівані так названо одну з газет, яку видає вірменська діаспора.
Вам також може сподобатися:
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!
КАЛЕНДАР
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | ||||||
2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
30 | 31 |
КАТЕГОРІЇ
- Архітектура (23)
- Звірі і птахи (147)
- Їжа і напої (89)
- Космос (28)
- Люди (93)
- Планета (177)
- Різне (231)
- Рослини (109)
- Спорт та ігри (53)
ОСТАННІ ФАКТИ
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
- Бджоли – найцікавіші факти (3 782)
- Чи ховають страуси голову в пісок? (3 213)
- Цікаві факти про борщ (3 204)
- Найцікавіші факти про математику (3 119)
- Найцікавіші факти про колібрі (3 028)