Найцікавіші факти про бобслей

Бобслей (від англ. bobsleigh) – зимова спортивна дисципліна, що полягає в швидкісному ковзанні учасників змагань на спеціальних аеродинамічних санках, які носять назву «боб», по доріжці зі штучним льодом.

В наш час довжина льодової траси становить 1500 – 2000 метрів, а перепад висот дорівнює 8 – 12% (130 – 150 метрів). На трасі має бути щонайменше 15 поворотів, і деякі з них, починаючи зі швидкості 130 км/год, можуть призвести до того, що команда отримає перевантаження 5 g. Швидкість бобслейних саней під час спуску по трасі може досягати 150 км/год.

Двомісні сани для бобслею.

На початку траса пряма, але поступово переходить у льодовий жолоб із різноманітними по крутизні поворотами і віражами. Зараз максимальна вага саней, включаючи екіпаж, становить 630 кг – для чотирьох учасників, а для двох учасників – 390 кг. Досягти такої ваги можна за допомогою додавання металевих обважнювачів. Кожні сани мають чотири сталеві ковзани, з яких два передніх керовані. Час спуску вимірюється з точністю до тисячних часток секунди.

Міжнародна федерація бобслею та санного спорту (FIBT) була заснована у 1923 році. Наступного року змагання з бобслею увійшли до програми перших зимових Олімпійських ігор у французькому Шамоні.

Цікаві факти про бобслей

• Згідно з легендою, бобслей, як вид спорту, з’явився у 1888 році в швейцарському Санкт-Моріці, де англійський турист на ім’я Вілсон Сміт з’єднав між собою двоє саней з дошкою, щоб спуститися зі сніжного пагорба.

• Бобслейна траса в Санкт-Моріці, що була відкрита у 1904 році, діє до теперішнього часу і є найстарішою в світі. Вона ж є єдиною нині трасою, збудованою з природних матеріалів – снігу та льоду.

• Перший бобслейний клуб був заснований у 1897 році в тому ж Санкт-Моріці. До 1914 року змагання з бобслею проводилися на природних пагорбах по всій Європі. Згодом з’являються треки в Швейцарії, Австрії, Румунії та Німеччині.

Швейцарська бобслейна команда – переможець Олімпійських ігор 1924 року в Шамоні.

• Нині боб, у якому спортсмени проходять трасу, не нагадує ті примітивні дерев’яні сани, які розважали туристів ще наприкінці ХІХ століття. Над виготовленням саней для бобслею працюють найкращі фахівці, тож не дивно, що швидкість на трасі досягає 150 км/год.

• Змагання бобслеїстів проводяться на двомісних та чотиримісних санях. Вартість двомісного боба для змагань високого рівня становить близько 50 – 80 тисяч євро, а чотиримісного – понад 100 тисяч.

• До складу екіпажу входять пілот (рульовий) і 1 або 3 розганяючі. Вага екіпажу суворо регламентується: загальна маса спортсменів екіпажу-двійки має перевищувати 200 кг, а команди-четвірки повинна становити трохи більше 400 кг.

• Якщо ціль розганяючих – надати бобу швидкість на старті, то пілот повинен керувати снарядом на трасі за допомогою спеціального троса, з’єднаного з полозами.

• На початку 1990-х років відбулися перші змагання з бобслею серед жінок. Жіночий бобслей був включений до олімпійської програми на Іграх у Солт-Лейк-Сіті 2002 року.

• Багато хто вважає, що бобслей розвинений виключно у північних країнах. Але це хибна думка. До членів Міжнародної федерації бобслею та санного спорту входять навіть такі країни як Індія, Бразилія, Ямайка і Пуерто-Ріко.

Бобслейна траса в Альтенберзі, Німеччина.

• Думаєте бобслей – це змагання для молодих спортсменів? Не завжди. Наприклад, на Іграх 1932 року в Лейк-Плесіді чемпіоном став бобслеїст із США Джей О’ Брайєн. Через кілька днів після перемоги спортсмену виповнилося 49 років.

• Зимові Олімпійські ігри в Скво-Веллі (США) 1960 року – єдині, де не було змагань з бобслею. До речі, ці ігри були першими, на яких велася пряма телетрансляція.

• Окрім зимових Олімпіад, бобслеїсти змагаються на Чемпіонатах світу, Європи та Північної Америки, а також на Кубку світу. Найуспішнішими країнами у змаганнях з бобслею є Швейцарія, Німеччина та Канада.