Фламінго (лат. Phoenicopterus) – рід великих птахів з сімейства Фламінгові (Phoenicopteridae) ряду Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes). Включає 3 види. Є одними з небагатьох видів птахів, які починають вигодовувати своїх дитинчат пташиним молоком (інша назва – зобне молоко; секрет, що виробляється у деяких птахів для годування пташенят. Незважаючи на свою назву, не має нічого спільного зі справжнім молоком ссавців).

Рожеві фламінго (Phoenicopterus roseus).

Для фламінго характерна довга гнучка шия, довгі ноги з чотирма пальцями, задні з яких низькорослі, а три передніх з’єднані плавальними шкурками. Харчуються водоростями та водними безхребетними, що мешкають на берегах річкових лиманів або вздовж берегів морів і озер.

Ці птахи поширені в Південній і Центральній Америці, Південно-Західній Азії, Південній Європі та Африці. Найвідомішим є рожевий фламінго (Phoenicopterus ruber) з рожево-білим оперенням, який виростає до 130-140 сантиметрів у висоту і важить від 3,5 до 4 кг.

Всі три представники роду мають схоже забарвлення пір’я на крилах, відрізняючись лише інтенсивністю кольору. Разом з тим всі види фламінго мають різну колірну комбінацію ніг, дзьоба, райдужки та шкіри навколо очей.

Цікаві факти про фламінго

• Насправді рожеві фламінго мають дуже бліде оперення, яке не сильно відрізняється від білого кольору. По-справжньому рожевий колір мають лише червоні фламінго, що мешкають переважно в Карибському регіоні та в Південній Америці. Всього ж існує 3 види цих птахів – рожеві, червоні та чилійські, і всі вони дуже схожі між собою. У минулому існувало ще 10 видів, але всі вони вимерли у незапам’ятні часи. Колись давно ці пернаті жили навіть в Австралії.

• У дикій природі фламінго живуть величезними колоніями, які іноді налічують кілька сотень тисяч особин. Найбільші колонії, за оцінками орнітологів, можуть складатися з понад мільйона птахів! Щоправда, з середини минулого століття їхня світова чисельність продовжує скорочуватися через повсюдне браконьєрство.

• Ці птахи напрочуд витривалі, і природа добре пристосувала їх до виживання в таких умовах, в яких можуть існувати мало які тварини. Фламінго часто селяться на берегах солоних та лужних озер, і завдяки товстій шкірі на ногах вони можуть спокійно блукати такою водою без шкоди для себе. Роблять вони це не просто так – через підвищену солоність у таких озерах не живуть риби, тому там через відсутність конкуренції дуже багато дрібних рачків, якими фламінго і харчуються.

Червоні фламінго (Phoenicopterus ruber).

• У зоопарках фламінго втрачають яскраве забарвлення свого пір’я, тому що в природі необхідні для його підтримки речовини вони отримують разом з їжею, яка становить основу їхнього раціону, тобто з дрібними рачками. Щоб у неволі їхнє пір’я не зблікло, птахам пропонують спеціальну дієту, що містить моркву, дрібних ракоподібних та інші корисні продукти харчування, в яких є все, що їм необхідно.

• Часто зустрічається твердження, що фламінго – єдині теплокровні істоти на Землі, у яких коліна можуть згинатися не тільки вперед, а й назад. Це не правда! Те, що здається колінами, насправді є їхніми кісточками (щиколодками), суглоби яких справді можуть згинатися і так, і так. А колін фламінго з боку просто не видно, бо вони приховані під оперенням.

• Коли фламінго виводять потомство, його доглядають окремі особини, яких «призначають» няньками. Пташенят можуть бути десятки і сотні тисяч, але батьки, відлітаючи на пошуки їжі, після повернення легко знаходять своїх власних нащадків. Поки основна частина колонії шукає їжу, всі пташенята перебувають під наглядом невеликої кількості дорослих птахів.

• Ці птахи неймовірно ненажерливі, дорослі фламінго за добу можуть легко поглинути таку кількість їжі, що дорівнює чверті їхньої власної ваги. При цьому вони ведуть не надто активний спосіб життя, але їхній швидкий метаболізм призводить до підвищеної витрати енергії.

Фламінго чилійський (Phoenicopterus chilensis).

• У природі фламінго зустрічаються в різних умовах. Вони живуть і біля прісноводних озер, і біля надсолоних, і можуть спокійно блукати як крижаною водою, так і гарячою (через гейзери і вулканічні джерела). Але цим птахам доводиться дуже дбайливо ставитися до стану своїх ніг, тому що найменша подряпина на них може призвести до нагноєння та інфекції. Відбувається це через те, що озера в місцях постійного проживання фламінго насичені їх послідом, а це створює сприятливе для розвитку бактерій середовище.

• Дихальна система фламінго влаштована дуже цікаво. Коли птиця харчується, вона перестає дихати! Але для неї це природний процес, і дихання просто завмирає на якийсь час, тому задихнутися через це у фламінго не вийде навіть за всього бажання.

• Такі довгі ноги у фламінго сформувалися в результаті еволюції, а не просто так. Найбільш довгоногі особини можуть заходити далі у водойму, де навколо менше родичів і, відповідно, нижче конкуренція за їжу. Тому ця ознака закріпилася у них в генах, адже у володаря довгих ніг більше їжі, більше шансів вижити і успішно залишити після себе потомство.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!