РослиниДодано - 24.02.2024   Автор - admin

---

Глід (лат. Crataegus) – рід покритонасінних рослин родини Трояндових (Rosaceae). Кількість описаних і підтверджених видів роду становить близько 250 чагарників і невеликих дерев, поширених переважно в помірних зонах Північної півкулі.

Найвідомішими видами роду Crategus є глід одноматочковий (Crategus monogyna), глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea) та глід згладжений (або двостовпчиковий; Crategus laevigata).

Плоди їстівні, їх часто використовують для приготування компоту, солодощів, киселю, мармеладу тощо, а молоді пагони і листя використовують як добавку до різних страв. Лікарські засоби з листя, квіток і плодів деяких видів глоду благотворно впливають на роботу серцевого м’яза і при помірно підвищеному серцевому тиску, судинних неврозах, головному болю, тривозі.

Найцікавіші факти про глід

• Всі види глоду, і чагарники, і дерева, відносяться до сімейства трояндових рослин, так що троянди і шипшина є їх найближчими родичами з точки зору ботаніки. Втім, нічого дивного, плоди глоду навіть зовні нагадують плоди шипшини. Вирощуються ці рослини з лікарськими та декоративними цілями, а плоди багатьох їх видів вживаються в їжу.

• В світі існує близько 250 видів глоду, з яких близько 20 зустрічаються в Україні, як у дикій природі, так і у приватних садах. При цьому представники різних видів легко схрещуються між собою, породжуючи численні гібриди, і кількість цих гібридів така велика, що ніхто точно не знає, скільки їх насправді. Тим більше, що ці рослини можуть схрещуватися і самі по собі, без допомоги селекціонерів.

• У медицині широко використовуються квітки, листя та інші частини глоду, і на їх основі виготовляють найпоширеніші препарати. Деякі з них є настоянками на спиртовій основі, що стало причиною появи так званих «аптечних алкоголіків» – людей, які зловживають цими препаратами через їхню дешевизну та спиртову складову.

• Більшість видів глоду є чагарниками, які розростаються і переплітаються між собою настільки, що починають нагадувати живоплот. Але їх деревні форми можуть зростати до значних розмірів у висоту, і екземпляри-рекордсмени сягають 12-ти метрів і навіть більше.

• Деревина глоду використовується для виготовлення різних предметів домашнього вжитку, токарних та різьблених виробів, рукояток до ударних інструментів тощо. Вона білувато-рожева, червонувато-жовта або червона. З вираженими річними кільцями. Велику цінність за забарвленням та красою малюнка мають стовбурові капи (напливи; пухлиноподібні утворення). Деревина є чудовим паливом, виділяє багато тепла.

• Одним з найбільш поширених в Євразії видів цієї рослини є глід криваво-червоний, який зустрічається і на більшій частині території України. Він може набувати як чагарникової форми, так і деревної, але в будь-якому випадку він є справжнім довгожителем. Багато його екземплярів доживають до 300-400 років, а іноді живуть ще довше.

• Росте глід зазвичай дуже повільно, причому з віком швидкість зростання цього дерева уповільнюється дедалі більше. Існують екземпляри віком у кілька століть, які в обхваті мають не більше 2,5-3 метрів.

• В сушеному вигляді плоди глоду можуть зберігатися в сухому та прохолодному місці до 7-8 років без ризику зіпсуватися. При цьому основні речовини, що містяться в них, в процесі сушіння не розкладаються, так що плоди зберігають майже всі свої корисні властивості.

• У тому чи іншому вигляді в їжу вживаються плоди багатьох видів глоду. Деякі з них є самі по собі несмачні, але з них роблять варення та інші десерти, а також готують напої, здатні замінити чай та каву. Також сушені плоди іноді перемелюються на борошно, з якого потім робиться випічка з приємним фруктовим присмаком.

• На «околицях» Середземного моря вже дуже давно культивується вид глоду під назвою азароль (Crataegus azarolus; інші назви – глід плодовий, глід іспанський). Його розводять для плодів, які досягають 1,5 сантиметра в діаметрі і відрізняються дуже приємним смаком. В Україні та інших країнах СНД його не вирощують, бо клімат у нас для нього надто суворий через сезонні перепади температури та зимові заморозки.

• Жива огорожа з деяких видів глоду є практично непрохідною, вона не тільки добре виглядає, але й дає додатковий захист від проникнення тварин або зловмисників. Не надто довгі, але надзвичайно гострі шипи швидко відіб’ють бажання продиратися через ці зарості в будь-кого.

• З глоду створюють декоративні групи у ландшафтних парках, використовують для закріплення схилів ярів, берегів водойм та річок. В Україні глід вирощується у полезахисних смугах в лісостеповій та степовій зонах. Крім того, ці рослини є медоносами, їх охоче відвідують бджоли, проте великого збору меду не дають.

• Існує навіть вид під назвою глід український (Crataegus ucrainica), який є ендеміком і зустрічається виключно в межах України. В природі ареал виду охоплює Прикарпаття, середню та верхню течію Дніпра. Росте по схилах річкових берегів і терас, серед чагарників і на узліссях.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!