Цікаві факти про Микиту Хрущова

Цікаві факти про Микиту Хрущова

Микита Сергійович Хрущов – радянський політик, фактично диктатор СРСР, який очолив тоталітарний комуністичний режим в країні після смерті Йосипа Сталіна. Хрущов народився 3 (15) квітня 1894 року в селі Калинівка Курської губернії, розташованому поблизу сучасного кордону росії з Україною. Помер 11 вересня 1971 року.

У 1934 році Микита Хрущов став членом ЦК Компартії України, а з 1938 по 1947 рік був його першим секретарем. У 1934-1938 та 1949-1953 роках був першим секретарем Московського міськкому партії. Під час Другої світової війни був комісаром партії на фронті і у 1943 році досяг військового звання генерал-лейтенанта.

Після смерті Йосипа Сталіна Микита Хрущов був обраний Першим секретарем Комуністичної партії Радянського Союзу (з 1953 по 1964 рік) і Головою Ради Міністрів СРСР (з 1958 по 1964 рік). В результаті внутрішнього заколоту в Політбюро ЦК КПРС 1964 року Хрущова було усунено з усіх керівних посад.

Що ж, у житті М.С. Хрущова було чимало важких і складних періодів, але на його плечах лежала велика відповідальність. Період його правління, втім, оцінюється неоднозначно. Микита Сергійович, безперечно, припускався промахів і помилок, але він також добивався і позитивних результатів.

Цікаві факти з життя Микити Хрущова

Партбілет Микити Хрущова
Партбілет Микити Хрущова. Зверніть увагу, що він мав білет під №4, після Леніна, Сталіна і Маленкова.

Микита Сергійович Хрущов був одним із трьох керівників Радянського Союзу, що залишили свою посаду не через смерть, оскільки він був усунений від влади в результаті змови, в якій, в числі інших, брав участь і Леонід Брежнєв, який став наступним главою держави. Двоє інших – це Маленков та Горбачов (тут мається на увазі, що формально посада Генерального секретаря ЦК КПРС була найвищою посадою лише в самій КПРС, і партійні лідери, як правило, займали додатково ще й один із найвищих державних постів – голови Ради Міністрів, голови Президії Верховної Ради або Президента СРСР. Георгій Маленков, не будучи лідером партії, очолював уряд).

Саме Хрущов багато в чому допоміг Л.І. Брежнєву просунутися політичними кар’єрними сходами. Що, втім, не завадило останньому взяти участь у зміщенні Микити Сергійовича з керівного поста.

Порівняно зі сталінськими часами кількість репресій у період правління Хрущова значно знизилася, тож ці роки називають «відлигою». Хоча за Микити Сергійовича все одно було репресовано набагато більше людей, ніж при Брежнєві, який змінив його на керівному посту в результаті змови.

Хрущов проводив політику розвінчання культу особистості Сталіна і досяг у цьому хороших результатів. Однак через цю «десталінізацію» зіпсувалися відносини з Китаєм та Албанією, союзниками із соціалістичного табору.



Коли Микиту Сергійовича усунули від влади, на його підтримку висловився (але «не дуже голосно») лише один партійний та державний діяч – Анастас Іванович Мікоян, який на той момент був Головою Президії Верховної Ради СРСР.

За деякими даними, Брежнєв пропонував не просто усунути Хрущова, а фізично позбутися його, підлаштувавши авіакатастрофу, отруєння або автомобільну аварію. Принаймні, так стверджував Петро Шелест, перший секретар ЦК Компартії України.

Спогади Хрущова, змушеного не з власної волі піти на пенсію, були надиктовані ним на диктофон, таємно вивезені до США і там переведені на англійську мову та видані у вигляді двотомної книги. Причому самого Микиту Сергійовича партійне керівництво змусило публічно засудити публікацію цих матеріалів там.

Хрущов під час поїздки до США
Микита Хрущов, його дружина Ніна (крайня ліворуч), син Сергій (крайній праворуч) і дочка Рада під час поїздки до США у 1959 році.

Над Микитою Хрущовим частенько посміювалися через його простецькі манери і звичку носити мішкуваті штани, які від натягував мало не до грудей.

Багатьом громадянам СРСР Хрущов запам’ятався своєю кукурудзяною кампанією. Вважаючи цю культуру надзвичайно важливою, Микита Сергійович наказав засіяти нею мало не всі вільні орні землі. В результаті кукурудзою було засіяно десятки мільйонів гектарів (на шкоду іншим культурим рослинам), але очікуваних результатів це не принесло. Хрущов продовжував кукурудзяну кампанію до самої своєї відставки, і лише потім вона була згорнута.

Знаменита фраза «Ми вам покажемо кузькину матір!» була сказана Микитою Сергійовичем Річарду Ніксону, тоді ще віце-президенту США (пізніше він став президентом) на американській виставці в Москві у 1959 році. Перекладач тоді розгубився і переклав «кузькину матір», як «матір Кузьми». Це збентежило американців, і вони припустили, що за цією таємничою назвою ховається якась нова, особливо руйнівна зброя.

Існує міф про те, що одного разу Хрущов стукав черевиком по столу на засіданні Асамблеї ООН. Насправді, він, як і інші члени радянської делегації, намагався зірвати засідання, а тому довго крутив у руках свое взуття, з перебільшеною увагою його розглядаючи, а потім кілька разів трохи стукнув ним по столу, нібито щоб витрусити з нього камінчик. Такою поведінкою він показував, що суть доповіді не цікава.

Микита Сергійович майже не вживав алкоголю, чим пишався і регулярно нагадував про це. Він навіть деякий час перебував у товаристві тверезості.



Він не здобув гідної освіти у дитинстві. Коли йому було всього 9 років, батько наказав йому покинути школу та відправив пасти овець, чим майбутній генсек і займався до досягнення п’ятнадцятирічного віку.

Напевно, всі чули слово «хрущовка». Воно уособлює собою радянський проект багатоквартирних великопанельних будинків, який, до речі, дозволив забезпечити власним житлом мільйони людей, і розроблений був за наказом Микити Сергійовича.

Багато «хрущовок» до сих пір добре збереглися, і не тільки в республіках колишнього СРСР, а й в інших країнах колишнього соціалістичного табору. Вони й досі зустрічаються, наприклад, у Німеччині, у тій її частині, що раніше називалася НДР. Після сучасної модернізації вони досі непогано виглядають і добре справляються зі своїми функціями.

Ходили чутки про неодноразові невдалі замахи на життя Микити Хрущова, але немає жодних доказів того, що ці замахи взагалі мали місце. Можливо, це вигадки.

Хрущов з космонавтами
Микита Хрущов (праворуч) і космонавти Валентина Терешкова, Павло Попович (у центрі) і Юрій Гагарін (ліворуч) на трибуні Мавзолею Леніна під час демонстрації, присвяченої успішним космічним польотам кораблів «Восток-5» і «Восток-6». 1963 рік.

У Хрущова не було ніякої військової освіти, що, втім, не заважало йому уявляти себе знавцем військової справи. Але оточуючі із ним зазвичай не погоджувалися (між собою, звичайно), розуміючи, що насправді він в цьому мало що тямить.

Микита Сергійович став першим радянським лідером, що зустрівся з президентом США, тобто главою держави, яка була головним ідеологічним противником Радянського Союзу. У 1955 році він зустрічався в Женеві у Швейцарії з американським президентом Дуайтом Ейзенхауером, а у 1959 році став першим радянським керівником, що відвідав Сполучені Штати з офіційним візитом.

Хрущов став першим лідером СРСР, який розпочав практику нагородження різноманітними преміями та нагородами самого себе. Орденів і медалей у нього була ціла купа, але, враховуючи, як вони були отримані, їхня цінність у даному випадку викликає сумніви.

12 квітня 1961 року відбувся перший у світі політ людини (Юрія Гагаріна) у космос. Хрущов, після повернення космонавта на Землю, відправив йому телеграму, яка була потім збережена. У 1993 році вона виставлялася на аукціоні у США за ціною 10 мільйонів доларів, а тоді це була в рази більша сума, ніж зараз.



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися