Микита Сергійович Хрущов – радянський політик, фактично диктатор СРСР, який очолив тоталітарний комуністичний режим в країні після смерті Йосипа Сталіна. Хрущов народився 3 (15) квітня 1894 року в селі Калинівка Курської губернії, розташованому поблизу сучасного кордону росії з Україною. Помер 11 вересня 1971 року.

У 1934 році Микита Хрущов став членом ЦК Компартії України, а з 1938 по 1947 рік був його першим секретарем. У 1934-1938 та 1949-1953 роках був першим секретарем Московського міськкому партії. Під час Другої світової війни був комісаром партії на фронті і у 1943 році досяг військового звання генерал-лейтенанта.

Після смерті Йосипа Сталіна Микита Хрущов був обраний Першим секретарем Комуністичної партії Радянського Союзу (з 1953 по 1964 рік) і Головою Ради Міністрів СРСР (з 1958 по 1964 рік). В результаті внутрішнього заколоту в Політбюро ЦК КПРС 1964 року Хрущова було усунено з усіх керівних посад.

Що ж, у житті М.С. Хрущова було чимало важких і складних періодів, але на його плечах лежала велика відповідальність. Період його правління, втім, оцінюється неоднозначно. Микита Сергійович, безперечно, припускався промахів і помилок, але він також добивався і позитивних результатів.

Цікаві факти з життя Микити Хрущова

Партбілет Микити Хрущова. Зверніть увагу, що він мав білет під №4, після Леніна, Сталіна і Маленкова.

• Микита Сергійович Хрущов був одним із трьох керівників Радянського Союзу, що залишили свою посаду не через смерть, оскільки він був усунений від влади в результаті змови, в якій, в числі інших, брав участь і Леонід Брежнєв, який став наступним главою держави. Двоє інших – це Маленков та Горбачов (тут мається на увазі, що формально посада Генерального секретаря ЦК КПРС була найвищою посадою лише в самій КПРС, і партійні лідери, як правило, займали додатково ще й один із найвищих державних постів – голови Ради Міністрів, голови Президії Верховної Ради або Президента СРСР. Георгій Маленков, не будучи лідером партії, очолював уряд).

• Саме Хрущов багато в чому допоміг Л.І. Брежнєву просунутися політичними кар’єрними сходами. Що, втім, не завадило останньому взяти участь у зміщенні Микити Сергійовича з керівного поста.

• Порівняно зі сталінськими часами кількість репресій у період правління Хрущова значно знизилася, тож ці роки називають «відлигою». Хоча за Микити Сергійовича все одно було репресовано набагато більше людей, ніж при Брежнєві, який змінив його на керівному посту в результаті змови.

• Хрущов проводив політику розвінчання культу особистості Сталіна і досяг у цьому хороших результатів. Однак через цю «десталінізацію» зіпсувалися відносини з Китаєм та Албанією, союзниками із соціалістичного табору.

• Коли Микиту Сергійовича усунули від влади, на його підтримку висловився (але «не дуже голосно») лише один партійний та державний діяч – Анастас Іванович Мікоян, який на той момент був Головою Президії Верховної Ради СРСР.

• За деякими даними, Брежнєв пропонував не просто усунути Хрущова, а фізично позбутися його, підлаштувавши авіакатастрофу, отруєння або автомобільну аварію. Принаймні, так стверджував Петро Шелест, перший секретар ЦК Компартії України.

• Спогади Хрущова, змушеного не з власної волі піти на пенсію, були надиктовані ним на диктофон, таємно вивезені до США і там переведені на англійську мову та видані у вигляді двотомної книги. Причому самого Микиту Сергійовича партійне керівництво змусило публічно засудити публікацію цих матеріалів там.

Микита Хрущов, його дружина Ніна (крайня ліворуч), син Сергій (крайній праворуч) і дочка Рада під час поїздки до США у 1959 році.

• Над Микитою Хрущовим частенько посміювалися через його простецькі манери і звичку носити мішкуваті штани, які від натягував мало не до грудей.

• Багатьом громадянам СРСР Хрущов запам’ятався своєю кукурудзяною кампанією. Вважаючи цю культуру надзвичайно важливою, Микита Сергійович наказав засіяти нею мало не всі вільні орні землі. В результаті кукурудзою було засіяно десятки мільйонів гектарів (на шкоду іншим культурим рослинам), але очікуваних результатів це не принесло. Хрущов продовжував кукурудзяну кампанію до самої своєї відставки, і лише потім вона була згорнута.

• Знаменита фраза «Ми вам покажемо кузькину матір!» була сказана Микитою Сергійовичем Річарду Ніксону, тоді ще віце-президенту США (пізніше він став президентом) на американській виставці в Москві у 1959 році. Перекладач тоді розгубився і переклав «кузькину матір», як «матір Кузьми». Це збентежило американців, і вони припустили, що за цією таємничою назвою ховається якась нова, особливо руйнівна зброя.

• Існує міф про те, що одного разу Хрущов стукав черевиком по столу на засіданні Асамблеї ООН. Насправді, він, як і інші члени радянської делегації, намагався зірвати засідання, а тому довго крутив у руках свое взуття, з перебільшеною увагою його розглядаючи, а потім кілька разів трохи стукнув ним по столу, нібито щоб витрусити з нього камінчик. Такою поведінкою він показував, що суть доповіді не цікава.

• Микита Сергійович майже не вживав алкоголю, чим пишався і регулярно нагадував про це. Він навіть деякий час перебував у товаристві тверезості.

• Він не здобув гідної освіти у дитинстві. Коли йому було всього 9 років, батько наказав йому покинути школу та відправив пасти овець, чим майбутній генсек і займався до досягнення п’ятнадцятирічного віку.

• Напевно, всі чули слово «хрущовка». Воно уособлює собою радянський проект багатоквартирних великопанельних будинків, який, до речі, дозволив забезпечити власним житлом мільйони людей, і розроблений був за наказом Микити Сергійовича.

• Багато «хрущовок» до сих пір добре збереглися, і не тільки в республіках колишнього СРСР, а й в інших країнах колишнього соціалістичного табору. Вони й досі зустрічаються, наприклад, у Німеччині, у тій її частині, що раніше називалася НДР. Після сучасної модернізації вони досі непогано виглядають і добре справляються зі своїми функціями.

• Ходили чутки про неодноразові невдалі замахи на життя Микити Хрущова, але немає жодних доказів того, що ці замахи взагалі мали місце. Можливо, це вигадки.

Микита Хрущов (праворуч) і космонавти Валентина Терешкова, Павло Попович (у центрі) і Юрій Гагарін (ліворуч) на трибуні Мавзолею Леніна під час демонстрації, присвяченої успішним космічним польотам кораблів «Восток-5» і «Восток-6». 1963 рік.

• У Хрущова не було ніякої військової освіти, що, втім, не заважало йому уявляти себе знавцем військової справи. Але оточуючі із ним зазвичай не погоджувалися (між собою, звичайно), розуміючи, що насправді він в цьому мало що тямить.

• Микита Сергійович став першим радянським лідером, що зустрівся з президентом США, тобто главою держави, яка була головним ідеологічним противником Радянського Союзу. У 1955 році він зустрічався в Женеві у Швейцарії з американським президентом Дуайтом Ейзенхауером, а у 1959 році став першим радянським керівником, що відвідав Сполучені Штати з офіційним візитом.

• Хрущов став першим лідером СРСР, який розпочав практику нагородження різноманітними преміями та нагородами самого себе. Орденів і медалей у нього була ціла купа, але, враховуючи, як вони були отримані, їхня цінність у даному випадку викликає сумніви.

• 12 квітня 1961 року відбувся перший у світі політ людини (Юрія Гагаріна) у космос. Хрущов, після повернення космонавта на Землю, відправив йому телеграму, яка була потім збережена. У 1993 році вона виставлялася на аукціоні у США за ціною 10 мільйонів доларів, а тоді це була в рази більша сума, ніж зараз.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!