Їжакові (лат. Erinaceidae) – сімейство афроєвразійських ссавців підродини комахоїдних (Eulipotyphla, або Lipotyphla). За даними довідника «Mammal Species of the World», сімейство включає 10 родів з 24 видами. Зазвичай у складі їжакових виділяють 2 підродини: справжні їжаки (Erinaceinae), і гімнурові, або щуряні їжаки (Galericinae), що не мають голок.

Якщо скласти список найсуворіших тварин наших лісів, туди неодмінно потраплять ведмеді, вовки, кабани, тощо. Але навряд чи хтось згадає про їжака. А дарма, адже по брутальності ця маленька тварина заслуговує місце в першій трійці. Не вірите? Ну, тоді ось вам декілька фактів про милих їжачків, які змусять вас змінити свою точку зору.

Їжаки – найцікавіші факти

• Ми виросли на дитячих книжках і мультиках, в яких симпатичні добродушні їжачки їдять гриби і яблука. Їх вони неодмінно носять на своїх колючих спинах. Але насправді на свої голки їжаки насаджують тільки морди ворогів. Вважається, що їжаки абсолютно всеїдні. Але харчуватися ці звірята все ж вважають за краще дрібними гризунами, жабами, ящірками і зміями.

Не відмовиться їжак пообідати і отруйною змією, тим більше, що у нього є імунітет до отрут. Їжак – справжній маленький «термінатор». Його не беруть навіть такі отрути як хлорид ртуті, миш’як, ціанід калію, ціаністий водень (синильна кислота).

Білогрудий їжак, або білочеревий (Erinaceus roumanicus). Вінницька область, Україна.

• Їжаки витривалі і сильні тварини, здатні годинами нишпорити по окрузі, вишукуючи їжу. Відомо, що за одну ніч він може пробігти на своїх коротеньких ніжках до 3-х кілометрів! Їжаки, що живуть в наших широтах, добре плавають і, незважаючи на незграбний вигляд, здатні долати досить серйозні перешкоди. Вони не дуже добре бачать, але мають прекрасний нюх і дивовижний слух. В абсолютній темряві вони відчувають себе як вдома.

• Ніхто не буде сперечатися з тим, що їжак хоч і сильний звір, але дуже легкий. Тому в поєдинку з великим і небезпечним противником колючий хижак більше розраховує не на міць м’язів і гостроту зубів, а на хитрість. Вступаючи в поєдинок зі змією, він не прагне вчепитися в її горло мертвою хваткою першим, як це роблять мангусти. Завдання їжака – змусити рептилію атакувати.

Коли змія кидається на їжака, той підставляє їй колючу спину. Рептилія раз по раз атакує, але завжди натикається на непробивний захист. А їжак чекає, коли небезпечний противник видихнеться і буде весь обколотий. Знесиленого гада він душить гострими зубами без особливих зусиль.

• Незграбність їжака – міф. Звір здатний на блискавичні кидки і навіть погоні. Він може бігти за здобиччю зі швидкістю до 3-х метрів на секунду.

• Здається, світ їжачка наповнений небезпечними і сильними ворогами, але це не так – у них мало ворогів. У містах і в лісі у їжака таких два – псові і борсуки. Вовки, лисиці і собаки беруть їжаків хитрістю. Вони кидають їх у воду і чекають, поки бідолаха розкриється. А борсуки покладаються на грубу силу – розгортають «колючу кулю» сильними пазуристими лапами.

• Але їжаки ніколи не здаються без бою. Вони відчайдушно відбиваються лапами, наносять удари голками і кусаються. Укус їжака дуже небезпечний, оскільки ці звірята разом з білками найчастіше хворіють на сказ. Тому маленький і смішний їжачок легко може відправити одним укусом на той світ навіть людину.

• Здається, що у їжака величезна кількість голок, підрахувати які немає ніякої можливості. Але це не так – вчені точно знають, що у середнього за розмірами дорослого звірка близько 6000 колючок. Як і у дикобраза, у їжака голки пустотілі. Їжак, як і багато інших звірів, линяє. Крім цього, тварини втрачають частину голок в поєдинках з ворогами. Таким чином, за рік він позбавляється третини своїх голок, які тут же відростають.

Ефіопський їжак (Paraechinus aethiopicus), пустеля Негев, Ізраїль.

• Їжаки – великі любителі слабоалкогольних напоїв, особливо пива. Але де вони беруть випивку? Все просто. Городники часто використовують пиво в якості приманки для слимаків. Це справжнє пивне свято для колючих «випивох». Вони люблять як пиво, так і слимаків, які стають прекрасною закускою.

• У всіх, хто зустрічає в своєму дворі їжаків або приносить їх додому, виникає природне бажання напоїти звірка молоком. Їжаки із задоволенням п’ють, але отримують замість користі одні лише біди. Незвичний для цих тварин продукт не перетравлюється їх шлунком і звірята страждають від розладу. Пов’язане з ним зневоднення може навіть стати причиною смерті їжачка. Так що, якщо хочете порадувати колючого друга – хлюпніть йому не молока, а зовсім трошки пива.

• Як і ведмеді, їжаки впадають у зимову сплячку. Зазвичай вона триває 128 – 130 днів, але буває і довше – все залежить від температури повітря. Взимку їжак знаходиться в справжнісінькому анабіозі. Якщо влітку температура його тіла становить 34 градуси, то взимку падає до 1,8 (!) градуса. Нормальне дихання їжака – близько 40 – 50 вдихів на хвилину, але взимку тварині вистачає всього 8 – 10 вдихів і навіть менше.

• Вважається, що їжак – неїстівний звір. Ті, кому довелося в силу обставин покуштувати його м’ясо, як один стверджують, що не їли нічого більш мерзенного. Кажуть, що м’ясо їжака жорстке і володіє неприємним різким запахом і специфічним смаком. Але ми говоримо про наших співвітчизників, адже деякі народи не гребують їжаковим м’ясом.

Опудало малої гімнури (Hylomys suillus) в Naturmuseum Senckenberg, Франкфурт-на-Майні, Німеччина.

• Цигани запікають їжаків у глині, знімаючи її потім разом з колючками. Вважається, що приготований таким чином їжак – це корисний для здоров’я делікатес. На Русі запікали їжаків у печах і лікували їх м’ясом безліч різних хвороб. У багатьох селах Сербії їжакова сеча і досі використовується для лікування алкоголізму.

• Якщо на вашій присадибній ділянці оселилося сімейство їжаків, то можете вважати, що вам пощастило. Ці звірята не можуть завдати шкоди домашньому господарству – вони не псують фрукти і овочі, не нападають на домашніх птахів і не псують норами городи. Зате їжаки прекрасно захистять вашу садибу від змій, мишей і комах-шкідників. За ніч один звір з’їдає до третини своєї ваги.

• Якщо захочете віддячити колючому сусіду, то насипте йому в мисочку трохи собачого корму, курячого м’яса або мотиля, що залишився від риболовлі. Не забудьте налити і трохи чистої води. Залиште частування з вечора в саду або біля ганку – звірята неодмінного його знайдуть. А ось додому їжаків краще не запрошувати – це відлюдні, галасливі і неохайні істоти.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!