Топ-10 цікавих фактів про хризантеми

Хризантема (латинською – Chrysánthemum, від грецьк. Χρῡσανθής, «Златоцвітна», що пояснюється жовтим кольором суцвіть) – рід однорічних і багаторічних трав’янистих рослин сімейства Айстрові або Складноцвіті, близький до родів Пижмо і Деревій, куди нерідко переміщаеться багато видів хризантем.

Поширені культурні сорти хризантем до недавніх пір були віднесені до ботанічних видів хризантема дрібноквіткова, або дендрантема індійська (Dendranthema indicum) і дендрантема шовковицелиста, або хризантема великоквіткова (Dendranthema morifolium).

Питання про походження гібридів на даний момент залишається далеко не вирішеним. Російський вчений Н. Н. Цвільов наполягає, що предковим видом дрібноквіткових гібридних хризантем є дендрантема, або хризантема індійська, «схрещена з іншими білоквітковими і рожевоквітковими видами».

Найцікавіші факти про хризантеми

Хризантеми на продаж, Крайова, Румунія.

• Ботаніки виділяють 29 видів хризантем, батьківщиною яких є Азія. Серед них особливою популярністю користується так звана хризантема корейська, саме вона зазвичай росте на садових ділянках наших громадян. Причина такої популярності проста – цей гібридний різновид був спеціально виведений американськими вченими для вирощування у несприятливих погодних умовах, і він краще переносить холодну погоду.

• У країнах Азії деякі частини молодих хризантем, зокрема – листя, використовувалися в їжу, а пелюстки іноді заварювали разом з чаєм. В Японії ж ці квіти знаходяться у привілейованому становищі, вони красуються на державній печатці і в їх честь названа вища державна нагорода цієї країни. А День хризантеми тут є національним святом, і він щорічно відзначається японцями ще з X століття.

• Те, що здається пелюстками хризантеми, насправді є окремими трубчастими квітками, що ростуть на її суцвітті. У деяких сортів цієї рослини число таких квіток (тобто, по-суті, пелюсток) може перевищувати тисячу. Саме суцвіття-кошик при цьому може досягати 9 – 10 сантиметрів.

• Одомашнили ці квіти в Стародавньому Китаї, правда, неясно – коли саме. Найстаріші документи, в яких вони згадуються, датуються V століттям до нашої ери, причому про них писав знаменитий на весь світ китайський філософ Конфуцій. До Європи вони потрапили у 1689 році, але саджанці загинули, і завезти хризантеми, які б прижилися, вдалося лише рівно через 100 років після цього моменту.

Виставка хризантем у США, листопад 1925 р.

• У деяких європейських культурах хризантеми використовуються тільки з трагічних приводів на зразок похорону. На Мальті, наприклад, їх ніколи нікому не дарують, оскільки ці квіти там вважаються символом смерті. Що цікаво, схожа думка про них склалася і в деяких культурах країн Європи, далеких від цього середземноморського острова.

• Ботаніки встановили, що природа колись створила хризантеми тільки жовтого кольору. Зараз існують всілякі їх кольори, але всі вони виведені селекціонерами. Особливо популярні численні гібридні сорти, отримані в результаті схрещування різних біологічних видів хризантем.

• Багато сортів цих квітів не втрачають популярності вже дуже довгий час. Зараз у різних країнах культивуються, в числі іншого, і сорти, виведені селекціонерами ще в XIX столітті, незабаром після того, як ця рослина була інтродукована в Європу.

Осіння виставка хризантем у Centennial Park Conservatory, Торонто, Канада. 2010 рік.

• У традиційній медицині різних народів хризантеми застосовували для лікування самих різних недуг – головного болю, малярії, захворювань травної системи і органів зору, і навіть алкоголізму. А в деяких країнах суцвіття і пелюстки і зараз використовуються в якості десерту.

• На імператорській печатці Японії зображена хризантема з 16 пелюстками, а трон, на якому сидить імператор, в західних країнах отримав назву «Хризантемового». Іноді так називають японський інститут монархії, але частіше це найменування відноситься до фізичного трону, який знаходиться в одному із залів імператорського палацу в Кіото.

• Найдавнішим сортом хризантеми є Фотоуцзюй, виведений китайськими селекціонерами. Його вік достовірно невідомий, але він згадується у китайському документі від 1104 року. Цей сорт культивується до цих пір, через майже тисячу років.