Звірі і птахиДодано - 24.03.2024   Автор - admin

---

Крокодили – це великі водні плазуни, які належать до родини Крокодилових (лат. Crocodylidae). Нараховується 17 видів. Іноді цю назву використовують для всіх представників ряду Крокодилоподібних (Crocodyliformes) – так званих справжніх крокодилів (Crocodylus), алігаторів (Alligatoridae), кайманів (Caimaninae) та гавіалів (Gavialidae).

Їхнім природним середовищем існування є річки, озера, болота та інші прісноводні водойми, але є також такі види, як морський крокодил, який живе як у прісній, так і в солоній воді, але з відносно низьким вмістом солі.

Цей рід тварин бере свій початок з доісторичних часів і, як стверджують палеонтологи, не сильно змінився з часів динозаврів. Вважається, що їм не менше 200 мільйонів років, а враховуючи те, що динозаври вимерли приблизно 65 мільйонів років тому, це означає, що крокодили пережили цілу низку катаклізмів.

Найцікавіші факти про крокодилів

• Не варто плутати крокодилів з алігаторами та кайманами. Незважаючи на той факт, що вони відносяться до різних сімейств того ж самого ряду плазунів, вони все-таки помітно відрізняються один від одного. Крокодили та алігатори припадають один одному навіть не близькими родичами, а далекими.

• Крокодили здатні жити лише у теплому кліматі. При температурі нижче +20 °C більшість з них не здатні навіть рухатися, завмираючи в нерухомості, а при падінні температури нижче +11 °C вони здебільшого гинуть.

• Всі вони багато часу проводять у воді, але рекордсменом тут є гангський гавіал (Gavialis gangeticus), який мешкає в річці Ганг, що протікає територією Індії. Цей хижак харчується переважно рибою, і він проводить у річці все життя, вибираючись на сушу тільки щоб погрітися або відкласти яйця.

• Широко розповсюджені в Південно-Східній Азії і північній Австралії гребінчасті або морські крокодили (Crocodylus porosus) офіційно визнані найбільшими наземними хижаками на Землі, вони можуть зростати до 7 метрів завдовжки (хоча зазвичай до 5-6 метрів) і важити понад 1000 кг. Це взагалі один із найбільших хижаків на нашій планеті, він перевершує за розмірами та масою навіть білого ведмедя, але поступається деяким акулам та зубатим китам.

• Під час полювання крокодили зазвичай не намагаються вбити здобич за допомогою своїх зубів, натомість вони намагаються задушити чи втопити його. Іноді вони також ховають тіло жертви десь під водою і повертаються до трапези через кілька днів, коли м’ясо стане м’якшим, тому що в такому стані його простіше роздерти на шматки та з’їсти.

• Деякі представники ряду Крокодилоподібних впадають на зиму в сплячку, щоб пережити холодний сезон. Так чинить, наприклад, китайський алігатор (Alligator sinensis), який відомий також своєю неагресивною вдачею: вкусити людину він може лише в порядку самооборони.

• Крокодили і алігатори мають найпотужніший укус із усіх тварин, існуючих на планеті. У дослідженні, опублікованому у 2003 році, укус 272-кілограмового міссісіпського алігатора (Alligator mississippiensis) був виміряний у 9452 Ньютонів. А у дослідженні 2012 року 16414 Ньютонів було отримано від 531-кілограмового гребінчастого крокодила, що міститься в неволі, а сила укусу 1308-кілограмового гребінчастого крокодила при цьому становила аж 34424 Ньютонів. Для порівняння, у середньої людини цей параметр складає всього близько 1500 Ньютонів.

• Ці хижаки, між іншим, чудово вміють лазити по деревах, якщо, звичайно, вони ще не виросли до таких розмірів, що їх вже не витримують гілки. При цьому дослідникам неодноразово вдавалося знімати на камери великих нільських крокодилів (Crocodylus niloticus), що сиділи на гілках.

• У 1991 році в Коста-Ріці рибалка на ім’я Гілберт Шедден виявив пораненого в голову і вмираючого самця гострорилого крокодила (Crocodylus acutus). Він виходив його, але після одужання тварина відмовилася повертатись у дику природу. Крокодил, який одержав ім’я Почо, залишився жити з Шедденом, прославивши його на весь світ. У 2011 році Почо помер з природних причин.

• Для нормального розвитку крокодилячих яєць необхідно, щоб протягом 90-100 днів температура трималася на рівні +25 °C, тому для існування цих тварин підходять лише справді спекотні регіони Землі.

• Крокодиляча щелепа не пристосована до жування. Тому ці хижаки розривають спійману здобич на великі шматки, а потім просто ковтають їх, не жуючи.

• Кровоносна система у крокодилів є найскладнішою серед усіх хребетних на Землі, включаючи людину. Вона включає чотирикамерне серце і має механізм керованого змішування артеріальної крові з венозною.

• Зуби у крокодилів мають форму конуса, а всередині вони завжди порожнисті. Вони досить швидко сточуються, але це компенсується тим, що нові зуби виростають на заміну зношеним протягом усього життя тварини. У середньому зуби тримаються у цих хижаків по 1-2 роки.

• Всі крокодили та алігатори на Землі ведуть спосіб життя, нерозривно пов’язаний із водою. Проте, деякі їхні вимерлі види, наприклад, квінкани (Quinkana), що вимерли близько 40 000 років тому, вели зовсім інше життя, повністю наземне.

• Найбільшим предком сучасних крокодилів був дейнозух (Deinosuchus). Цей монстр зовні нагадував алігатора і виростав до 12 метрів у довжину, набираючи при цьому масу до 8,5 тонн. Водилися ці страшні звірі в Північній Америці, але останні з них вимерли близько 73 мільйонів років тому.

• Більшість видів крокодилів терпимо ставиться до родичів, хоча під час сезону розмноження вони починають виявляти агресію до інших осіб своєї статі. А ось гребінчасті крокодили, найбільші з усіх, абсолютно асоціальні, і від родичів вони тримаються подалі протягом усього життя, зустрічаючись тільки для розмноження.

• На відміну від більшості інших плазунів, крокодили аж ніяк не німі. Вони мають голоси, які нагадують щось середнє між ревом і гавканням, але вони подають їх переважно під час шлюбного сезону.

• У пантеоні божеств Стародавнього Єгипту існував бог-крокодил Себек, відповідальний за розливи Нілу. Єгиптяни навіть робили мумії з нільських крокодилів, деякі з них були виявлені сучасними археологами.

• У деяких країнах крокодиляче м’ясо охоче вживається в їжу. Наприклад, в Таїланді є навіть спеціальні крокодилячі ферми. Щоправда, це екзотичне м’ясо все одно подають лише у дорогих ресторанах.

• Всі напевно чули про крокодилові сльози, але, звісно, ​​ці рептилії плачуть не через якісь емоції, коли поїдають своїх жертв. Сльози у них виділяються через подразнення очей на сухому повітрі, а також для виведення надлишку солей з організму.

• Люди давно помітили, що ці хижаки час від часу ковтають дрібне каміння на кшталт річкової гальки. Як встановили вчені, це допомагає їм покращити процес травлення – проходячи шлунок, каміння допомагає їм перемолоти не пережовану їжу.

• Ці хижаки іноді сплять із широко розкритою пащею. Роблять вони це для того, щоб охолонути, і при цьому їм нічого не загрожує – сон у них неймовірно чуйний, і у разі найменшої небезпеки вони миттєво прокидаються.

• Плавають крокодили та алігатори за допомогою хвоста, яким рухають з боку в бік. Лапи в процесі плавання не беруть участі, вони притискаються до тіла, щоб зменшити опір води.

• Ці тварини здатні високо стрибати, відштовхуючись одночасно хвостом та лапами. Причому вони можуть підстрибувати не лише на суші, а й вистрибувати із води на значну висоту.

• Тривалість життя у крокодилів залежить від багатьох факторів, але всі вони здатні прожити не менше 50 років, якщо, звичайно, не загинуть раніше. Вік старих особин легко може перевалити і за 100 років.

• Іноді під час нересту у риби ліниві крокодили лежать у річках біля порогів там, де течія особливо швидка, розкривши при цьому пащу. Течія сама несе до них рибу, так що цим рептиліям залишається лише час від часу ковтати її.

• Широкого росповсюдження набув міф про те, що деякі птахи нібито чистять зуби крокодилам, виколупуючи залишки їжі, що застрягли у них між зубами. Насправді, це зовсім не так: ці рептилії такої чистки не потребують взагалі, а з відкритою пащею вони просто розслабляються і охолоджують тіло, не звертаючи уваги на комахоїдних птахів, яких привертають мухи, що злітаються на шматочки гниючого м’яса.

• Це дуже мускулисті тварини. У середньостатистичного дорослого крокодила на м’язи припадає понад 50% загальної маси тіла.

• Тупорилі або карликові крокодили (Osteolaemus) є найменшими представниками цього сімейства. Щоправда, маленькими їх назвати все одно складно, вони можуть зростати до 2 метрів (хоча зазвичай не перевищують 1,5 метра) і досягати ваги до 80 кілограмів.

• Перші крокодилоподібні з’явилися на Землі приблизно 200 мільйонів років тому. З того часу багато їхніх видів вимерли, і зараз на планеті мешкає близько 25 їх видів, враховуючи також алігаторів, кайманів і гавіалів.

• Самки відкладають у середньому від 10 до 100 яєць за раз, а розмножуються ці тварини щорічно. Але 90% яєць не доживають до вилуплення, а 90% маленьких крокодилів стають жертвами інших тварин, так що лише одне яйце зі ста в кінцевому рахунку перетворюється на дорослого крокодила.

• Температура інкубації крокодилячих яєць визначає, дитинчата якої статі з них вилупляться. Якщо вона становила від +31 °C до +32 °C, то з яєць вилупляться самці, а якщо вище або нижче – самки.

• Як вовки є санітарами лісу, так і крокодили являють собою санітарів річок. Вони харчуються не тільки м’ясом, а й рибою, причому в першу чергу вони поїдають слабких та хворих особин, не гидуючи при цьому і падлом.

• При попаданні чого завгодно на язик, наприклад, краплі води, крокодил негайно закриває відкриту пащу, бо в нього спрацьовує рефлекс. А змусити його розтиснути щелепи, якщо він цього не хоче, майже неможливо.

• Нільські крокодили, другі за величиною у світі, сумно відомі, як тварини-людожери, тому що мешкають вони там, де навколо багато людей, які є легкою здобиччю. При цьому розміри та сила цих рептилій дозволяють їм справлятися навіть із жирафами, левами та молодими носорогами.

• В Індії, Шрі-Ланці, Бангладеш, Пакистані та Непалі поширені болотні крокодили (Crocodylus palustris), треті за величиною з усіх. Вони цікаві тим, що почуваються на суші впевненіше, ніж інші представники сімейства, і іноді навіть переслідують здобич на землі, а не у воді.

---

***На верхньому фото: Крокодил філіппінський (лат. Crocodylus mindorensis).

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!