Цікаві факти про кропиву

Кропива (лат. Urtica) – рід рослин із сімейства кропивових (Urticaceae) підкласу розоцвітих (Rosales), стебла та листя яких покриті жалкими волосками, які при дотику ламаються, виділяючи мурашину кислоту.

Кропива здебільшого росте як бур’ян, а деякі з видів використовуються в харчовому раціоні. Кропива традиційно використовується як інгредієнт супів, омлетів, випічки, пюре та інших страв. У Мазандарані, на півночі Ірану, з цієї рослини готують суп (аш). Крім того, кропиву використовують для чаю, соків і пива (ель), а також для консервації сиру.

Кропива київська (Urtica kioviensis).

На даний час в роду налічується 53 визнані види. Це однорічні або багаторічні рослини. Вони можуть досягати, залежно від виду, місця розташування та стану поживного грунту, висоти 10 – 300 сантиметрів. Багаторічні види мають підземні кореневища. Зелені частини волохаті. Їх стовбури часто чотирикутні.

Через жалкі волоски кропиву рідко їдять травоїдні тварини, вона, скоріше, служить притулком для комах, личинок метеликів та молі. Тканина з кропиви була знайдена у місцях поховань часів бронзового віку. Ще не так давно цю рослину використовували для виробництва одягу, рибальських сіток, паперу тощо.

У Новій Зеландії кропива виду Urtica ferox класифікується як отруйна рослина, яка найчастіше контактує зі шкірою.

Кропива – найцікавіші факти

• Кропива поширена на більшій частині нашої Землі, хоча в Північній півкулі вона зустрічається набагато частіше, ніж в Південній. Але росте вона тільки в помірному кліматі, на зразок того, що панує в Україні. Ні спеку, ні холод ця рослина не любить.

• Всього в світі існує 53 види кропиви, деякі з них зустрічаються і на українських просторах. В нашій країні найбільш поширені 5 видів кропиви – дводомна, коноплева, київська, кулястоквіткова та жалка. Остання отримала свою назву саме через наявність пекучих волосків, що покривають її цілком, крім верхньої поверхні листя.

• Найбільш невибагливим представником цього роду є саме кропива жалка. В Україні вона зустрічається всюди – на пасовищах, пустирях, на городах, в садах, вздовж доріг, біля жител тощо. А в Гімалаях вона росте на висоті аж до 4000 метрів над рівнем моря! І це при цьому, що вище 5000 метрів вже лежить зона багаторічних снігів.

Кропива жалка (Urtica urens).

• Не всі види кропиви здатні «обпалювати», хоча більшість з них розвинули в собі цю властивість в ході еволюції, щоб захиститися від поїдають їх травоїдними. Деякі тропічні різновиди здатні завдавати моторошні опіки, а в Новій Зеландії зустрічається смертельно небезпечне кропив’яне дерево, воно ж «онгаонга». Це деревоподібна кропива, що виростає до 5 метрів у висоту, найменший дотик до якої призводить до сильних опіків. Зафіксовані випадки, коли дотик до неї вбивав людей і великих тварин на зразок коней.

• Кропив’яна отрута складається з мурашиної кислоти, гістаміну і холіну. Саме він міститься в її волосках, які дуже крихкі, а тому ламаються при найменшому дотику. Опіки, отримані від дотику до деяких видів цієї рослини, можуть триматися тижнями, зливаючись в одну величезну червону пухлину.

• Звичайна жалка кропива – це вельми поживна рослина, у якої близько 25% маси припадає на білок. Її листя широко використовуються у приготуванні приправ, супів, салатів і безлічі інших страв. Також листя і коріння застосовуються в медицині, причому про лікарські властивості цієї рослини згадували ще давньогрецькі історики.

Кропива коноплева (Urtica cannabina).

• Кропива жалка, звичайно, обпалює, але одночасно з цим вона стимулює кровообіг в місці опіку. Цією її властивістю, судячи з літописних джерел, користувалися римські легіонери – вони навмисно жалили собі замерзаючі ноги кропивою, щоб відігріти їх за рахунок більш інтенсивного струму крові в шкірі.

• Кропив’яні листя є непоганим консервантом. У деяких країнах рибалки досі використовують їх з цією метою – в них загортають рибу, щоб довезти її по спеці до берега, не давши їй зіпсуватися.

• У різних країнах Європи ще в XIX столітті кропиву використовували в якості сировини для виготовлення одягу і мотузок. Її волокнисті стебла, засушені і «розчесані», перетворюються в дуже міцний натуральний матеріал. Втім, зараз ця рослина з цією метою вже не використовується.

• До складу безлічі шампунів входить кропив’яний екстракт. Це не випадково – речовини, що містяться в цій рослині, прекрасно зміцнюють волосся. А кропив’яним відваром можна мити голову і потім його навіть не змивати, волосся від цього брудним не стане, при цьому процедура піде на користь його здоров’ю.