Кульбаба (лат. Taraxacum) – це великий рід багаторічних квіткових рослин сімейства айстрових (Asteraceae), поширений в Європі, Азії, Північній та Південній Америках. З них кульбаба звичайна (або лікарська) та червоноплода кульбаба зустрічаються у вигляді бур’янів у всьому світі. Обидва ці види цілком їстівні.

У одній тільки Європі нараховується понад 1200 видів та підвидів цієї рослини. Вони розповсюджені на луках та вигонах, у садах, уздовж доріг та поселень.

Як і інші представники сімейства айстрові, кульбаба має велику кількість дуже дрібних квіток, розташованих у суцвітті. Багато видів утворюють насіння нестатевим шляхом (так званий «апоміксис», тобто – без запилення), і тому кожне нове покоління генетично ідентичне батьківським рослинам.

Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale).

Кульбаба належить до підродини Lactuceae через природний рослинний латекс (білий молочний сік), який в ній міститься. Латинська назва рослини, Taraxacum, походить від давньогрецького τάραξις (запалення ока), оскільки саме запалення очей лікували латексом кульбаби.

У медичних цілях використовують надземну частину (холодний екстракт), кореневища (холодний екстракт, настій), квіткові кошики (настій).

Кульбаба невибаглива до грунту, має дуже м’ясисте листя, соковитий порожнистий квітконос і суцвіття-кошик жовтого кольору. Крім того, це медоносна рослина. На території нашої України кульбаба квітне з кінця квітня по червень.

Кульбаба – найцікавіші факти

Кульбаба японська (Taraxacum japonicum).

• З кульбаби готують напрочуд багато різних речей. Так, наприклад, її пелюстки використовуються для приготування варення і навіть вина, а з висушених і обсмажених коренів заварюють напій, який віддалено нагадує каву. А в традиційній італійській кухні ці квітки входять до складу деяких салатів.

• Багато видів кульбаби настільки схожі між собою, що їх легко переплутати. Думаєте, всі ці жовті квіти, які ви бачите щоліта, однакові? Як би не так – на території нашої України зустрічається близько дюжини видів кульбаби, які зовні практично не відрізняються один від одного, але відмінності все ж таки є. А найпоширенішим видом в нашій країні є кульбаба звичайна (або лікарська).

• Кульбаби деяких видів багаті каучуком (латексом), якого найбільше міститься у кореневищах. Більш того, колись їх спеціально культивували саме заради цієї сировини! Але потім каучукові дерева стали більш популярними, хоча в наш час виробництво гуми з кульбаби знову починає набирати обертів, оскільки у цієї сировини є певні переваги.

• Садівники і фермери ставляться до кульбаби, як до бур’яну, а тому нещадно з нею борються. Правда, найчастіше безрезультатно – регенеративні здібності у цієї рослини просто чудові. Вона здатна вирости заново, навіть якщо від неї вціліє всього шматок кореня.

• Звичайна кульбаба відноситься до лікарських рослин, і вона широко вживається в традиційній медицині. У хід йдуть всі її частини – насіння, коріння, листя і навіть сік. Залежно від використаної сировини і способу її обробки виходять жарознижуючі, відхаркувальні, проносні, жовчогінні та інші препарати. В офіційній фармакології ця сировина, до речі, теж використовується, а в китайській традиційній медицині історія її застосування налічує вже більше тисячі років.

Кульбаба корейська (Taraxacum coreanum).

• Найбільшою популярністю ці квіти користуються, напевно, в Бельгії. У деяких провінціях цієї європейської країни кульбабу кладуть у величезну кількість страв і роблять з неї купу різноманітних напоїв, включаючи особливе кульбабове пиво.

• Найрідкіснішим видом цієї квітки є кульбаба білоязичкова, що відрізняється від звичайної білим кольором пелюсток замість жовтого. Вона зустрічається тільки на Кольському півострові (росія) у вузькій прибережній смузі північної частини Кандалакшскої затоки Білого моря, і не росте більше ніде в світі.

• Всього в світі існує близько 2100 видів кульбаби, і багато з них мають своє застосування. Деякі цінуються в якості декоративних квітів, а інші століттями застосовуються в якості лікарських рослин або поїдаються в якості свіжої зелені. Молоде листя і стебла цієї квітки навіть входять в деякі традиційні рецепти борщу.

Обсмажена зелень кульбаби з рисом. США.

• Кульбаба звичайна чуйно реагує як на час доби, так і на погоду. Квітка, що розпустилася, залишається відкритою в денний час, приманюючи солодким запахом нектару комах, які її запилюють, але на ніч вона закривається, щоб не замерзнути. Також вона закривається в дощову погоду, оскільки в подібних умовах комахи все одно майже не літають, а без них залишатися у відкритому вигляді сенсу немає. Цікава і точність кульбаби – майже по всій території нашої країни в гарну погоду квітки розкриваються приблизно о 6 ранку, а закриваються близько 3-ї години дня, причому кожен день в один і той же час з точністю до пари хвилин.

• Якщо вас раптом вжалила оса або бджола, то кульбаба допоможе полегшити біль. Для цього буде достатньо зірвати квітку і помазати схожим на молоко соком місце укусу. Вже через 5-7 хвилин біль або зникне повністю, або сильно ослабне.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!