Цікаві факти про гору Монблан

Монблан (фр. Mont Blanc; італ. Monte Bianco – «Білий пік» або «Біла гора») – гірська вершина в Альпах (частина однойменного масиву), найвища у всій Західній Європі.

Суперечка щодо розміщення цієї вершини на французькій території чи на французько-італійському кордоні досі не вирішена.

Висота цієї гори становить близько 4809 метрів. Вона вимірюється часто і точно. Коливання висоти залежить від вітру та опадів. Чим більше опадів і слабкіший вітер, тим більше снігу накопичується, як капелюх, на кам’янистій вершині.

Першими на Монблан піднялися Жак Бальма та доктор Мішель Паккар, сталося це 8 серпня 1786 року. Цей підйом ініціював Орас де Соссюр, встановивши нагороду для тих, хто знайшов спосіб «завоювати» Монблан. Першою жінкою, яка піднялася на цю вершину, стала Марі Параді у 1808 році. Майбутній президент США Теодор Рузвельт також керував експедицією, щоб піднятися на вершину під час медового місяця у 1886 році.

У 1965 році під Монбланом був проритий дорожній тунель довжиною 11,6 кілометрів, що з’єднує Францію та Італію. Біля західного підніжжя Монблану, з французької сторони, знаходиться знаменитий гірськолижний курорт Шамоні, а з південної, з італійської – місто Курмайор. Щодня по ньому проїжджають до 5000 автомобілів.

Монблан – найцікавіші факти

Підкорювачі Монблана на його вершині.

• Монблан – це одна з найвищих гір Європи, яка поступається у «зрості» лише Ельбрусу (Кавказ). Цікаво, що дискусії про точну висоту Монблана йдуть вже дуже багато років. Раніше вважалося, що вона дорівнює 4 807 метрам над рівнем моря. Але у 2007-му році було оголошено, що гора «підросла» до 4 810,9 метрів. Через пару років виявилося, що Монблан став нижче на 45 сантиметрів. Але це не заважає йому залишатися найвищою вершиною Західної Європи.

• Як вже було сказано вище, перше вдале сходження на Монблан відбулося 8 серпня 1786 року. В цей день на вершину зійшли два жителі Шамоні – Мішель Паккар і Жак Бальма. Правда, у тому ж Шамоні стоїть пам’ятник Жаку Бальма і Орасу Бенедикту де Соссюру. Але в такому складі вони зійшли на Монблан роком пізніше. Виходить, що про Мішеля Паккара просто забули. Хоча, є незаперечні докази того, що першим на вершину ступив саме він. Крім того, Паккар провів там вимірювання температури повітря і атмосферного тиску.

• Орас Бенедикт де Соссюр був людиною заможною. Ще у 1760 році він пообіцяв солідну премію тому, хто першим підкорить Монблан. Але більше чверті століття таких сміливців не знаходилося. Вторинне сходження Жак Бальма здійснив вже в якості провідника, вказуючи шлях до вершини гори.

Вхід в тунель під Монбланом в Італії.

• Жак Бальма і Орас Бенедикт де Соссюр піднімалися на Монблан в досить комфортних умовах, їх експедицію обслуговували відразу 18 носильників. Причому, в багажі були не тільки найнеобхідніші речі. Альпіністи не забули взяти з собою навіть домашні туфлі, парадний одяг і парасольку.

• Президент США Теодор Рузвельт в дитинстві страждав від нападів астми. Перемогти хворобу йому вдалося тільки за допомогою активних занять спортом. А у 1886 році 28-річний Рузвельт піднявся на Монблан. У Європі він проводив свій медовий місяць, одружившись вдруге. Вважається, що успішний штурм Монблана додав йому через 15 років голосів виборців під час передвиборної президентської кампанії.

• Першою жінкою, яка побувала на вершині Монблану, стала звичайна служниця з Шамоні Марі Параді. 18-річну дівчину включили в експедицію заради сенсації. Втім, все пройшло не так гладко, як планувалося. Вже на висоті 3 000 метрів Марі знепритомніла, тому колегам-чоловікам довелося нести її на руках. Наступна жінка зважилася на такий крок тільки через 30 років.

Пам’ятник Соссюру та Бальма в Шамоні, встановлений між 1890 та 1900 роками.

• Альпіністи вважають, що підйом на вершину Монблана не можна назвати дуже складним, до того ж, всі маршрути за двісті з гаком років добре вивчені. Тим не менш, число загиблих альпіністів на Монблані навіть вище, ніж на Евересті. Пов’язано це з тим, що Монблан розташований в центрі Європи, тому бажаючих підкорити його занадто багато. Часто на штурм вершини виходять любителі, не користуючись навіть послугами професійних провідників.

• В історії було навіть два випадки загибелі літаків, які там пролітали. За трагічною випадковістю, обидва вони належали одній індійській авіакомпанії «Air India». Катастрофи сталися у 1950 і 1966 роках. Жертвами стали близько 200 пасажирів і членів екіпажів. У 1966 році на борту літака «Боїнг 707» перебував відомий індійський фізик-ядерник Хомі Джехангір Баба, який летів на засідання Ради МАГАТЕ.

• Монблан знаходиться на кордоні двох країн – Франції та Італії. Поділити Монблан їм довгий час не вдавалося. Тільки у 1861 році в Турині був підписаний договір, за яким було встановлено, що франко-італійський кордон проходить прямо по вершині гори. Слід уточнити, що Італія в той час була роздробленою, документ був підписаний Сардинським Королівством.

• Схили Монблана привертають до себе безліч сноубордистів і гірськолижників. А невелике французьке містечко Шамоні, розташоване в долині річки Арв, у 1924 році отримало всесвітню популярність, тут пройшли перші зимові Олімпійські ігри. У змаганнях взяли участь 293 спортсмени з 16 країн. Найбільшу кількість нагород завоювали норвезькі спортсмени.

Екскурсійний потяг в Альпах. Вид на хребет Монблан і ущелину Букі.

• Монбланський автомобільний тунель, відкритий у 1965 році, з’єднав Францію та Італію. Довжина споруди становить 11 611 метрів, з яких 7644 метри знаходяться на території Франції, а 3967 – в Італії. Щодня через тунель проїжджає близько 5 000 автомобілів. У березні 1999 року в тунелі спалахнула пожежа, жертвами якої стали 39 осіб. Погасити вогонь не вдавалося більше двох діб.

• Данський художник Марко Еварісті у 2007 році задумав заснувати на вершині Монблану суверенну державу, де пануватимуть толерантність і плюралізм. І навіть планував пофарбувати вершину гори в червоний колір. Але затія художника була припинена французькою поліцією.

• Зірка світового футболу Зінедін Зідан побував на вершині Монблану у 2009 році. Тут встановили ворота, в які Зідан забив гол. Причому, зробив він це не для самореклами. Таким чином футболіст спробував привернути увагу громадськості до боротьби з важким захворюванням – лейкодистрофією. Зінедін Зідан активно займається благодійною діяльністю, регулярно бере участь у футбольних матчах, зібрані кошти від яких йдуть на допомогу хворим дітям.