Цікаві факти про Нобелівську премію
Нобелівська премія (швед. Nobelpriset) – одна з найбільш престижних міжнародних премій.
Щороку присуджується за видатні відкриття і досягнення у областях фізики, хімії, літератури, миру та медицини.
Сьогодні багато хто вважає, що це найбільше світове визнання. Переможців називають нобелівськими лауреатами.
Нагороди почали розподіляти за волею Альфреда Нобеля, шведського промисловця та винахідника динаміту. Він підписав свій заповіт у шведсько-норвезькому клубі в Парижі 27 листопада 1895 року.
Його мотиви були пов’язані з шоком від наслідків, спричинених його винаходом (динаміт), та прагненням нагородити людей, які служать людству. Перша Нобелівська премія була присуджена 10 грудня 1901 року, через п’ять років після смерті Нобеля.
Церемонія вручення Нобелівських премій традиційно запланована на 10 грудня (річницю смерті Нобеля) у Стокгольмі та Осло. З 1902 року всі нагороди, за винятком премії миру, вручаються королем Швеції у Стокгольмській концертній залі. Нобелівська премія миру присуджується в Осло (Норвегія).
Кожна премія може бути присуджена максимум трьом номінантам. Нагороди складаються із золотої медалі, диплома та грошової суми. У 2020 році грошовий розмір премії становив 10 мільйонів шведських крон або 1,145 мільйона доларів США.
Якщо в одній категорії є два переможці, премія розподіляється між ними порівну. Якщо ж переможців троє, комісія з присудження має право розподілити нагороду порівну між ними трьома або ж віддати половину одному і по чверті іншим двом. Поширеною практикою є те, що лауреати досить часто жертвують гроші на наукову, культурну чи гуманітарну діяльність.
Загалом (станом на 2019 рік) було вручено 943 Нобелівських премій (866 чоловікам, 53 жінкам та 24 організаціям). Кілька лауреатів відмовились від нагороди. Можуть бути роки, коли деякі премії не присуджуються, але вони повинні присуджуватися принаймні раз на п’ять років.
Нагорода не може бути відкликана. Крім того, з 1974 року премія не може бути вручена посмертно, тобто – номінант повинен бути живим під час нагородження.
Нобелівська премія – найцікавіші факти
• Альфред Нобель не тільки заснував Нобелівську премію, але й сам винайшов безліч різних речей, 355 з яких запатентував. До речі, саме він розробив технологію виробництва динаміту, яка використовується і донині. Правда, він не припускав, що його винахід буде використовуватися у військових цілях, він розробляв його з урахуванням потреб гірничодобувної промисловості.
• Фонд Нобелівської премії щороку збирає інформацію про людей, потенційно гідних цієї високої нагороди. У поле зору засновників Фонду потрапляє близько 3000 чоловік щорічно, з яких близько 10% в результаті стають номінантами. Але призових місць всього три, причому може бути і таке, що в певний рік Нобелівську премію не отримає ніхто, якщо комітет вважатиме, що гідних кандидатів не знайшлося.
• Фонд імені Альфреда Нобеля, що спонсорує Нобелівську премію, з’явився завдяки тому, що винахідник заповів для цієї мети весь свій величезний статок. Це його рішення не було оцінено по достоїнству спадкоємцями, які не отримали ні гроша зі статків Нобеля. Але суд не підтримав їх, і вони залишилися без спадщини.
• За всю історію існування Нобелівської премії вона вручалася посмертно лише двічі, оскільки за правилами отримати її може лише переможець особисто. Правило порушувалося два рази, хоча чисто технічно – три. У третьому випадку переможець раптово помер, але Нобелівський комітет про це дізнався занадто пізно.
• Борис Кустодієв, знаменитий художник, який творив на початку XX століття і прославився своїми портретами, був відомий тим, що писав портрети в основному широко відомих людей. Одного разу двоє вчених, Н.Семенов і П.Капіца, замовили йому свої портрети, заявивши, що вже з ними-то вони просто зобов’язані прославитися. Через роки Семенов отримав Нобелівську премію з хімії, а Капіца – з фізики.
• Рекордсменом-номінантом є фізик Арнольд Зоммерфельд, геніальний фізик, якого номінували на Нобелівську премію цілих 84 рази. Він її так і не отримав, але, якби він був до того моменту ще живий, його напевно порадувало б те, що Нобелівську премію отримали деякі його учні, які розвивали його роботи.
• Згідно з заповітом Альфреда Нобеля, премія його імені вручається в п’яти номінаціях – у хімії, фізиці, медицині та літературі, а також за внесок у становлення миру на Землі. Причому в першій версії заповіту Нобелівської премії миру не було, замість неї була математика, але пізніше Альфред Нобель змінив заповіт. Чому – невідомо, і на цю тему досі ходить безліч чуток.
• У світі існує так звана Нобелівська премія з економіки. Відверто кажучи, справжньою «Нобелівкою» вона не є. Її правильна назва – премія з економіки пам’яті Альфреда Нобеля, і її заснував державний банк Швеції у 1969 році, через 68 років після заснування фонду Нобелівської премії.
• Широко відомо, що після смерті брата Альфреда Нобеля, Людвіга, одна газета помилково надрукувала про його власну кончину, назвавши його при цьому «торговцем смертю», натякаючи на винахід ним динаміту. Це змусило неймовірно багатого винахідника задуматися про те, яким його запам’ятають люди. В результаті, він склав новий заповіт, повелівши створити фонд для вручення Нобелівської премії. Причому, згідно з його вроею, Нобелівська премія миру вручається за вагомий внесок у згуртування націй, зниження чисельності діючих армій і знищення рабства.
• Крім Нобелівської премії, існує ще й «Шнобелівська», що представляє собою пародію. Причому пародійна «Шнобелівка» вручається за реальні, але абсолютно безглузді і даремні винаходи. Цікаво, що голландський вчений Андрій Гейм – єдина людина, яка стала лауреатом і Нобелівської, і Шнобелівської премій.
