Орган – найдивовижніший у світі музичний інструмент. Уявіть собі: всередину можна зайти! Як і флейта чи саксофон, орган відноситься до духових інструментів, але при цьому він доводиться далеким родичем і фортепіано, оскільки керується клавішами та педалями.

Про органи написані цілі книги, але ми підібрали 10 найбільш цікавих фактів про ці незвичайні музичні пристрої, які, швидше за все, вас дуже здивують.

Найцікавіші факти про орган

Орган концертного залу Бордуок.

• Найбільший в історії орган знаходиться у США в місті Атлантік-Сіті (штат Нью-Джерсі) у концертному залі Бордуок (Boardwalk Hall). Цей інструмент оснащений 33112 трубами і має 1200 клавіш! Це старовинний апарат: незабаром він відзначить столітній ювілей, адже компанія «Midmer-Losh Organ Company» збудувала його (а органи саме будують) у 1929–1932 роках.

• Органи – духові інструменти і для отримання звуку необхідно нагнітати повітря. Століттями цією важкою справою займалися спеціальні люди – кальканти, які працювали великими міхами, схожими на ковальські.

Були спроби замінити працівників кіньми, поєднавши міхи з воротом, але ця ідея не прижилася. Запах стайні проникав із машинного залу до концертного або до приміщення храму, що дратувало поціновувачів музики. Машини прийшли на зміну людям лише на початку ХХ століття.

• Дивлячись на складний пристрій органу, можна подумати, що це відносно новий інструмент, який з’явився не пізніше епохи Відродження. Але це не так – першим органом став гідравлос, створений грецьким майстром Ктесибієм в Олександрії Єгипетській ще у II столітті до нової ери. Це був не зовсім схожий на сучасний інструмент, бо замість повітря у ньому використовувалась вода. Проте, за всіма ознаками це був справжнісінький орган.

Так звані “органні черевики”.

• Оскільки на органі грають не тільки руками, а ще й ногами, органісти використовують спеціальне взуття, максимально пристосоване для цих цілей. Стандартних рішень не існує, але є взуття, яке називають «органні черевики». Як правило, це пошиті на замовлення туфлі з тонкою слизькою підошвою із замші і широким підбором.

Пошиття такої індивідуальної пари є дорогим задоволенням, тому органісти та органістки віддають перевагу чоловічим танцювальним туфлям. Деякі віртуози взагалі воліють грати босоніж, щоб краще відчувати педалі. Всесвітньо відому органістку Роду Скотт, яка не визнає взуття, навіть називають «Босоногою леді».

• Труби органу виготовляють із металу та дерева. Найбільшого поширення набули труби зі сплаву свинцю та олова. Це дуже м’який матеріал, тому деталі музичного інструменту легко пошкодити. Майстри з обслуговування та ремонту органів, як правило, мають «скромну» комплекцію і володіють майже акробатичною спритністю. Всередині інструменту їм доводиться переміщатися не тільки сходами, але й за допомогою певної подоби будівельних риштувань, коли потрібно дістатися верхніх трубок пристрою.

• Вважається, що орган – це єдиний у світі музичний інструмент із, так би мовити, постійною пропискою. Так і було понад два тисячоліття, поки у 2014 році органіст і механік Кемерон Карпентер не вирішив піти проти системи. Він створив унікальний гастрольний орган, який хоч і не відрізняється портативними габаритами, але все ж таки може транспортуватися. Тепер Кемерон їздить зі своїм інструментом по всьому світу і його концерти, завдяки незвичайній техніці, популярні подвійно.

• Звук органу безпосередньо залежить від властивостей труб. Тому їх виготовлення – це кропітка та наукомістка процедура. Але якщо немає можливості використовувати класичні рішення, підійдуть і підручні матеріали. Так, наприклад, у 1822 році на Філіппінах, у церкві Святого Йосипа міста Лас-Піньяс, було встановлено перший у світі орган з бамбуковими трубами. Сьогодні бамбуковий орган продовжує тішити поціновувачів музики своїм незвичайним звуком і навіть став центральним елементом свята «Фестиваль бамбукового органу».

• У наші дні орган сприймається багатьма як церковний інструмент. І це не дивно, адже органи будували у багатьох католицьких соборах світу. Але насправді духовну музику на цьому пристрої почали грати ще у VII столітті, а точніше – у 666 році. Музичний інструмент, який вважався світським, наказав встановлювати в соборах Папа Римський Віталіан. Після цього почали створювати спеціальні, церковні органи, а центром їхнього конструювання стала Візантія.

Сучасний електронний орган.

• Людина, яка вирішила присвятити себе грі на органі, повністю будує своє життя навколо професії та інструменту. Оскільки орган (за рідкісним винятком) інструмент стаціонарний, то вчитися і репетирувати музикант може лише на одному, максимум двох органах своєї місцевості. Вдень в органних залах відбуваються концерти, а в храмах богослужіння, тому найчастіше органісти репетирують пізно ввечері чи навіть вночі. Не всі витримують такий режим.

• Якщо сьогодні гра на органі вимагає високої майстерності та виняткового слуху, то в Середні віки органісти повинні були мати ще й завидну силу. Механізми управління інструментом були недосконалі, клавіші тугими, а відстані між ними значними. Через це органної гри навчали фізично міцних хлопців, які грали переважно кулаками. Сучасного вигляду органні клавіатури набули лише у XV-XVI століттях.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!