Найцікавіші факти про плотву

Плотва або плітка звичайна (Rutilus rutilus)

Плотва або плітка (лат. Rutilus) — рід прісноводних риб сімейства коропових (Cyprinidae). Іноді плотву помилково називають красноперкою, оскільки її важко відрізнити від справжньої краснопірки (Scardinius erythropthalmus). Відрізнити їх найпростіше по очах. У плотви вони оранжево-червоні, а у краснопірки – прозорі, в окремих випадках блідо-жовтуваті.

Плотва поширена у водоймах більшої частини Європи і Азії. В другій половині XIX століття плітка була завезена до Австралії і заселена в річку Муррей та прибережні водойми штатів Вікторія і Новий Південний Уельс. Але зараз там її вважають шкідником, оскільки плотва конкурує за їжу з більш цінною місцевою рибою та забруднює воду.

Вирозуб або вирезуб (Rutilus frisii)
Вирозуб або вирезуб (Rutilus frisii).

В Україні плітка широко росповсюджена і є об’єктом спортивного рибальства. Живе великими популяціями в більшості озер, водосховищ і річок з повільною течією. Вона є вагомою частиною їжі більшості хижих риб України. Зустрічається в басейнах Дніпра, Дунаю, Дністра та багатьох інших річок.

Живиться плотва комахами, черв’яками, молюсками, водоростями тощо. Стійка до забруднених вод і вод з низьким вмістом розчиненого кисню.

Цікаві факти про плотву (плітку)

Плотва – це риба, що з’явилася на Землі дуже давно, найстарішим викопним скам’янілим решткам більше 30 мільйонів років (олігоцен, палеогеновий період кайнозойської ери). Вони були знайдені в пустелі Гобі на території сучасної Монголії, а також в Іспанії. Зважаючи на все, за минулі мільйони років ці риби практично не змінилися. В Україні скам’янілі рештки плотви були виявлені у відкладеннях міоцену, який розпочався 23,03 мільйона років тому і закінчився 5,333 мільйонів років тому.



З 17 існуючих у світі видів плотви у річках і озерах України зустрічаються лише три: плотва звичайна (Rutilus rutilus) і її численні підвиди, плітка-вирозуб або вирезуб (Rutilus frisii) і кутум (Rutilus kutum). Щоправда, останній вид іноді розглядають як підвид вирезуба (Rutilus frisii kutum). Відмінностей між видами і підвидами вистачає – одні живуть тільки в прісній воді, іншим до вподоби солонувата, а треті відносяться до прохідних риб.

Багато рибалок зневажливо ставляться до плотви, вважаючи її дрібною рибкою, придатною хіба що на корм кішці. Однак вона може досягати 50-55 сантиметрів у довжину, а іноді навіть більше, і набирати при цьому вагу, як стверджують іхтіологи, до 3 кілограмів (хоча офіційно зафіксований світовий рекорд становить 2,58 кг; колишня НДР). На смак ця риба, до речі, досить приємна, але є в неї і недолік – ціла купа дрібних кісток.

Кутум (Rutilus kutum)
Кутум (Rutilus kutum), один з 17 видів плотви, на поштовій марці Азербайджанської Республіки.

Воблою часто називають будь-яку солону засушену рибу, але це неправильно. Насправді, вобла (Rutilus caspicus) – це один із видів плітки, що зустрічається лише у Каспійському морі. Вона має важливе промислове значення, але менше її поки що не стає, тому що розмножується ця риба досить швидко.

Офіційно зареєстрований рекорд рекорд життя плотви становить аж 21 рік. Але в дійсності середня тривалість життя цих риб рідко перевищує 3-4 роки, оскільки вони часто стають здобиччю різних річкових хижаків на кшталт окунів і щук. Птахи на них теж полюють, на льоту підхоплюючи рибок, які необережно піднімаються до поверхні води.

Як вже було сказано вище, риба під назвою вирозуб теж відноситься до роду плотви, і зовні нагадує її звичайний річковий різновид, тільки більший. Вирезуби можуть виростати до 70-75 сантиметрів і важити до 6-8 кілограмів, але частіше зустрічаються екземпляри довжиною до 50 см і вагою до 2 кг. Однак ловити цю рибу заборонено, оскільки вона занесена до міжнародної Червоної книги (і України), як вид, якому загрожує зникнення. Відзначимо, що у недалекому минулому вирозуб був поширений у багатьох річках нашої країни, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою.



У Балтійському морі плітку визнано небезпечним для екосистеми видом риб. Вона поїдає надто багато зоопланктону, внаслідок чого починається заростання та цвітіння води. Контролювати цю ситуацію дещо допомагає промисловий вилов, в результаті якого популяція зоопланктону відновлюється, а на зміну плотві приходять більш цінні промислові різновиди риб. Проблема в тому, що свою популярність в країнах Північної Європи плотва втратила ще півстоліття тому. У Фінляндії навіть запущено проект, який передбачає вилов щонайменше 350 тонн цієї риби щорічно, щоб хоч якось контролювати її популяцію.

Вобла (Rutilus caspicus)
Вобла (Rutilus caspicus) на поштовій марці Азербайджану.

Більша частина плотви, що виловлюється в Європі, не вживається в їжу. Великі екземпляри іноді ще знаходять покупця за зниженою ціною, але майже весь улов переробляється і використовується в якості добавки до кормів для сільськогосподарських тварин. А іноді його переробляють на біодизель – екологічно чисте паливо.

Невеликі розміри річкової плотви в уловах рибалок обумовлені низькою швидкістю зростання цієї риби. Щоб набрати хоча б 100 грамів ваги, плотві потрібно до 4-5 років. При цьому види, що мешкають у прибережних частинах морів, ростуть помітно швидше.

Харчується плотва як рослинною їжею, так і дрібними безхребетними. При цьому вона дуже обережна, і зустрівши щось їй невідоме, але потенційно їстівне, спочатку довго та обережно пробує знахідку на смак.


***На верхньому фото: Плотва або плітка звичайна (лат. Rutilus rutilus).



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися