Найцікавіші факти про плотву

Плотва або плітка (лат. Rutilus) — рід прісноводних риб сімейства коропових (Cyprinidae). Іноді плотву помилково називають красноперкою, оскільки її важко відрізнити від справжньої краснопірки (Scardinius erythropthalmus). Відрізнити їх найпростіше по очах. У плотви вони оранжево-червоні, а у краснопірки – прозорі, в окремих випадках блідо-жовтуваті.

Плотва поширена у водоймах більшої частини Європи і Азії. В другій половині XIX століття плітка була завезена до Австралії і заселена в річку Муррей та прибережні водойми штатів Вікторія і Новий Південний Уельс. Але зараз там її вважають шкідником, оскільки плотва конкурує за їжу з більш цінною місцевою рибою та забруднює воду.

Вирозуб або вирезуб (Rutilus frisii).

В Україні плітка широко росповсюджена і є об’єктом спортивного рибальства. Живе великими популяціями в більшості озер, водосховищ і річок з повільною течією. Вона є вагомою частиною їжі більшості хижих риб України. Зустрічається в басейнах Дніпра, Дунаю, Дністра та багатьох інших річок.

Живиться плотва комахами, черв’яками, молюсками, водоростями тощо. Стійка до забруднених вод і вод з низьким вмістом розчиненого кисню.

Цікаві факти про плотву (плітку)

• Плотва – це риба, що з’явилася на Землі дуже давно, найстарішим викопним скам’янілим решткам більше 30 мільйонів років (олігоцен, палеогеновий період кайнозойської ери). Вони були знайдені в пустелі Гобі на території сучасної Монголії, а також в Іспанії. Зважаючи на все, за минулі мільйони років ці риби практично не змінилися. В Україні скам’янілі рештки плотви були виявлені у відкладеннях міоцену, який розпочався 23,03 мільйона років тому і закінчився 5,333 мільйонів років тому.

• З 17 існуючих у світі видів плотви у річках і озерах України зустрічаються лише три: плотва звичайна (Rutilus rutilus) і її численні підвиди, плітка-вирозуб або вирезуб (Rutilus frisii) і кутум (Rutilus kutum). Щоправда, останній вид іноді розглядають як підвид вирезуба (Rutilus frisii kutum). Відмінностей між видами і підвидами вистачає – одні живуть тільки в прісній воді, іншим до вподоби солонувата, а треті відносяться до прохідних риб.

• Багато рибалок зневажливо ставляться до плотви, вважаючи її дрібною рибкою, придатною хіба що на корм кішці. Однак вона може досягати 50-55 сантиметрів у довжину, а іноді навіть більше, і набирати при цьому вагу, як стверджують іхтіологи, до 3 кілограмів (хоча офіційно зафіксований світовий рекорд становить 2,58 кг; колишня НДР). На смак ця риба, до речі, досить приємна, але є в неї і недолік – ціла купа дрібних кісток.

Кутум (Rutilus kutum), один з 17 видів плотви, на поштовій марці Азербайджанської Республіки.

• Воблою часто називають будь-яку солону засушену рибу, але це неправильно. Насправді, вобла (Rutilus caspicus) – це один із видів плітки, що зустрічається лише у Каспійському морі. Вона має важливе промислове значення, але менше її поки що не стає, тому що розмножується ця риба досить швидко.

• Офіційно зареєстрований рекорд рекорд життя плотви становить аж 21 рік. Але в дійсності середня тривалість життя цих риб рідко перевищує 3-4 роки, оскільки вони часто стають здобиччю різних річкових хижаків на кшталт окунів і щук. Птахи на них теж полюють, на льоту підхоплюючи рибок, які необережно піднімаються до поверхні води.

• Як вже було сказано вище, риба під назвою вирозуб теж відноситься до роду плотви, і зовні нагадує її звичайний річковий різновид, тільки більший. Вирезуби можуть виростати до 70-75 сантиметрів і важити до 6-8 кілограмів, але частіше зустрічаються екземпляри довжиною до 50 см і вагою до 2 кг. Однак ловити цю рибу заборонено, оскільки вона занесена до міжнародної Червоної книги (і України), як вид, якому загрожує зникнення. Відзначимо, що у недалекому минулому вирозуб був поширений у багатьох річках нашої країни, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою.

• У Балтійському морі плітку визнано небезпечним для екосистеми видом риб. Вона поїдає надто багато зоопланктону, внаслідок чого починається заростання та цвітіння води. Контролювати цю ситуацію дещо допомагає промисловий вилов, в результаті якого популяція зоопланктону відновлюється, а на зміну плотві приходять більш цінні промислові різновиди риб. Проблема в тому, що свою популярність в країнах Північної Європи плотва втратила ще півстоліття тому. У Фінляндії навіть запущено проект, який передбачає вилов щонайменше 350 тонн цієї риби щорічно, щоб хоч якось контролювати її популяцію.

Вобла (Rutilus caspicus) на поштовій марці Азербайджану.

• Більша частина плотви, що виловлюється в Європі, не вживається в їжу. Великі екземпляри іноді ще знаходять покупця за зниженою ціною, але майже весь улов переробляється і використовується в якості добавки до кормів для сільськогосподарських тварин. А іноді його переробляють на біодизель – екологічно чисте паливо.

• Невеликі розміри річкової плотви в уловах рибалок обумовлені низькою швидкістю зростання цієї риби. Щоб набрати хоча б 100 грамів ваги, плотві потрібно до 4-5 років. При цьому види, що мешкають у прибережних частинах морів, ростуть помітно швидше.

• Харчується плотва як рослинною їжею, так і дрібними безхребетними. При цьому вона дуже обережна, і зустрівши щось їй невідоме, але потенційно їстівне, спочатку довго та обережно пробує знахідку на смак.

***На верхньому фото: Плотва або плітка звичайна (лат. Rutilus rutilus).