РослиниДодано - 25.08.2022   Автор - admin

---

Пшениця (лат. Triticum L.) – найважливіша зернова культура, вирощувана у всьому світі. Ботанічно належить до сімейства Злакових (Poaceae), роду Triticum. Існує 27 різних видів пшениці, але лише два з них є економічно важливими: Triticum aestivum (пшениця м’яка) та Triticum durum (пшениця тверда).

Вважається, що пшениця походить з Леванту та Близького Сходу. Археологічні знахідки вказують на те, що одомашнення пшениці вперше відбулося в районі, відомому як «Родючий півмісяць» – вздовж долин річки Ніл в Єгипті та річок Тигр і Євфрат у Месопотамії.

З зерен пшениці отримують борошно, яке використовують для виробництва хліба, тістечок, макаронних виробів тощо, а також для бродіння у виробництві пива, горілки і спирту. Солома іноді використовується як будівельний матеріал для покрівлі та кладки.

Щорічно у світі пшеницею засівається понад 220 мільйонів гектарів. У 2014 році виробництво пшениці склало 729 мільйонів тонн у всьому світі, що забезпечило їй третє місце серед зернових культур після кукурудзи (1,04 млрд тонн) та рису (741 млн тонн).

Ця рослина годує близько 40 відсотків населення нашої планети. За часткою споживання в їжу вона посідає друге місце, поступаючись рису, але випереджаючи кукурудзу, яку більше використовують для годівлі домашніх тварин. Найбільше пшениці вирощують в Індії, Китаї, Росії, США, Австралії, Казахстані, Канаді, Україні, Пакистані, Туреччині та Ірані.

Цікаві факти про пшеницю

• Пшениця – один з найпоширеніших в світі злаків, вона була одомашнена людиною багато тисячоліть тому, в наш час зустріти її в дикій природі можна дуже рідко. Відомий радянський біолог Микола Іванович Вавилов багато років займався дослідженням батьківщини багатьох культурних рослин. На його думку, батьківщиною пшениці є гірські райони Вірменії та Азербайджану, звідки вона поступово розселилася по різних країнах світу.

• Одне з небагатьох місць на нашій планеті, де можна і в XXI столітті побачити дикорослу пшеницю, знаходиться у Вірменії недалеко від Єревана. Тут, в заповіднику «Еребуні», площа якого становить всього 89 гектарів, дикоросла пшениця ще збереглася.

• В Америці та Австралії пшениця була невідома до появи там європейців. Так, наприклад, відомо, що в Латинську Америку пшеницю завезли іспанці у 1528 році, в Північній Америці вона з’явилася на початку XVII століття, а в Австралії тільки у 1788 році. Цікаво, що в даний час США, Канада і Австралія входять до десятки найбільших виробників пшениці в світі.

• Полба є найбільш древнім з усіх відомих сортів пшениці. Археологи встановили, що люди вживали її в їжу ще в епоху неоліту. В даний час полба культивується досить рідко, займаючи невеликі за площею території. У той же час, в національній кухні деяких народів світу вона продовжує відігравати важливу роль. Наприклад, у Вірменії з полби готують плов.

• На теренах нашої країни пшениця з’явилася приблизно в IV – III тисячолітті до нашої ери. Передбачається, що східні слов’яни запозичили її у готів, що населяли південну частину Східної Європи. Жито нашим предкам стало відоме набагато пізніше. Але в подальшому жито набуло набагато більше поширення, оскільки було більш стійким до несприятливих погодних умов, ніж пшениця.

• До вибору часу для посіву пшениці підходили дуже відповідально. Рання сівба загрожувала загибеллю врожаю. Вважалося, що пшеницю не можна сіяти раніше того часу, коли розпуститься дубове листя. Оптимальний час для сівби – друга половина травня.

• Слово «пшениця» в українській мові походить від давньослов’янського «пьшено», що означає «терти» або «товкти». У документах Стародавньої Русі це слово часто зустрічається вже в XI столітті. Тривалий час наші предки перемелювали зерно в борошно на ручних жорнах.

• В кінці XIX – на початку ХХ століття одним з найбільших у світі експортерів пшениці була Російська імперія. Вивіз зерна за кордон був головною статтею доходу до державного бюджету. Перед Першою світовою війною вона вийшла навіть у світові лідери. Тоді ця країна виробляла п’яту частину світового врожаю пшениці. Нерідко царський уряд критикували за те, що експорт не знижувався навіть в ті роки, коли урожай був невисоким, а продаж зерна за кордон загрожував голодом в країні.

• З пшениці виготовляють не тільки борошно, а й спирт. У 1976 році на прилавках радянських магазинів з’явилася горілка під назвою «Пшенична». Її відмінність полягала в тому, що для виробництва використовувалися виключно зерна пшениці без домішки інших злаків. Пляшка закупорювалася гвинтовою пробкою. В кінці 70-х і на початку 80-х років горілка «Пшенична» коштувала трохи дорожче за інший популярний сорт – «Столичну».

• Пшениця знайшла широке застосування в медицині. Про корисні властивості цього злаку згадується ще в працях Гіппократа. Не відставали в цьому і наші предки, на Русі були популярні страви з пророщених зерен пшениці: киселі, каші, супи. Особливо корисні вони були в зимовий і весняний періоди, коли організм відчував нестачу вітамінів.

***На верхньому фото: Пшениця м’яка (Triticum aestivum), або звичайна (Triticum vulgare).

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!