Якщо спитати в будь-якого середньостатистичного українця або жителя будь-якої іншої країни СНД про те, який салат в обов’язковому порядку повинен бути на столі в новорічну ніч, то, скоріше за все, 9 з 10-ти, не замислюючись, назвуть саме олів’є.

Але що ж нам відомо про цей смачний салат, який по праву носить «титул короля» всіх святкових столів в країні?

Історія салату олів’є таїть в собі багато таємниць і загадок. Салат постійно змінювався, одні інгредієнти замінювалися іншими, а деякі і зовсім зникли. Але незмінним залишається одне – щира любов жителів нашої країни до цього зимового салату, що став одним із символів новорічних свят.

Цікаві факти про салат олів’є

Готель і ресторан “Ермітаж”, заснований у 1864 році Люсьєном Олів’є в Москві. Його закрили у 1917 році.

• Олів’є, як відомо, це французьке ім’я. Тому багато хто вважає, що салат був придуманий у Франції. У цьому є частка істини, про що буде сказано нижче. Але за кордоном олів’є називають «російським салатом», а в деяких країнах і зовсім – «радянським».

• Салат був придуманий Люсьєном Олів’є, кухарем французького походження, засновником ресторану «Ермітаж». Рецепт свого салату кухар тримав у таємниці, він, до речі, невідомий і досі. Тому покуштувати справжній олів’є, скоріше за все, не зможе вже ніхто.

• Зберігся лише перелік інгредієнтів оригінального салату. До його складу входили телячий язик, м’ясо рябчика, пікулі, свіжі огірки, каперси і навіть варені раки. Існували варіації салату, в яких були присутні гриби, агрус і вишня.

• Цікаво, що досі ведуться суперечки щодо того, чи існував «батько» знаменитого салату в реальності. Інформацію про якогось Люсьєна Олів’є, який керував рестораном «Ермітаж», можна зустріти лише в книзі Володимира Гіляровського, якого багато хто називав збирачем міських міфів і легенд.

• Однак збереглися дані про якогось Ніколая Олів’є, власника «Ермітажу». Можна лише гадати, чи дійсно Люсьєн вирішив взяти нове, більш російське ім’я, або ж ця особистість – всього лише плід уяви Володимира Гіляровського.

• Люсьєн Олів’є викладав інгредієнти салату шарами. Однак відвідувачі його ресторану вперто перемішували шари, що дуже обурювало кухаря. Він вважав, що неосвічені гості лише псують його первісну задумку. Однак з часом Олів’є змирився з таким станом речей і велів кухарям самостійно розмішувати салат.

Салат “Олів’є” за радянським стандартним рецептом.

• Є ще одна легенда, яка стосується способу приготування салату. Нібито шеф-кухар запропонував публіці спробувати нову вишукану страву – різні продукти сервірувалися на великому блюді і поливалися прованським соусом. Однак відвідувачі не оцінили новий рецепт, і Олів’є, розсердившись, просто змішав всі інгредієнти. Як не дивно, цей варіант гурманам припав до смаку.

• Рецепт салату з часом спрощувався. Пов’язано це перш за все з тим, що далеко не всі люди, особливо за радянських часів, могли дістати м’ясо рябчика, телячий язик або каперси. Саме так в складі салату з’явилися мариновані огірки і лікарська ковбаса. Ну, а замість каперсів наші кухарі почали використовувати маринований горошок.

• Існують два варіанти салату олів’є. В перший входить лікарська ковбаса, в другий – відварна куряча грудка. Правда, деякі знавці високої кулінарії запевняють, що варіант з куркою не можна назвати олів’є і заміна інгредієнта перетворює його на «столичний салат».

• Рецепт «справжнього» олів’є вперше з’явився в кулінарних книгах у 1880-х роках. Однак він постійно змінювався, оскільки автори часто замінювали інгредієнти та їх пропорції. Більшість авторів навіть не намагалися знайти інформацію про те, яким же був початковий рецепт, тому не дивно, що салат міг змінитися до невпізнання. Деякі рецепти включали в себе чорну або червону ікру, рибу і навіть свіжі фрукти та овочі.

Різдвяний стіл (кухня Сербії): свинина на грилі, салат “Олів’є”, салат “Цацики”, червоне вино Vranac, солодощі “кифлі” та штрудель.

• У радянські часи рецепт салату піддався ідеологічним перетворенням. Зрозуміло, що від дорогих «буржуйських» інгредієнтів відмовилися. Та й звідки в молодій «країні Рад» візьмуться свіжі рябчики та каперси?! Зате кухарі додавали в салат варену моркву, яка мала правильний червоний відтінок. Салат швидко завоював місце в серцях гурманів і простих людей, адже він був смачним, простим у приготуванні і досить недорогим.

• У Франції олів’є подають в деяких ресторанах інтернаціональної спрямованості, проте там його називають виключно «російським салатом». Цікаво, що інгредієнти за кордоном нарізають дуже крупно, наприклад, яйця в салат додаються розрізаними навпіл. З новорічними святами олів’є у французів не асоціюється.

• Шеф-кухарі запевняють, що куплений в магазині майонез для олів’є не підходить. Готувати його треба своїми руками з рослинного масла, яєць і оцту. Нібито такий соус краще підкреслює відтінки смаку салату і перетворює його на справжній кулінарний шедевр.

***На верхньому фото: Класичний салат “Олів’є”, прикрашений зеленню та помідорами.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!