Залізниця – це складний комплекс лінійних та концентрованих інженерних споруд та пристроїв, які розташовані в певній смузі та утворюють дорогу з напрямною залізничною колією. Рейкова колія утворена з рейок, шпал, кріплень та інших елементів, які в сукупності складають верхню конструкцію колії.

Земляне полотно, що являє собою заздалегідь підготовлену поверхню землі, яка в поєднанні з рукотворними спорудами на перехрестях річок, великих струмків, ярів тощо утворює нижню структуру колії. До елементів залізниці належать також стрілочні переводи, дренажні та фортифікаційні споруди, дорожні знаки.

Кожна залізнична лінія розділена на рівні ділянки, які обмежені стовпчиками. Довжина такої ділянки складає 100 метрів. Після кожного кілометра встановлюються кілометрові стовпи, що позначають відстань від початку лінії. Для зменшення обсягу та вартості земляних робіт поздовжній профіль залізниці розроблений з максимальним наближенням до природних обрисів земної поверхні.

У місцях подолання перешкод ділянки залізниці будують під кутом до горизонту. Ці кути називаються схилами – спусками та підйомами. Нахил поїзда, що рухається від найнижчої точки до найвищої, називається підйомом, а назад – спуском.

Залізниця – найцікавіші факти

Сахалін. Залізниця з дерев’яними шпалами.

• Залізниці є на всіх континентах Землі, крім Антарктиди. Там вони просто не потрібні. А, наприклад, в Австралії залізниць мало, там більше використовуються автопоїзди – потужні вантажівки з форсованими двигунами, які тягнуть за собою по кілька десятків причепів. Осібно стоїть і Африка – там майже все залізничне полотно було побудовано в колоніальні часи, з моменту здобуття африканськими країнами незалежності в середині XX століття жодного кілометра залізничних колій там побудовано не було. Виняток – Південно-Африканська Республіка.

• Найдавніший відомий нам прототип залізниці використовувався в Діолку, що в Стародавній Греції. Близько 2500 років тому по ньому тягали візки з вантажами, а роль рейок виконували поглиблення в добре утоптаній і твердій дорозі, брукованої вапняків. Таким чином, важкі візки йшли по одній і тій же колії. Цей волок використовувався в Діолку протягом приблизно 600 років.

• У Середні століття в Європі широко використовувалися гужові рейкові дороги. Роль тяглової сили на них діставалася сільськогосподарським тваринам, в основному волам, мулам і коням, хоча у Британії, наприклад, широко використовувалися поні. Рейки при цьому виготовлялися не з заліза, а з деревини, а тому вони були не довговічні.

• Найдовша залізниця в світі – Транссибірська магістраль, її протяжність досягає 9438 кілометрів, а поїзд по ній йде близько 8 діб. У жителів деяких країн Європи вона користується популярністю в якості напрямку для екстремального туризму – громадянам невеликих за розмірами держав здається цікавим вісім днів не виходити з поїзда, дивлячись на пейзажі, що проносяться повз них.

Прокладка залізничної колії через ліс, США, 1902 рік.

• Сучасний залізничний транспорт не завжди управляється машиністами. У деяких країнах поїзди і метро знаходяться під повним контролем комп’ютерів, за якими, в свою чергу, доглядають диспетчери. Звичайно, це не дає 100% гарантії безпеки, але в цілому комп’ютери роблять менше помилок, ніж люди, навіть найдосвідченіші.

• Залізниця вважається такою в разі наявності класичного рейкового полотна. Але ще в минулому столітті почалася робота над маглевами, магнітно-левітаційними поїздами, які в прямому сенсі слова летять над рейками, використовуючи різницю позитивного і негативного полюсів електричних магнітів. Зараз маглеви використовуються в Китаї, і вони є найшвидшим наземним громадським транспортом у світі.

• В Україні загальна протяжність залізниць становить приблизно 22 700 кілометрів, а це, для порівняння, більше половини протяжності екватора нашої планети. Але тільки близько 44% цих залізничних колій електрифіковано, а на інших ділянках використовуються локомотиви, що працюють на викопному паливі, в основному на дизелі.

Бригада з обслуговування залізничної колії, США, 1917 рік.

• Перший в світі паровоз був продемонстрований публіці у Британії в далекому 1804 році. Правда, він був прийнятий досить холодно, оскільки конструктори помилилися в розрахунках, і надзвичайно важкий локомотив просто зламав чавунні рейки. Ще через два роки була представлена його оновлена версія, і поїзд почав регулярно возити пасажирів між британськими містами Мамблз і Суонсі.

• Один з найдовших залізничних потягів курсував у СРСР, перевозячи кам’яне вугілля. Він складався з 440 вагонів, загальна довжина яких сягала 6500 метрів. Хоча абсолютний рекорд належить вантажному складу з ПАР – 660 вагонів, 7300 метрів довжини. Правда, Південно-африканський потяг, на відміну від радянського, виявився непрактичним – будучи занадто важким, він під час першого ж рейсу так пошкодив залізницю, що її довелося ремонтувати.

• Залізницями Китаю та Індії подекуди й досі курсують старомодні паровози, правда, в основному вантажні, а не пасажирські. У віддалених куточках цих країн кам’яне вугілля дешевше і доступніше дизеля, а електрифікація туди ще не дісталася, тому паровози для таких умов добре придатні, і їх рано списувати в утиль.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!