25 цікавих фактів про жувальну гумку

Цікаві факти про жувальну гумку

Жувальна гумка або просто жуйка – це харчовий продукт, який призначений для жування без ковтання. Сучасні жувальні гумки складаються з гумової основи, підсолоджувачів, пластифікаторів, барвників і ароматизаторів, а також твердого порошкового покриття.

Отже, немає нічого кращого, ніж пожувати м’ятну жувальну гумку після їди. Вона освіжає дихання і допомагає видалити залишки їжі між зубами, але й не тільки це.

Ми всі чули про те, що солодка жувальна гумка може викликати карієс, а ковтати її – не найкраща ідея, але є багато іншої інформації та цікавих історичних фактів про жуйку, яких ви, можливо, не знаєте.



Перед вами 25 цікавих фактів про жувальну гумку, про які вам, напевно, буде цікаво дізнатися!

Найцікавіші факти про жуйку

У 1869 році американський дантист Вільям Ф. Семпл (William F. Semple) зі штату Огайо розробив та запатентував жуйку з гуми, яка, як він стверджував, може допомогти запобігти руйнуванню зубів та зміцнити м’язи щелепи. Серед інгредієнтів цієї жуйки були деревне вугілля та порошкоподібний лакричник.

Автомат з продажу жувальної гумки
Автомат з продажу жувальної гумки у Нідерландах.

Американець Уолтер Дімер (Walter Diemer) працював бухгалтером у компанії Fleer, яка виробляла жуйку. Але у вільний від роботи час він любив експериментувати з рецептами жувальної гумки. Придумавши у 1928 році новий рецепт жуйки, яка була кращою за ту, що вже існувала, він став продавати її у сімейні магазинчики по всій країні, де вона розпродувалася дуже швидко. Однак він не запатентував свій винахід, і всюди почали з’являтися наслідувачі, що призвело до жорсткої конкуренції. За свій винахід Уолтер Дімер не отримав жодних відрахувань.

Американський підприємець Джон Кертіс зі штату Мен відомий своїм винаходом – прототипом сучасної жувальної гумки, так званої «Соснової гумки», зробленої з інгредієнтів, які можна було дістати тільки з хвойних дерев. У 1848 році він став першим, хто став широко рекламувати жувальну гумку, випередивши свій час. Він розробив машину для її масового виробництва і запустив завод, який виробляв 1800 коробок на день. Однак цю жуйку потрібно було занурювати в цукрову пудру, щоб вона залишалася солодкою.

Туреччина, мабуть, обожнює свою жувальну гумку. В цій країні знаходиться найбільша у світі кількість компаній з виробництва жуйки, в той час як Сполучені Штати за цим показником посідають друге місце.

Як і більшість символів капіталізму, довгий час жувальна гумка була суворо заборонена в Радянському Союзі. Так само, як і у випадку з наркотиками, людину, спійману з жуйкою, могли посадити до в’язниці. Виробництво жувальної гумки в СРСР вперше було організоване у 1977 році в Єревані і Талліні.



Декілька нових досліджень показали, що жувальна гумка може притупити почуття голоду на деякий час, але збільшує апетит під час трапези, внаслідок чого людина з’їдає більшу кількість їжі. Крім того, м’ятний смак жувальної гумки провокує людей вживати шкідливу їжу, а не більш здорові продукти, такі як фрукти та овочі.

«Mint» (м’ята), «Spearmint» (м’ята колоскова) та «Peppermint» (м’ята перцева) є найбільш популярними смаками жувальної гумки у США. До цього списку також входять ягідний смак та смак кориці.

Відомо, що жування солодкої жуйки може призвести до карієсу, однак жування жуйки без цукру може призвести до інших проблем зі здоров’ям, тому що в ній міститься аспартам. Хоча аспартам у малих дозах схвалений американським Управлінням з контролю за продуктами та ліками (FDA), у багатьох інших країнах він заборонений через свої канцерогенні властивості, що спричиняють рак.

Щороку люди зжовують близько 100 000 тонн жувальної гумки. Враховуючи цю кількість, можна тільки уявити, скільки їх приліплено до парт, столів і стільців!

Хоча це не зовсім фізична вправа у звичайному сенсі, але жування жуйки допомагає спалювати 11 калорій на годину. Однак лікарі не радять жувати жуйку надто енергійно.

Прибирання жуйки з тротуару
Прибирання жуйки з тротуару у Нью-Йорку.

Твердження про те, що проковтнута жуйка залишається в організмі людини протягом декількох років, є міфом. Хоча система травлення людини не може переварити жуйку, вона не залишиться в організмі так довго. Жувальна гумка вийде з організму через кишечник, як і будь-яка інша їжа.

Якщо хочете запам’ятовувати більше речей, зверніть увагу на жувальну гумку. Дослідження показали, що процес жування збільшує активність гіпокампу, що, у свою чергу, покращує короткочасну та довготривалу пам’ять.

Жувальна гумка може викликати проблеми шлунково-кишкового тракту. Жування однієї смужки жуйки час від часу не завдасть шкоди, але якщо вживати жуйку у великих кількостях, наприклад, 35 смужок на день, це може викликати проблеми. У деяких жуйках міститься сорбітол, відомий тим, що у великих кількостях він спричиняє діарею, метеоризм, здуття живота та спазми. Але навіть без цього інгредієнта жувальна гумка може викликати метеоризм, оскільки людина під час її жування заковтує більше повітря.

Діти, як відомо, люблять жувальну гумку. Особливо її люблять діти в Північній Америці (США та Канаді), витрачаючи на неї близько півмільярда доларів на рік.

Жуйка може викликати проблеми з щелепою і головний біль. Хоча це буває рідко, але надмірна кількість жуйки може призвести до проблем скронево-нижньощелепного суглоба через зміщення або зношування м’язів та суглоба.

У вас часто буває печія? Тоді хорошою ідеєю буде жування жуйки. Нові дослідження показали, що жувальна гумка може зменшити рівень кислоти у стравоході, тим самим допомагаючи полегшити кислотний рефлюкс.



Жувальна гумка заборонена у Сінгапурі. Оскільки через те, що люди приліплювали жуйку всюди, місто набувало брудного і непривабливого вигляду, тому у 1992 році жувальну гумку там заборонили, а тих, хто порушив заборону, чекає штраф, розмір якого може досягати 1000 сінгапурських доларів (близько 30 тисяч гривень), а за повторне порушення – двох тисяч. Втім, з 2004 року існує виняток для терапевтичних, стоматологічних та нікотинових жувальних гумок.

Це може здатися очевидним, але людина є єдиною твариною на планеті, яка жує жуйку. Навіть коли мавпам давали жувальну гумку, вони прожовували її кілька разів, а потім приліплювали до своєї шерсті.

Підвищення тиску повітря при підйомі на гору або під час польоту на літаку може бути досить неприємним, але якщо жувати жуйку, роблячи часті жувальні рухи, це допоможе позбавитися від відчуття закладеності вух і послабити тиск.

Щоб жувальна гумка зберігала м’якість, виробники використовують ланолін, побічний продукт залоз овець. Це не шкідливо для здоров’я людини і не завдає жодної шкоди – просто трохи неапетитно дізнатися.

Бульбашка з жувальної гумки
Бульбашка з жувальної гумки.

Після заборони на продаж алкогольних напоїв у США у 1920-х роках різко зросли продажі жуйки. Люди, які потай продовжували вживати алкоголь у часи «сухого закону», намагалися за допомогою жувальної гумки замаскувати запах із рота.

У 2004 році американець Чад Фелл (Chad Fell) зі штату Алабама потрапив до Книги рекордів Гіннеса за найбільшу бульбашку з жувальної гумки з усіх, що коли-небудь лопнули. Бульбашка була діаметром 50,8 см.

Є думка, що якщо ваші очі зазвичай сльозяться, коли ви ріжете цибулю, то в цьому випадку може допомогти м’ятна жуйка.

Гері Дашл (Gary Duschl) створив найдовший у світі ланцюжок з обгорток від жуйки, на що у нього пішов 51 рік. Довжина ланцюжка склала 27 259 метрів, і вона була повністю зроблена з обгорток від жувальних гумок Wrigley, Big Red, Juicy Fruit, Spearmint, Doublemint і Winterfresh.

У 1990-х роках археологи виявили в Швеції шматок «жуйки» з деревної смоли, вік якої налічує понад 9000 років. На ній все ще збереглися сліди зубів того, хто її жував у давнину.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися