Дуб – найцікавіші факти

Дуб звичайний або черешчатий (лат. Quercus robur)

Дуб (лат. Quercus) – рід листопадних і вічнозелених дерев, рідше чагарників, родини букових (Fagaceae). Рід включає кілька сотень видів дерев і кущів, поширених у Північній півкулі Землі.

Дуб зустрічається від холодних широт до тропічних регіонів Азії та Північної Америки. Зважаючи на загальне різноманіття, Північна Америка, особливо Мексика, вважається центром дубового ендемізму.

Жолуді – плоди дуба.
Жолуді – плоди дуба.

Дерево має спірально (чергово) розташоване листя з хвилястими краями. Є також види, краї яких зазубрені або зовсім гладкі. У великої кількості видів дуба листя опадає не восени, а лише навесні. Після цього з’являються квіти, які мають форму бахроми.

Плід – чашоподібний горішок, який називається жолудь, з одним насінням, дозріває через 6 – 18 місяців залежно від виду. Існують і вічнозелені види, але вони не становлять окремої групи.

Дуб відноситься до групи покритонасінних рослин і має кілька підродів з кількома відділами, що налічують понад 600 видів. Дубові ліси є найчисельнішими та найпоширенішими лісовими угрупованнями зонобіому листяної рослинності.

Дуб є синонімом стійкості та міцності. Це священне дерево шанується у багатьох народів і уособлює силу, довголіття та красу. Недарма латинською мовою дуб так і називається: «гарне дерево» – Кверкус (Quercus).

Цікаві факти про дуби

Дорослий дуб для нормального зростання споживає близько 200 літрів води на добу. За наявності достатньої кількості вологи дерево може вирости до 30 метрів у висоту, а діаметр стовбура у деяких гігантів перевищує 3,5 метра. Навіть коли дерево припиняє зростати у висоту, товщина стовбура продовжує збільшуватися.



Дубові дрова в Італії коштують дорого. Справа в тому, що справжня італійська піца готується лише на них.

Народні цілителі рекомендують частіше гуляти у дібровах. Це дерево підживлює людину енергією, надає сили та ясність думки. Особливо корисне таке «спілкування» увечері, після 18-ї години, коли енергетика дерева найбільш активна.

Дуб є довгожителем серед дерев. Вік деяких екземплярів перевищує 1000 років. Тому чоловік і дружина, що прожили разом 80 років, відзначають «Дубове весілля», як підтвердження того, що вічне кохання існує. На честь такої події ювілярам прийнято дарувати подарунки з дуба.

Корейський салат-желе з жолудів дуба.
Корейське желе з жолудів дуба, приправлене соусом і зеленню.

Дуб часто зустрічається на гербах країн та міст. Наприклад, дубові гілки присутні на державному гербі Естонії, а в нашій країні листя цього дерева прикрашає герби Харківської, Київської та деяких інших областей, міста Дніпро тощо.

Чорнила, якими писали до кінця XIX століття, виготовлялися з дубового листя. Точніше, із наростів на листі, яке називається гал (або цецидія). Дерево, намагаючись залікувати пошкоджену ділянку, відкладає на стінках гала велику кількість дубильних речовин. Сік із галів змішували із залізним купоросом і додавали клей. Таке чорнило довго залишалося свіжим.

У 1703 році Петро Перший оголосив дерева, придатні для кораблебудування, заповідними. Їх дозволялося рубати лише на будівництво флоту. На тих, хто насмілювався порушити царський указ, чекало суворе покарання. Причому дуб охоронявся особливо суворо. Якщо за самовільну вирубку сосни чи модрини загрожував великий штраф або каторжні роботи, то за дуб – смертна кара.

У Німеччині є дуб, який має власну поштову адресу. Якщо вірити легенді, у ХІХ столітті в цих місцях жив лісник, який заборонив своїй дочці зустрічатися з нареченим. Тоді закохані почали таємно спілкуватися, залишаючи записки в дуплі дуба. Незабаром батько побачив, що заборона його не діє, і погодився на шлюб своєї дочки з її обранцем. Весілля відзначили під цим дубом. Гарна історія зробила дуб справжньою легендою. Охочі знайти свою половину, клали в нього записки. Згодом дереву надали поштову адресу: Bräutigamseiche, Dodauer Forst, 23701 Eutin. Тепер скористатися послугами незвичайної «шлюбної агенції» можна з будь-якої точки світу.



Морений дуб є унікальним матеріалом, на який природа витратила не одну сотню років. Дубове дерево, що століттями лежало у воді, стає надзвичайно дорогим. Воно застосовується для виготовлення елітних меблів, ціна на які просто астрономічна. Досить сказати, що вартість одного кубічного метра мореного дуба становить від 2 000 доларів та вище.

Всі коньяки та віскі витримуються у дубових бочках. При виготовленні кожна бочка проходить випалювання на відкритому вогні, це в кілька разів збільшує міцність, а також сприяє виділенню ароматичних елементів, які згодом і надають напоям вишуканого смаку.

Якось вчені-лісівники помітили, що найдорожчі гриби, трюфелі, знаходяться в симбіотичному зв’язку з корінням дубів і тому часто ростуть в околицях дубових гаїв. У 1808 році француз Жозеф Талон (Joseph Talon) посадив жолуді з диких дубів, під якими знаходили трюфелі. Через кілька років під корінням дубків, що підросли, теж знайшли трюфелі. Наприкінці ХІХ століття трюфельними дубовими гаями було засаджено вже 750 квадратних кілометрів, а врожай сягав 1000 тонн трюфелів на рік.

Дуб ангелів на острові Джонс
Дуб ангелів на острові Джонс у Південній Кароліні (США) є загальнодоступною визначною пам’яткою природи.

У французькому селищі Аллувіль-Бельфосс є дуже старий дуб-каплиця заввишки понад 16 метрів та діаметром крони понад 18 метрів, його вік оцінюється приблизно у 1200 років. Це не лише найстаріший дуб у Франції, а й місце паломництва – в дуплі дерева у 1669 році споруджено дві молитовні: каплиця Богоматері Миру та Каплиця відлюдника. Щороку цей незвичайний дуб приваблює понад 40 тисяч відвідувачів.

В національному парку «Angel Oak Park» у Чарлстоні (штат Південна Кароліна, США) росте 1500-річний дуб-гігант під назвою Дуб ангелів (на нижньому фото). Його висота досягає 20-ти метрів, діаметр ствола дорівнює 2,7 метра, а довжина найбільшої гілки становить майже 27 метрів. Дуб ангелів отримав свою назву за прізвищем останніх власників землі, де він виріс (це американський рабовласник Justus Angel та його дружина Tucker Martha Waight AngeI).

У старі часи гарбарі використовували для обробки шкур танін, одержуючи його з листя дуба та дубової кори. А саме слово «дублення» походить від слова «дуб».


***На верхньому фото: Дуб звичайний або черешчатий (лат. Quercus robur), Естонія. На задньому плані монумент XIX століття, присвячений війнам Олександра I та Наполеона.



Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися