Цікаві факти про Дикий Захід

Дикий Захід охоплював територію, яка починалася за річкою Міссісіпі. В даний час там знаходиться цілий ряд штатів: Північна і Південна Дакота, Вайомінг, Монтана, Канзас, Колорадо, Техас, Небраска, Оклахома та інші.

У XIX столітті шукачі пригод залишали перенаселений схід Сполучених Штатів і йшли на пошуки нових земель, найвідчайдушніші з них досягали узбережжя Тихого океану. Тільки за два десятиліття (з 1840 по 1860 рік) на захід переселилися понад 250 000 чоловік. Але подолати важкий шлях вдавалося не всім, багато гинуло від голоду, хвороб або були вбиті в сутичках з місцевим населенням – індіанцями.

Дикий Захід – найцікавіші факти.

Сім’я переселенців зі своїм фургоном. 1886 рік.

• У 1862 році був прийнятий закон, за яким громадянин США, що досяг віку 21 року, мав право отримати ділянку землі площею до 160 акрів. Потрібно лише сплатити реєстраційний внесок у розмірі 10 доларів. В той час у США йшла громадянська війна між Північчю і Півднем. Президентом країни з 1860 року був республіканець Авраам Лінкольн, борець за звільнення рабів. Тому для кожного охочого отримати землю була обов’язкова умова – він не повинен воювати на боці півдня. На початку XIX століття населення Дикого Заходу становило не більше 10 відсотків від загальної чисельності жителів США, а до середини століття – майже половину.

• Основне джерело інформації про життя на Дикому Заході – кіновестерни, найпершим з яких можна назвати німий 12-хвилинний фільм «Велике пограбування поїзда», який був знятий у 1903 році режисером Едвіном Портером. За сто з гаком років на екрани було випущено величезну кількість картин про життя Дикого Заходу. Причому переважна більшість з них є чистої води вигадкою.

• Справжньою легендою Дикого Заходу став ковбой Вільям Фредерік Коді, більше відомий як Буффало Білл. Ходила легенда про те, що він тільки у 1867 і 1868 роках застрелив більше 4 000 бізонів, забезпечивши м’ясом працівників Тихоокеанської і Канзаської залізниць. Через кілька років Буффало Білл перекваліфікувався в шоумена, організувавши атракціон «Дикий Захід Буффало Білла». Шоу користувалося величезною популярністю в США, глядачі могли подивитися скачки, родео, стрілянину і навіть театралізовані уявлення про життя на Дикому Заході.

Ковбой – найважливіший символ Дикого Заходу. 1887 рік. Фото з Бібліотеки Конгресу США.

• Полювання на бізонів велося в той час в таких масштабах, що ці тварини опинилися на межі повного винищення. М’ясом забезпечувалися американські робітники і армія, частина видобутку навіть йшла на експорт. Зі шкур виготовляли одяг та взуття. Щорічно знищувалося до двох мільйонів тварин. Від повного знищення бізонів вдалося врятувати тільки після організації національних парків.

• Джинси були заповітною мрією радянської молоді. А ось на Дикому Заході вони були звичайнісіньким робочим одягом. Бельгієць Лейба Штраус, який прибув до США у середині XIX століття, налагодив виробництво міцних штанів з парусини для ковбоїв і золотошукачів. Для роботи вони були дуже зручними і практичними, а ось з’явитися у джинсах в суспільстві вважалося просто не пристойним.

• Далеко не всі ковбої мали власних коней, це, скоріше, стереотип, запозичений з фільмів. Коні коштували тоді не дешево, не кожному ковбою така покупка була по кишені. Тому користувалися вони, найчастіше, хазяйськими кіньми, які надавалися їм тільки на час роботи. Крадіжка чужого коня вважалася на Дикому Заході страшним злочином, конокрада запросто могли пристрелити або повісити. І віскі ковбої могли дозволити собі не часто. По-перше, напій цей був дорогим, а по-друге, більшу частину дня ковбої працювали, тому на те, щоб годинами сидіти в салунах у них не було ні часу, ні грошей. Пили вони частіше пиво, а не віскі. До речі, найперший салун Дикого Заходу був відкритий у 1822 році в Браун Хоул.

Території США у 1789 році.

• У 1964 році чеські кінематографісти зняли фільм-пародію на вестерни під назвою «Лимонадний Джо». Головний герой картини не п’є нічого, крім лимонаду, за що і отримав своє прізвисько. Всіх жителів невеликого містечка на Дикому Заході Лимонадний Джо закликає наслідувати його приклад. В результаті, відкриває процвітаюче заклад – бар безалкогольних напоїв. Незважаючи на нехитрість сюжету, фільм отримав кілька нагород на міжнародних кінофестивалях.

• На Дикому Заході був винайдений колючий дріт. Патент на винахід був виданий у 1874 році американському фермеру Джозефу Гліддену. Колючим дротом огороджувалися стада, він отримав таке широке поширення серед фермерів, що Джозеф Глідден став одним з найбагатших людей у США, його статки оцінювалися в 40 мільйонів доларів.

• Посада шерифа на Дикому Заході була у XIX столітті однією з найнебезпечніших. Як стверджує статистика, в одному тільки Техасі з 1869 по 1878 рік загинуло більше сотні правоохоронців. Часто траплялося так, що жертвами бандитів ставали не тільки самі шерифи, а й члени їх сімей.

*На верхньому фото: Мапа, на якій показано дорогу на Санта-Фе (зараз місто в штаті Нью-Мексико), перша половина XIX століття.