Єдине кладовище піратів, що збереглося
Кажуть, що Нусі-Бураха біля східного узбережжя Мадагаскару – надзвичайно ідилічний острівець.
Якщо вам коли-небудь спаде на думку ідея подивитися на китів, що виринають на поверхню, то кращого місця не знайти.
Однак років 300 тому горе було тим мандрівникам, які наближалися до острова на відстань гарматного пострілу (тоді він називався Сент-Марі). Його миттю обібрали б до нитки і, в кращому разі, відправили б у відкрите море на човні.
Легенда свідчить, що у XVIII столітті тут процвітала піратська держава Ліберталія. Вчені в цьому сумніваються, але морських головорізів тут точно було багато. Про це свідчить єдине піратське кладовище, що дійшло до наших днів.
Розташований якраз на шляху торгових суден, що прямували з Ост-Індії до Європи, Сент-Марі був ідеальним опорним пунктом для грабежів.
Піратська колонізація острова почалася з того, що побіжний злочинець Адам Болдрідж, який втік на Мадагаскар з англійської Ямайки після звинувачення у вбивстві у 1685 році, заснував тут базу і почав патрулювати прибережні води.
На початку XVIII століття, коли «джентльменів удачі» почали активно викурювати з Карибського моря, багато з них перебралися до Індійського океану. Так на Сент-Марі виросло справжнє піратське місто.
Понад тисячу корсарів називали це місце своєю домівкою. Більшість із них були бандитами поважного віку, які доживали тут решту життя.
Ходили чутки, що комуна мала зачатки державності: таку собі подобу конституції та загальну скарбницю. Втім, піратська ідилія тривала недовго. Французи, що нагрянули на Мадагаскар, швидко навели свої порядки.
Нагадуванням про ті часи служить піратський цвинтар, можливо єдиний у світі, що зберігся в хорошому стані.
При відпливі до нього можна дістатися вузькою кам’яною доріжкою, а під час припливу доведеться скористатися пирогою, яку за помірну плату нададуть малагасійці – корінні жителі острова.
Жорстокі тропічні зливи століттями змивали написи з надгробків, але на деяких із трьох десятків плит все ще можна прочитати імена, прізвиська і дати.
У центрі кладовища виділяється великий чорний надгробок. Місцеві жителі запевняють, що це місце упокою легендарного капітана Вільяма Кідда. Якщо повідомити їм, що Кідда стратили в Лондоні, аборигени висунуть іншу версію: дізнавшись про смерть «грози морів», його товариші поставили йому пам’ятник на Сент-Марі.
Піратське минуле острова й досі нагадує про себе. Кілька років тому археолог Джон де Брі виявив карту 1733 року, де ця земля називалася «Островом піратів». За допомогою цієї карти вдалося ідентифікувати останки трьох затонулих кораблів.
А у 2015 році біля узбережжя острова було знайдено металевий злиток вагою 50 кілограмів. На ньому були якісь таємничі символи, і гарячі уми вже нагострили кирки, вирішивши, що це вказівка на скарби капітана Кідда, які й досі не виявлені. Але потім з’ясувалося, що це всього лише уламок портової споруди.
