Корисні копалини – це тверді, рідкі та газоподібні природні утворення земної кори, які використовуються або придатні для використання в усіх сферах людської діяльності. Їх утворення пов’язане з розвитком Землі як планети, з процесами в земних надрах і на поверхні, з формуванням гірських порід і форм рельєфу.

Корисні копалини поділяють на паливні, рудні та нерудні. Викопним паливом є нафта, природний газ, вугілля, торф, горючі сланці тощо. Рудні корисні копалини поділяються на руди чорних металів і руди кольорових металів. Прикладом нерудних корисних копалин є гіпс, кам’яна сіль, вогнетривкі глини.

Хімічний склад і фізичні властивості, якими вони володіють, дозволяють ефективно використовувати їх у матеріальному виробництві. Корисні копалини знаходяться в земній корі як скупчення різного характеру (жили, пласти, розсипи). Скупчення утворюють родовища, а за великих площ поширення – райони, басейни, провінції (Донбас, Кривбас, Кременчуцький залізорудний район тощо).

Корисні копалини – цікаві факти

Платформа Чорноморнафтогазу. 2012 рік.

• Видобуток корисних копалин зростає не лише у плані обсягу, а й у плані різноманітності. Вчені встановили, що за часів цивілізацій стародавнього світу людство використовувало лише 19 корисних копалин, у XVII столітті – вже 28, а на початку XX століття – цілих 60.

• Залізна руда завжди містить у собі різні домішки. Точніше, майже завжди. Так, наприклад, у Гренландії виявлено родовища з ідеально чистим залізом, але вони невеликі, тож їхня промислова цінність не надто висока.

• Усі корисні копалини поділяються на три основні групи – тверді, рідкі та газоподібні. Але це дуже умовний поділ – видобутий газ, наприклад, скраплюють, а тверді мінерали розплавляють.

• Алюміній є найпоширенішим металом у земній корі, серед всіх хімічних елементів він за поширеністю на нашій планеті поступається тільки кисню і кремнію. Однак, у чистому, позбавленому домішок вигляді алюміній зрідка можна знайти лише в жерлах вулканів, і то в незначних кількостях.

• Видобуток багатьох корисних копалин завдає величезної шкоди екології. Наприклад, видобуток вугілля, особливо якщо видобувати його відкритим способом, а не закритим. Але багато компаній, як і раніше, ведуть його видобуток з відкритих розрізів, оскільки це дешевше.

• Деякі видобуті з надр Землі корисні копалини дуже цінні, але небезпечні. Наприклад, уран, що використовується в атомній енергетиці – радіоактивний, а період його напіврозпаду, за підрахунками вчених, може перевищувати 1 мільярд років. До речі, у ході напіврозпаду уран поступово перетворюється на свинець.

Видобування руди у кар’єрі Вельзов в Німеччині.

• В Україні видобувається безліч різних корисних копалин. Станом на 2019 рік в нашій країні налічувалося 2233 родовища горючих корисних копалин, 147 – рудних родовищ і 4676 – нерудних.

• Іноді безвідповідальний підхід до розробки земних надр призводить до екологічних катастроф. Так, наприклад, у 1971 році в СРСР, а саме в Туркменії, радянські фахівці вирішили підпалити газ у родовищі Дарваза, щоб він вигорів і не заважав працювати далі, але з того часу минуло вже понад півстоліття, а кратер Дарваза палає і досі.

• Запаси корисних копалин не безмежні, і рано чи пізно вони закінчаться. Пік видобутку нафти, основного джерела енергії, вже пройдено, і за підрахунками вчених, нафтові запаси Землі вичерпаються приблизно через 50-60 років.

• Найрідкіснішою корисною копалиною на нашій планеті є пейніт, кристалічний мінерал, вперше виявлений у 1956 році. До 2005 року в світі було всього 25 кристалів пейніту, і хоч зараз їх уже трохи більше, він досі залишається найрідкіснішим мінералом у світі і навіть занесений до Книги рекордів Гіннеса. Зараз вартість 1 граму пейніту сягає 240 тисяч євро.

• Нафтові родовища насправді не схожі на щось на зразок підземного резервуару з рідиною. Вони є ділянками грунту, де на певній глибині породи з низькою щільністю просочені нафтою та газом, як губка.

• Найчастіше одні корисні копалини зустрічаються разом з іншими. У чистому вигляді вони трапляються дуже рідко. Так, наприклад, природний газ є побічним продуктом видобутку нафти. Якщо його мало і його обробка нерентабельна, газ просто спалюють, а якщо багато, то теж використовують.

• Деякі корисні копалини мають разючі властивості. Наприклад, торф є найпотужнішим консервантом, він здатний століттями зберігати органіку, уповільнюючи процес її розкладання майже до нуля. Іноді в болотах знаходять тіла тварин і померлих кілька століть тому людей, але вони виглядають так, ніби померли зовсім недавно.

• З одних і тих же хімічних елементів можуть формуватися різні корисні копалини. Наприклад, кам’яне вугілля та алмаз за складом ідентичні, обидва вони складаються з чистого вуглецю, але з одного і того ж вихідного матеріалу вийшли різні мінерали через різні умови формування.

• Щоб вийшла будь-яка з корисних копалин, повинні пройти мільйони років. Потрібен ще й збіг інших факторів, таких як температура, тиск тощо.

• Граніт є одним з найбільш поширених мінералів, він відрізняється приємним виглядом, міцністю і довговічністю. Але внутрішнє оздоблення приміщень з нього не роблять з того часу, як з’ясувалося, що весь граніт трохи радіоактивний.

Вугільний карьєр Siilinjärvi у Фінляндії.

• Перші у світі хірургічні інструменти виготовлялися з обсидіану, вулканічного скла. Ними успішно користувалися при операціях стародавні лікарі народів майя та інків, які створили могутні імперії у Центральній та Південній Америці.

• Іноді між відкриттям нових корисних копалин та усвідомленням їхньої цінності минає довгий час. Іспанські конкістадори, що відкривали, завойовували та досліджували землі Нового Світу, побачивши платину, вирішили, що вона нікого не зацікавить, а пристойну кількість цього металу і зовсім втопили у морі, щоб ніхто не використовував платину для підробки срібних монет.

• Деякі корисні копалини з часом втрачають свою цінність. Наприклад, вугілля зараз набагато менш затребуване, ніж півстоліття тому, як і монокристалічний кварц, який до 1970-х років широко використовувався в електричній та оптичній промисловості.

• Однак, не дивлячись на сказане вище, в Україні вугілля є єдиною вуглеводневою викопною сировиною, запаси якої можуть забезпечити потреби промисловості і енергетики країни на найближчі кілька століть. Якщо в структурі світових запасів вуглеводневої викопної сировини вугілля становить приблизно 67%, нафта – 18% і газ – 15%, то в нашій країні 94,5%, 2% і 3,6% відповідно.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!