Цікаві факти про Менделєєва
В лютому 1834 року в Тобольську народився вчений Дмитро Менделєєв, який успішно працював у багатьох галузях науки.
Він був професором Петербурзького технологічного інституту та Петербурзького університету, членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.
Крім того, Менделєєв був науковим куратором Головної палати мір і ваг, членом Лондонського королівського товариства, членом академій наук у Римі, Парижі, Берліні тощо.
Він є автором класичної праці «Основи хімії» і творцем періодичної системи елементів, відомої також як таблиця Менделєєва.
А чим ще відомий цей геніальний вчений? Сьогодні ми вирішили поділитися нетривіальними та цікавими фактами з його життя.
Цікаві факти про Менделєєва
• Дмитро Менделєєв був сімнадцятою дитиною в сім’ї Івана Павловича Менделєєва, який обіймав посаду директора Тобольської гімназії. На той час багатодітна сім’я була нетиповою для інтелігенції, навіть у селах такі сім’ї зустрічалися рідко. Втім, до часу народження майбутнього великого вченого в родині Менделєєвих залишилися живими двоє хлопчиків і п’ятеро дівчаток: вісім дітей померли ще в дитячому віці, а трьом з них батьки навіть не встигли дати імена.
• У гімназії Дмитро Менделєєв навчався погано, не любив латині та Закону Божого. Під час навчання у Головному педагогічному інституті Петербурга майбутній вчений навіть залишився на другий рік. Навчання спочатку давалося нелегко. На першому курсі інституту він примудрився з усіх предметів, крім математики, отримати незадовільні оцінки. Та й з математики він мав лише «задовільно».
• А ось на старших курсах справи пішли інакше: середньорічний бал у Менделєєва дорівнював 4,5 при єдиній трійці – по Закону Божому. Менделєєв закінчив інститут у 1855 році із золотою медаллю і був призначений старшим вчителем гімназії у Сімферополі, але через підірване під час навчання здоров’я та Кримську війну перевівся до Одеси, де працював вчителем у Рішельєвському ліцеї.
• Менделєєв любив переплітати книги, клеїти рамки для портретів, а також виготовляти валізи. У Петербурзі та Москві його знали як найкращого в імперії чемоданних справ майстра. «Від самого Менделєєва», – говорили купці. Його вироби були добротними та якісними. Вчений вивчив усі відомі на той час рецепти приготування клею і придумав свою особливу клейову суміш. Спосіб її приготування Менделєєв тримав у секреті.
• Маловідомий факт, але знаменитому вченому доводилося брати участь у промисловому шпигунстві. У 1890 році до Менделєєва звернувся морський міністр Чихачов і попросив допомогти добути секрет виготовлення бездимного пороху. Оскільки купувати такий порох було дуже дорого, великого хіміка попросили розгадати секрет його виробництва.
Прийнявши прохання царського уряду, Менделєєв замовив у бібліотеці звіти залізниць Британії, Франції та Німеччини за 10 років. За ними він склав пропорцію, скільки було привезено вугілля, селітри тощо до порохових заводів. Через тиждень після того, як були зроблені пропорції, він виготовив два бездимні порохи. Таким чином, Менделєєву вдалося отримати секретні дані, які він дістав із відкритих звітів.
• Всупереч існуючій думці, Менделєєв не винаходив горілки. Ідеальна міцність в 40 градусів і сама горілка були винайдені до 1865 року, коли Менделєєв захистив докторську дисертацію на тему «Міркування про з’єднання спирту з водою». Про горілку в його дисертації немає жодного слова, вона присвячена властивостям сумішей спирту та води.
У своїй роботі вчений встановив пропорції співвідношення горілки і води, при яких відбувається граничне зменшення обсягу рідин, що змішуються. Це розчин із концентрацією спирту близько 46 відсотків ваги. Співвідношення не має жодного відношення до 40 градусів. Сорокаградусна горілка в росії з’явилася у 1843 році, коли Дмитру Менделєєву було всього 9 років. Тоді царський уряд у боротьбі з розведеною горілкою встановив мінімальний поріг – горілка має бути міцністю не менше 40 градусів, похибка допускалася в 2 градуси.
• Дмитром Менделєєвим було створено схему дробової перегонки нафти та сформульовано теорію неорганічного походження нафти. Він першим заявив про те, що спалювати нафту в топках є злочином, оскільки з неї можна отримати безліч хімічних продуктів.
Він також запропонував нафтовим підприємствам перевозити нафту не на арбах і не в бурдюках, а в цистернах, і щоб вона перекачувалась трубами. Вчений на цифрах довів, наскільки доцільніше перевозити нафту наливом, а заводи для переробки нафти будувати у місцях споживання нафтопродуктів.
• У 1893 році Дмитро Менделєєв налагодив виробництво винайденого ним бездимного пороху, але царський уряд, очолюваний тоді Петром Столипіним, не встиг його запатентувати, і винаходом скористалися за океаном. У 1914 році росія купила у США кілька тисяч тонн цього пороху за золото. Самі американці, сміючись, не приховували, що продають росіянам «менделєєвський порох».
• 19 жовтня 1875 року у доповіді на засіданні фізичного товариства при Петербурзькому університеті Дмитро Менделєєв висунув ідею аеростата з герметичною гондолою для дослідження висотних шарів атмосфери. Перший варіант установки передбачав можливість підйому у верхні шари атмосфери, але вже пізніше вчений спроектував керований аеростат з двигунами.
Однак грошей у вченого не знайшлося навіть на будівництво одного висотного аеростату. В результаті пропозицію Менделєєва так і не було реалізовано. Перший у світі стратостат (так почали називати герметичні аеростати, призначені для польоту в стратосферу на висоту понад 11 км) здійснив політ лише у 1931 році з німецького Аугсбурга.
• Дмитро Менделєєв номінувався на Нобелівську премію, що присуджується з 1901 року, тричі – у 1905, 1906 та 1907 роках. Проте номінували його лише іноземці. Члени Імператорської академії наук під час таємного голосування неодноразово відкидали його кандидатуру. Менделєєв був членом багатьох зарубіжних академій та вчених товариств, але так і не став членом рідної російської академії.
• Ім’ям Менделєєва названо хімічний елемент – менделевій. Отриманий штучно у 1955 році, елемент був названий на честь хіміка, який першим почав використовувати періодичну систему елементів для передбачення хімічних властивостей ще не відкритих елементів.
Насправді, Менделєєв був не першим, хто намагався створити періодичну таблицю елементів і не першим, хто припустив періодичність хімічних властивостей елементів. Досягненням Менделєєва було визначення періодичності і на її основі складання таблиці елементів. Вчений залишив порожні клітки для ще не відкритих елементів. В результаті, використовуючи періодичність таблиці, було можливим визначити всі фізичні та хімічні властивості пропущених елементів.
