Щорічно 14 серпня у португальському місті Абіулі (Abiul) відбувається свято народження португальської кориди, головна подія якого – сама корида у старовинних національних традиціях.

Португальська корида або торада – це не просто пересічне змагання, спостерігаючи за яким можна скоротати вечір у компанії знайомих та друзів. Це соціокультурний феномен, дивовижне поєднання видовищного спорту та високого мистецтва, в якому беруть участь лише відчайдушні сміливці.

Португальська корида (торада) – найцікавіші факти

Вершник-кавалейру у португальській кориді.

• Португальська корида відрізняється від іспанської. Ось як описує різницю один із учасників кориди: «В іспанській кориді контакту, як такого, між тореадором та биком немає. У нас корида – це справжня дуель людини і тварини. Дивне видовищне та вельми ризиковане дійство». Але португальська корида – це не тільки і не стільки поєдинок. Насамперед – це зухвалий виклик, який людина кидає самому собі. Це спосіб перевірити себе на міцність, краще пізнати себе.

• Учасники кориди діляться на вершників, яких називають кавалейру, та фуркаду – піших бійців. В минулі століття у ролі кавалейру виступали лише представники аристократії, а всі фуркаду були простолюдинами. З того часу збереглася відмінність у їхньому екіпіруванні: костюми фуркаду значно скромніші.

• Гарцюючи на конях, кавалейру встромляють у бика гострі піки (фарпи), розпалюючи його перед виходом команди фуркаду. Піки встромляються в підшкірну жирову сумку на загривку бика і там застряють. По болючісті це можна порівняти з уколом голкою для людини.

Команда фуркаду у португальській кориді.

• Звичайні коні, побачивши розлюченого бика, поводяться непередбачувано. Тому з XVIII століття в кориді беруть участь лише лузитанські коні, які мають найнезворушніший характер. Коштує такий кінь цілий статок, а догляд за ним – ціла наука.

• Виступають на арені у Португалії виключно любителі. Професійних фуркаду в країні майже не лишилося. Ніхто з учасників кориди не отримує грошей – португальці займаються цим виключно заради власного задоволення. Комусь не вистачає адреналіну в крові, для когось арена – це покликання. Є й потомственні бійці, у Португалії ще збереглися династії фуркаду.

• Споконвіку в Португалії існують чіткі вікові межі для учасників кориди. Наймолодші бійці називаються «інфантіш», що означає «немовлята». До цієї групи входять хлопчики віком від 10 до 14 років, які виступають проти молодих бичків. Наступна група – «ювенайлз», або «підлітки». Вона поєднує юнаків від 14 до 18 років. Головна ж вікова група – від 18 до 35. Хоча 35 – межа умовна, дехто виходить на арену і в 45, якщо, звісно, дозволяє здоров’я.

Арена для кориди “Кампо Пекено” із 6 848 місцями у Лісабоні. Збудована у 1892 році. Використовується також для концертів.

• Обов’язковим елементом португальської кориди є те, що починається вона з довгого та виснажливого тренування, яке зазвичай триває півтори-дві години. У ньому беруть участь кілька команд, у кожній по 8 осіб.

• Кожна вісімка фуркаду має чітку організацію. Поки одні провокують бика на контакт і приймають на себе головний удар, інші мають утримувати тварину за хвіст. Функції у команді розподіляє «старший фуркаду», накази якого обговоренню не підлягають. Для кожного з бійців він і тренер, і старший брат, і ангел-охоронець в одній особі.

• Схема поєдинку дуже проста: проти найгрізнішого звіра виходить найвідчайдушніший боєць.

• Вік биків, що беруть участь у кориді, зазвичай становить три-чотири роки, а їх вага дорівнює від 500 до 600 кг.

• Корида феноменально популярна у португальців, тому вільних місць на трибунах майже ніколи не буває. Але особливо популярне це дійство, як не дивно серед дівчат: бути подругою фуркаду – мрія кожної юної португалки.

Португальська корида, 1910-ті роки.

• І перед початком тренування, і перед самою коридою на роги тварини надягають спеціальні шкіряні чохли – вони пом’якшують удар. Але чохли не врятують фуркаду, якщо він зробить хоч один неправильний рух. Щоб брати участь у кориді, однієї сміливості недостатньо – знадобляться також холоднокровність, гарний зір та координація рухів.

• У кожного фуркаду обов’язково є дві краватки для виступів. Одна – чорна, інша – червона. Чорну одягають лише у разі жалоби, коли вмирає хтось із друзів чи родичів. Червону – щодня.

• Після того, як фуркаду завершують свій виступ, бик виводиться з арени живим, але потім зазвичай убивається в загородах арени. Порівняно з усіма іншими коридами, португальська є найменш кровожерливою, у тому сенсі, що бика вбивають не на очах у натовпу.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!