Цікаві факти про Сіднейський оперний театр

Сіднейський оперний театр

Сіднейський оперний театр
Сіднейський оперний театр.

Сіднейський оперний театр – різноплановий центр сценічних мистецтв у Сіднеї, Новий Південний Уельс, Австралія.

Розташований на березі Сіднейської гавані, він вважається однією з найвідоміших і найвизначніших будівель у світі та шедевром архітектури XX століття. Він став одним із символів Австралії і щорічно приваблює мільйони туристів.

Цей театр вирізняється незвичайним дизайном, інноваційними методами будівництва та численними труднощами, з якими зіткнулися інженери під час його створення, що зробило його справжнім витвором мистецтва.

У нашій сьогоднішній статті ми представляємо вашій увазі цікаві факти про Сіднейський оперний театр та його історію.

Цікаві факти про Сіднейську оперу

Проект Сіднейського оперного театру (або Сіднейської опери) був запропонований у 1957 році датським архітектором Йорном Утзоном, який виграв архітектурний конкурс.

Дизайн театру був вибраний серед сотень інших проектів і оцінений за свою унікальну конструкцію.



Зведення будівлі розпочалося у 1959 році і завершилося у 1973-му. Будівництво тривало аж чотирнадцять років.

Спочатку бюджет проекту становив 7 мільйонів австралійських доларів, але підсумкова вартість будівництва сягнула приблизно 102-х мільйонів доларів (саме в той час Австралія перейшла на прив’язку своєї валюти до американського долара на рівні A$1 = US$1,12).

Концертна зала Сіднейської опери
Концертна зала Сіднейської опери під час виконання “Реквієму” Верді 11 серпня 2017.

Через безліч інженерних складнощів Утзон був змушений відійти від свого проекту і навіть покинути Австралію.

У 2007 році Сіднейський оперний театр було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що зробило його частиною культурної спадщини людства.

Дизайн театру був виконаний з поєднанням органічного та футуристичного архітектурних напрямків.

Щороку тут проводиться близько 3000 культурних заходів, які відвідують понад 2 мільйони глядачів. Саму ж будівлю відвідують від 8 до 11 мільйонів туристів та жителів міста, серед них до 200 000 осіб на рік здійснюють екскурсії по будівлі з гідом.

Йорн Утзон, архітектор Сіднейського оперного театру, так і не повернувся, щоб побачити споруду після завершення будівництва.

Для освітлення театру встановлені спеціальні світлодіодні лампи, які можуть змінювати кольори і створюють особливу атмосферу.



Дах театру складається з кількох окремих частин, кожна з яких була розрахована з вражаючою геометричною точністю.

Форма даху у вигляді «черепашок» нагадує нарізані часточки апельсина і є унікальним інженерним рішенням.

Зовнішні стіни будівлі покриті білими та кремовими шведськими керамічними плитками, які надають споруді особливого сяйва на сонці.

Ресторан "Беннелонг"
Ресторан “Беннелонг” – один з чотирьох ресторанів Сіднейської опрери.

У 1987 році папа Іван Павло ІІ виступив із промовою в Концертній залі Сіднейського оперного театру під час свого візиту до Австралії.

Усередині Сіднейського оперного театру знаходяться концертний зал, драматичний театр, оперний зал та малі студії. Загальна місткість залів складає близько 5700 місць.

Найбільша зала театру – Концертна, розрахована на 2,679 місць і включає найбільший механічний орган.

Сіднейський оперний театр був урочисто відкритий королевою Єлизаветою II 20 жовтня 1973 року. На захід прийшла велика кількість людей. Відкриття транслювалося по телебаченню, а сама церемонія пройшла під виконання «Симфонії № 9» Бетховена і супроводжувалася феєрверком.

Умовно першою людиною, яка виступила в Сіднейському оперному театрі, можна назвати американського співака Пола Робсона – ще у 1960 році він заспівав «Ol’ Man River» будівельникам, коли вони обідали.

Сіднейський оперний театр був представлений у фільмі «Годзілла» 2004 року «Останні війни Годзілли», у якому головний герой подолав ворога Зіллу, знищивши при цьому відому пам’ятку.



Для підтримки даху театру було використано спеціальні сталеві конструкції та 588 бетонних паль, опущених у воду на глибину майже 25 метрів від рівня моря.

Конструкція даху Сіднейського оперного театру, що складається з 2194 окремих секцій і важить понад 27 000 тонн, стійка до вітрів та інших природних явищ. Всю конструкцію утримують сталеві троси загальною довжиною близько 350 кілометрів.

Цей театр став натхненням для створення схожих будівель у всьому світі, але його унікальність так і не була повторена.

Вид на Сіднейську оперу з мосту Гарбор-Брідж
Вид на Сіднейську оперу з мосту Гарбор-Брідж.

На сцені Сіднейського оперного театру виступали музиканти, актори та балетні артисти світового рівня. Тут щорічно відбуваються виставки, концерти та інші культурні заходи, включаючи святкування Місячного (або китайського) Нового року, коли вся будівля забарвлюється червоними кольорами, а вистава йде китайською мовою. У 2019 році, наприклад, на ньому побувало близько 25 000 людей.

У 1980 році в Сіднейському оперному театрі пройшов чемпіонат з бодібілдингу, на якому свій останній титул «Містер Олімпія» виграв легендарний Арнольд Шварценеггер.

Театр був серед 21 фіналіста у номінації на «Нові сім чудес світу» у категорії рукотворних витворів мистецтва. Він був особливим кандидатом – єдиним, головний архітектор якого був живий на момент номінації 21 листопада 2006 року. Зрештою комплекс все ж таки не був обраний.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися