Цікаві факти про Сомалі

Сомалі на мапі

Сомалі на мапі
Сомалі на мапі.

Сомалі або офіційно Федеративна Республіка Сомалі (раніше Демократична Республіка Сомалі) – держава у Східній Африці.

Займає більшу частину Сомалійського півострова, відомого як «Африканський Ріг». Є членом Організації африканської єдності (1963), ООН (1960) та Східноафриканського співтовариства (2024).

Площа країни становить 637 700 км². Сомалі межує з трьома країнами: Джибуті (65 км) на північному заході, Ефіопією (1710 км) на заході і Кенією (720 км) на південному заході. На півночі, сході та півдні омивається Індійським океаном. Берегова лінія має довжину близько 3230 км і є найдовшою в Африці.

Наприкінці XX і початку XXI століття держава Сомалі існувала лише де-юре. Вона не мала ні єдиного уряду, ні спільної валюти, ні жодних атрибутів функціонуючої незалежної держави. Сомалі де-факто правлять місцеві племінні вожді Сомаліленду (колишня британська колонія), Пунтленду та інші регіональні вожді кланів.

Цікаві факти про Сомалі

На початку ХХІ століття про Сомалі через засилля піратів дізнався весь світ. Але напади практично припинилися вже давно, у 2012 році. Арабські шейхи, втомившись втрачати нафтові танкери, найняли приватні військові компанії, які й навели на землях Сомалі відносний порядок.



Держава Сомалі де-факто припинила своє існування ще на початку 90-х років минулого століття. З того часу тут панують хаос та анархія.

Офіційний уряд Сомалі контролює тут лише кілька міст, і то лише частково. І лише у світлий час доби.

Нині на землях Сомалі існує 9 різних державних утворень, кожне з яких контролює певну територію. При цьому номінально ця країна існує й досі, хоча насправді це далеко не так.

Узбережжя Індійського океану
Узбережжя Індійського океану. Вид на Баргал, старе прибережне місто в регіоні Барі, Пунтленд, північне Сомалі.

Загальна чисельність населення Сомалі приблизно така ж, як у Стамбулі – найбільшому місті Европи. Тут мешкає близько 15,5 мільйонів осіб.

Більша частина християн Сомалі змушена приховувати свої релігійні переконання, щоб уникнути гонінь.

У першому десятилітті XXI століття, коли біля берегів Сомалі процвітало піратство, тут навіть існувала «піратська біржа». Учасники могли вкласти у майбутнє «підприємство» гроші або, наприклад, зброю, а після захоплення чергового судна та отримання за нього викупу їм видавалась певна частка.

Зброї тут не просто багато, а дуже багато. Усі її носять, не ховаючись, і ніякі документи нікому не потрібні. Озброєних людей на вулицях не менше, ніж беззбройних.

У Сомалі є чоловіче ім’я Калаш. Воно утворене від назви автомата Калашнікова, який чудово знайомий усім жителям цього регіону.

Більша частина цієї країни є безживною кам’янистою пустелею. Рослинність тут хирлява, і її дуже мало.



У Могадішо, столиці Сомалі, і в Харгейсі, другому за величиною місті, є кілька готелів для іноземців. Але вони більше схожі на невеликі фортеці – високі стіни, колючий дріт, озброєна охорона, кулеметні гнізда над воротами та інші запобіжні заходи.

Людям європейської зовнішності в Сомалі показуватися за межами територій, що суворо охороняються, на кшталт резиденцій ООН, не варто. Їх часто викрадають, причому інформація про появу в якомусь районі іноземця передається «відповідальним особам» практично моментально, за лічені хвилини.

Фотографувати тут категорично заборонено. Побачивши іноземця з фотоапаратом, місцеві військові і поліцейські запросто можуть його заарештувати.

Найбільшим державним утворенням на території Сомалі є невизнана держава Сомаліленд. Ситуація тут спокійніша, ніж на інших землях Сомалі, хоча вона все одно залишається дуже напруженою.

Річка Вебі-Шебелі у Сомалі
Річка Вебі-Шебелі у Сомалі.

Найпоширеніша в Сомалі мова – арабська. На другому місці за популярністю стоїть, власне, сомалійська.

На території Сомалі є родовища нафти. Проте, розробляються вони досить мляво через небезпеку цього заходу у місцевих реаліях.

Найменш небезпечною територією тут вважається невизнаний Сомаліленд, туди навіть заїжджають рідкісні екстремальні туристи. Щоправда, уряд Сомаліленду не визнає візу Сомалі, і єдиний спосіб для іноземця легально потрапити туди – отримати сомалілендську візу в сусідній Ефіопії.

До розквіту піратської активності біля берегів Сомалі процвітало браконьєрство, оскільки води тут багаті життям, а берегової охорони у Сомалі не було. Тому тут активно займалися браконьєрством судна різних компаній, переважно європейських та азійських. Варварські методи лову, нічим не обмеженого, призвели до повного зникнення популяції лососевих риб у цих краях.

Наприкінці XX і на початку XXI століть столиця Сомалі Могадішо була єдиною у світі, в якій ООН не могла надавати гуманітарну допомогу через екстремальну небезпеку для своїх службовців.

Більшість піратських баз у Сомалі знаходилася на території державного утворення Пунтленд. Коли найвпливовіші арабські шейхи вирішили приструнити піратів, найняті ними найманці повністю завоювали Пунтленд за 2 роки, і піратська активність практично зійшла нанівець.



Магазини та різні заклади, що надають послуги, у Сомалі прикрашені картинками із зображеннями, власне, товарів та послуг, які можна тут отримати. Просто багато хто тут не вміє читати, а так усім все зрозуміло.

У столиці Сомалі жодного разу за всю історію спостережень не фіксувалося температури нижче +16 C°. Тут взагалі завжди дуже спекотно, але повітря сухе, так що спека переноситься відносно легко.

Невизнана держава Сомаліленд вже встановила дипломатичні відносини із 7 країнами. Представництво Сомаліленду є навіть у британському Лондоні.

Державні утворення на території Сомалі іноді ворогують між собою. Так, наприклад, у 2007 році між Сомалілендом та Пунтлендом трапилася справжня війна.

Могадішо
Могадішо з населенням 2,6 мільйона осіб (за даними 2023 року) є столицею і найбільшим містом Сомалі.

Держава Сомалі де-факто існувала лише 31 рік, з 1960 (момент здобуття незалежності) до 1991 (фактичний розпад країни). З початком громадянської війни вона втратила цілісність, і конфлікт тліє й досі, періодично загострюючись.

Тільки дві річки Сомалі, Джубба (близько 500 км) і Вебі-Шебелі (1600 км), не пересихають цілий рік. Всі інші наповнюються водою лише після дощів, і то ненадовго.

У 1499 році європейці вперше завітали до цих країв. Відкрив їх знаменитий португальський мореплавець Васко да Гама. Протягом кількох наступних десятиліть Португалія підкорила собі Могадішо і повністю завоювала узбережжя Сомалі.

Сучасний Могадішо являє собою фортецю. Блокпости і укріплення з’єднані між собою дорогами, що охороняються цілодобово, а в місті повно миротворців. Неможливо проїхати хоча б кілометр без однієї-двох перевірок.

Найвідомішою частиною Могадішо є стародавній ринок Бакаара. Тут торгують усім на світі, від картоплі та кукурудзи до штурмових гвинтівок і мінометів.

У сомалійської мови в минулому не було письмової форми. Її створили лише у 1973 році, взявши за основу чомусь латинський алфавіт. Втім, місцевим жителям, здається, це не надто потрібно.



У 1980 році рівень грамотності в Сомалі був рекордно низьким – лише 6,1%. З того часу ситуація дещо покращилася, але незначно, і ця держава й досі залишається однією з найменш грамотних у світі.

Понад 40% сомалійців, за статистикою, виживають на суму менше 1 долара на день. При цьому міжнародний показник бідності становить майже вдвічі більше – 1,9 долара на людину на день.

Сомалі займає перше у світі місце з експорту ладану, ароматної смоли, що широко використовується у християнських релігійних практиках. Звідси ладан експортується по всьому світу.

За даними 2017 року на території Сомалі було зареєстровано лише близько 6600 мобільних телефонів. З того часу ситуація значно покращилася, і тепер мобільники є майже у кожного місцевого жителя, принаймні з-поміж городян. У селах телефони не потрібні, оскільки там немає ні електрики, ні покриття стільникового зв’язку.

Кухня Сомалі: Bariis iskukaris
Кухня Сомалі: Bariis iskukaris – традиційна рисова страва сомалійської кухні. Готується з рису басматі, додається суміш спецій під назвою xawaash, а також родзинки, цибуля, перець тощо. Можна подавати до різного м’яса, включаючи курку, баранину, яловичину, рибу або м’ясо верблюда.

Приблизно 98% столиці Сомалі являють собою нетрі різного ступеня зруйнованості. Багато хто тут живе в наметах, поставлених прямо на місці будинків, що розвалилися.

Що цікаво, на вулицях Могадішо трапляються вуличні ліхтарі із сонячними батареями. Враховуючи навколишню розруху, це виглядає дуже контрастно.

Приблизно дві третини всього експорту з Федеративної Республіки Сомалі в інші країни припадає на живу сільськогосподарську худобу.

Життя тут багато в чому залежить від міжнародної фінансової допомоги. Це, звичайно, крапля в морі, але без неї багато сомалійців зовсім не змогли б вижити в таких суворих і нещадних умовах.

Значна частина сомалійців досі веде традиційний кочовий спосіб життя, а мірилом багатства в їхній культурі виступає сільськогосподарська худоба, переважно верблюди. Власник десятка верблюдів вважається доволі забезпеченою людиною. Загалом у цій країні налічується близько 7,7 мільйона цих тварин.

Єдиний вид спорту, в якому збірна Сомалі бере участь на світовій арені – це хокей з м’ячем. До речі, у місцевих жителів цей спорт справді дуже популярний.

Асфальтованих доріг у Сомалі майже немає. Точніше вони були, але за десятиліття громадянської війни ці дороги прийшли в жахливий стан, і їх ніхто не ремонтує. Асфальт на них залишився лише місцями, переважно у вигляді окремих шматків.

Пристойні готелі Могадішо мають свої шматочки пляжу з ресторанами, відгороджені від світу парканом і колючим дротом. Вони, як правило, охороняються озброєними охоронцями. І про кулеметні вежі теж забувати не варто. Але іноземців там все одно майже немає – це місце відпочинку для місцевих багатіїв.




Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!

Вам також може сподобатися