Спортивна ходьба – це спортивна дисципліна, змагальний вид легкої атлетики, що полягає в подоланні дистанції ходьбою.

Правила спортивної ходьби вимагають від спортсмена постійного контакту з землею (одна зі стоп завжди повинна торкатися землі), що унеможливлює подолання маршруту бігом, а також випрямлення винесеної вперед ноги в коліні, тобто – нога повинна бути не зігнута, від моменту контакту з землею до моменту повернення у вертикальне положення. За порушення цих правил судді, розташовані вздовж дистанції, можуть винести атлету попередження.

Найцікавіші факти про спортивну ходьбу

Олімпійські ігри 2012 року в Лондоні. Учасники змагань зі спортивної ходьби на 20 км проходять перед Букінгемським палацом.

• Незважаючи на те, що спортивна ходьба не включалася до програми Олімпійських ігор давнини, вона була популярною серед атлетів того часу. Для розвитку витривалості вони долали пішки величезні відстані. Наприклад, легендарний воїн Фідіппід, який приніс до Афін у 490 році до нової ери радісну звістку про перемогу над персами у битві при Марафоні, за рік до цієї події подолав пішки 200 кілометрів за два дні. Він пройшов від Афін до Лакедемону.

• У Європі змагання з ходьби проводилися ще в XIV столітті. Щоправда, спортивним історикам не вдалося встановити, яку техніку використовували учасники таких змагань. Є припущення, що це була не спортивна ходьба, а звичайна. Хоча відстані атлети долали чималі. Нерідко від старту до фінішу їм доводилося пройти понад сотню кілометрів.

• А ось перші, документально зареєстровані, змагання зі спортивної ходьби відбулися 1866 року в Англії. Відоме навіть прізвище переможця – Джон Чемберс, який подолав 7 миль, а це 11 кілометрів 263 метри, за 1 годину і 28 хвилин. Тоді на старт вийшли лише чотири спортсмени. Незабаром такі змагання почали проводити і в інших країнах.

• В Російській імперії, до складу якої входила і наша Україна, спортивна ходьба почала розвиватися набагато пізніше. 12 квітня 1892 року на Петрівському острові в Санкт-Петербурзі пройшли перші змагання. Не можна сказати, що ця легкоатлетична дисципліна користувалася в країні великою популярністю. Турніри проводились не часто і учасників було небагато. Найсильнішим скороходом на той час був А. Докучаєв, який перемагав на дистанціях від 1 до 10 верст.

• У 1976 році на Олімпійських іграх у Монреалі було ухвалено рішення не проводити змагання зі спортивної ходьби на дистанції 50 кілометрів серед чоловіків. Спортивні чиновники вирішили, що цей вид змагань не викликає інтересу у глядачів. У відповідь на це «ходуни» у вересні того ж року провели свій чемпіонат світу з ходьби на 50 кілометрів. Через чотири роки ця дисципліна знову отримала олімпійську прописку.

• Професійний спортсмен-ходок крокує набагато швидше, ніж звичайний пішохід. Наприклад, найкращі атлети світу долають 50 кілометрів приблизно за 3 години 40 хвилин. А це майже 14 кілометрів на годину. Рекордсменом світу на даний момент є француз Йоан Діні. У 2014 році він показав результат 3 години 32 хвилини і 33 секунди.

Фінал змагань зі спортивної ходьби на 10 км на літніх Олімпійських іграх 1912 року.

• Всі учасники змагань зі спортивної ходьби мають дотримуватись суворих правил. Тут немає фази польоту, як у бігу, ходокам заборонено відривати від землі обидві ноги одночасно. Протягом усієї дистанції спортсменів супроводжують судді. За порушення техніки ходьби атлет отримує попередження. А за три порушення слідує дискваліфікація, що на змаганнях із спортивної ходьби буває досить часто.

• Спортивна ходьба – це більш ефектний засіб для схуднення, ніж біг. Принаймні, так стверджують грецькі фахівці з Університету Аристотеля. Жінки, які вирішили брати участь у даному експерименті, були розділені на дві контрольні групи. Результати було підбито за три місяці. Ті, хто весь цей час займався ходьбою, схуд на 3 кілограми. Результат бігуній був дещо скромнішим – близько 2-х кілограмів.

• Американець Едуард Вестон став професійним ходоком випадково. Просто у 1861 році він посперечався з приятелем, що Авраам Лінкольн програє президентські вибори. Програвши парі, Вестон мав виконати умову – пройти пішки від Бостона до Вашингтона, де відбувалася церемонія інавгурації нового американського президента. Едуардові знадобилося 11 днів на те, щоб пройти близько 770-ти кілометрів. Несподівано він став популярним в країні і надалі не раз долав пішки великі відстані, отримуючи за це солідну винагороду.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!