Розбираємось у ключових відмінностях між серіями «Формули» та знайомимося з новою «Формулою-Е», розквіт якої ще тільки має бути засвідчений у майбутньому.
Автоперегони «Формули» користуються славою найтехнологічніших і найнебезпечніших видів автоспорту. Проте мало хто знає, що чемпіонати «Формули» розділені на кілька категорій, які відрізняються за швидкістю, технічним оснащенням та чинними правилами.
На Олімпі автоспорту традиційно височіє «Формула-1», яка була заснована у 1950 році і з тих пір вважається найвищою точкою автомобільної інженерії та професіоналізму. У перегонах цього сегменту беруть участь найпотужніші боліди, вартість яких нерідко перевищує кілька мільйонів доларів.
Автомобілі «Формули-1» здатні розвивати швидкість понад 370 км/год на прямих ділянках і ретельно проектуються провідними фахівцями цієї галузі. Їхня аеродинаміка та маневреність залишаються поза конкуренцією, і кожен конструктивний елемент цих болідів пройшов десятки багаторічних ітерацій удосконалення та доробок.
«Формула-2», у свою чергу, вважається проміжним щаблем перед «Формулою-1» і призначена для підготовки пілотів до найвищого рівня. Боліди тут менш потужні і використовують уніфіковані двигуни та шасі, що дозволяє максимально зрівняти шанси на перемогу та підкреслити талант пілотів.
Як правило, швидкість болідів «Формули-2» не перевищує 335 км/год, що, втім, теж складно уявити тим, хто звик до поїздок у міських умовах.
Початковий щабель професійних гонок, «Формула-3», призначений для пілотів-новачків, які прагнуть відточити свої навички та реакцію у безпечних умовах.
У цій серії застосовуються ще простіші за своєю конструкцією боліди, також з уніфікованими комплектуючими, проте гонки найчастіше проходять на тих же трасах, що й змагання в рамках «Формули-1» та «Формули-2». Все це дозволяє молодим пілотам звикати до складних поворотів та прямих професійних трас, а також конкурувати за увагу команд «Формули-1».
В останні роки особливого поширення набула «Формула-E», яка є чемпіонатом електромобілів. Цю особливу лігу було засновано у 2012 році, а перегони проходять на міських трасах, при цьому учасниками серії стають як молоді таланти, так і колишні пілоти «Формули-1». Тут боліди розвивають не менш вражаючі швидкості, хоч і поступаються класичній «Формулі-1». Перший сезон стартував у 2014 році в Пекіні.
Участь у новій серії досить приваблива для команд завдяки екологічності машин та значно нижчим витратам у порівнянні з «Формулою-1» (3 мільйони фунтів проти 115 мільйонів). У перегонах «Формули-Е» максимальна вихідна потужність автомобілів наразі обмежена 300 кВт (402 к.с.), а максимальна швидкість може сягати понад 320 км/год.
Існує і «Формула-4», створена у березні 2013 року, змагання якої відбуваються на національних рівнях. У «Формулі-4» є як спортивні та технічні регламенти, так і правила, що регулюють витрати. Вартість одного гоночного автомобіля на сезон не повинна перевищувати 30 000 євро, а загальні витрати у сезоні не можуть перевищувати 100 000 євро.
Самі боліди хоч і нагадують своїх побратимів з дивізіонів вище, проте не можуть похвалитися потужними та технологічними двигунами. Наприклад, у французькій «Формулі-4» використовуються двигуни марки Renault із робочим об’ємом близько 1,6 літра, а в італійській – 1,4 літровий двигун Abarth.
Кожна із серій «Формули» унікальна і призначена для підготовки пілотів на різних етапах їхньої кар’єри – від перших кроків у «Формулі-4» до неймовірних швидкостей «Формули-1» та динаміки «Формули-Е». Ці змагання залишаються невід’ємною частиною світового автоспорту, залучаючи мільйони глядачів у всьому світі і стаючи унікальною платформою для найпередовіших технологічних досягнень в автомобільній галузі.
ПОПУЛЯРНІ СТАТТІ
Цікаві факти про Люксембург (4 273)
Бджоли – найцікавіші факти (3 791)
Чи ховають страуси голову в пісок? (3 224)
Цікаві факти про борщ (3 212)
Найцікавіші факти про математику (3 129)
