Сьогодні ми пропонуємо вам вирушити до маленького голландського селища Гітгорн, яке знаходиться на північному заході провінції Оверейсел. Інакше його часто називають «Голландською Венецією», оскільки розташувалося воно між водних каналів загальною протяжністю близько 7,5 кілометрів. Селище було засноване ще у 1225 році. Для пересування тут є велосипедна доріжка та численні водні канали.

Основним транспортом у Гітгорні є веселі човни та катери на електричних двигунах, які працюють абсолютно безшумно і майже не порушують мир та спокій у цьому мальовничому селищі.

Будинки і канали в голландському селищі Гітгорн.

Будинки здебільшого розташовані на невеликих острівцях, які з’єднані між собою дерев’яними мостами (по всьому селищі їх налічується більше 50-ти штук). Гітгорн настільки привабливий для туристів через те, що тут практично немає звичайних доріг і стежок, а скрізь розташовані всілякі канали і містки.

Селище набуло великої популярності серед туристів у 1960-х роках, після того, як голландський кінорежисер на ім’я Берт Ханстра показав його у своєму знаменитому комедійному фільмі «Фанфари», який було номіновано на «Золоту пальмову гілку» у 1959 році.

Незабаром після цього численні відвідувачі ласкаво прозвали селище «Голландською або Північною Венецією». В історичній частині Гітгорна ви навіть за величезного бажання не побачите жодної дороги, тут можна пересуватися тільки каналами і тільки спеціальними човнами або «плоскодонками», як їх називають місцеві жителі. Єдине нововведення, що з’явилося за довгі роки (у 1990-х), це велосипедні доріжки.

Біля каналів тут стоять ошатні будиночки, один симпатичніший за інший. Уздовж однієї сторони каналу йде вузька асфальтована доріжка, іноді переходячи з одного берега в інший. Це єдине, по чому можна переміщатися пішки. І жодної вулиці у звичному розумінні цього слова. До будинків, що стоять на тому боці каналу, де не має доріжки, перекинуто дерев’яні містки, досить горбаті. Такі містки дозволяють проходити під ними електроботам – найбільшим плавзасобам у Гітгорні.

А взагалі, тут переміщуються каналами на чому завгодно: всілякі дерев’яні човни (їх можна взяти напрокат), надувні човни, невеликі катери. Все на електромоторах, ніякої солярки або бензину.

Невеличке затишне кафе на березі каналу у Гітгорні.

Селище Гітгорн було засновано у 1225 році невеликою групою біженців з південної частини країни. Коли вони знайшли це місце, єдине, що їм впало в око, це величезна кількість козячих рогів, що залишилися після сильного потопу. Саме в цьому і криється таємниця першої назви селища – Geyten horn, тобто – «козячий ріг».

Згодом люди змінили назву селища на «Geythorn», а потім на більш милозвучне «Giethoorn», а також виявили, що тут повно торфу. Зрадівши знахідці, жителі почали добувати торф у тих місцях, де це було найзручніше. В результаті таких розкопок з’являлися ями, які згодом стали озерами, а потім і ланцюжками каналів, що зараз притягують туристів, наче магніт.

Довжина селища Гітгорн (до речі, самі голландці вимовляють «Гіторн»; іноді так пишуть і в путівниках) становить близько 6 кілометрів. Наголосимо, що це жиле село – тут живуть люди, це не атракціон, як відомий Зансе-Сханс. Грошей за відвідування платити не треба, якщо, звичайно, ви не вирішите взяти напрокат човен або покататися на електроботі.

За даними 2021 року, у Гітгорні проживало 2805 осіб. Місцеві жителі вважають, що головна відмінність їх селища – це зовсім не канали, а неповторна атмосфера тиші та затишку, повного релаксу. Все тут дихає спокоєм та неспішним устоєм звичайного голландського села XVIII століття. Майже всі ферми збереглися у первозданному вигляді і просякнуті духом того часу.

Крім того, майже всі будинки в селищі з солом’яним дахом – болотисті райони забезпечують мешканців великою кількістю очерету. Раніше тільки багаті люди могли дозволити собі черепичний дах і багато хто використовував солому, зараз же все навпаки – солом’яний дах дорожчий.

Місцеві жителі у традиційному одязі.

Селище Гітгорн – це рибальське місце, але для того, щоб займатися риболовлею, обов’язково потрібно мати ліцензію.

Уздовж каналів тут висять різні знаки, схожі на ті, які можна побачити на дорогах будь-якого мегаполісу світу. До речі, канали в Гітгорні зі світлофорами та правостороннім рухом.

Ну що ж, Гітгорн, без сумнівів, гідний захоплення та обожнювання. Безумовно, це невеличке селище не має слави та розмаху самої Венеції, але воно відрізняється неповторною чарівністю і природними пейзажами неймовірної краси.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!