Хто сказав, що гроші не пахнуть?

Гроші не пахнуть (лат. Pecunia non olet) – цей крилатий вислів прийшов до нас із Стародавнього Риму. Цей фразеологізм означає, що іноді не важливо, яким способом отримані гроші, навіть якщо і не зовсім чесним шляхом.

Така фраза цілком могла прозвучати з вуст бандита чи хитруватого ділка, але насправді її вимовив один римський імператор під час дискусії з сином.

Бюст римського імператора Веспасіана.

Так ось, імператор Веспасіан, який правив з 69-го по 79-й рік нової ери, у пошуках додаткових джерел поповнення скарбниці запровадив податок на громадські туалети. А точніше, зробив їх платними, мотивуючи це тим, що скарбниця витрачає гроші на очищення вбиралень.

Коли його син Тит (наступний імператор, 79-81 роки) висловив невдоволення з приводу того, що Веспасіан запровадив такий «непристойний» податок, імператор промовив фразу: «Гроші не пахнуть».

Ось як описується ця історія в книзі Гая Світлонія Транквілла «Життя дванадцяти цезарів»:

Тит дорікав батькові, що й нужники він обклав податком; той узяв монету з першого прибутку, підніс до його носа і спитав, чи смердить вона. «Ні», – відповів Тит. «А це ж гроші з сечі», – сказав Веспасіан.

Розрахунок імператора виявився вірним – скарбниця поповнилася новим доходом, а вираз «гроші не пахнуть» з часом набув сенсу, що вказує на не зовсім чисте джерело доходів.