Їжа і напоїДодано - 09.06.2022   Автор - admin

---

Більшість людей у світі не уявляє свого життя без цих ароматних зерен. Але якщо задуматися, то що ми знаємо про історію появи кави? Коли стали відомі властивості кавових зерен? Де відбулося це відкриття? Як напій знайшов світову популярність?

Насправді, вся ця тематика охоплює безліч історичних періодів, беручи свій початок в глибоку давнину і йдучи корінням в перші цивілізації Сходу. Однак давайте постараємося розібратися в цій вельми цікавій темі більш детально.

Легенди, пов’язані з кавою.

Існує широко відома легенда, згідно з якою ефіопський пастух на ім’я Келді або Калдім відкрив властивості кавового дерева приблизно у 850 році нашої ери. Згідно рукописних джерел того часу, його кози стали себе дивно вести після того, як з’їли листочки дикорослих кавових дерев – тварини весь час стрибали і вели себе дуже бадьоро. Пильний Калдім розповів про своє спостереження настоятелю місцевого монастиря, і чернець наважився сам випробувати плоди невідомої рослини.

Настоятель гідно оцінив підбадьорливі властивості рослини і вказав всім послушникам монастиря вживати напій, щоб ті менше засинали під час проведення тривалих релігійних служб. Так вживання кави стало традицією в монастирі, а пізніше її перейняли у ченців і всі навколишні жителі.

Але існує й інша менш відома версія. У ній згадується про єменський Шейх Абд-аль-Кадір. Багато представників арабської знаті тієї епохи присвячували себе науці, філософії та різним дослідженням. Так, шейх вивчав властивості лікарських рослин. Одного разу він звернув свій погляд на плоди кавового дерева. Збереглися записи 1587 року, де Кадір писав, що ніхто не зможе зрозуміти істину, якщо не спробує пінного блаженства, що дає підбадьорливий напій.

Поширення кави по Європі.

Вважається, що перша ароматна чашка кави в Європі, приготована за класичним рецептом, була подана у 1626 році в сонячному Римі. Автором цієї ініціативи виступив папський дипломат Балле, який встиг звикнути до напою, що бадьорить, під час подорожі по Ірану. Незабаром за прикладом багатьох східних міст у Венеції була урочисто відкрита кав’ярня. Потім подібні заклади з’явилися в Марселі, а незабаром і у всій решті Франції.

Вважається, що після Ефіопії кавові зерна набули популярності в Єгипті та Ємені. Цікаво, що найперші письмові згадки про вживання кави відносяться до початку XV століття – цей напій вживали суфії (ісламські ченці-аскети).

Приблизно у 1200 році напій готували з сухої оболонки кавових зерен – з них робили особливий відвар. Трохи пізніше цю шкірку здогадалися злегка обсмажувати на вугіллі і додавати її в гарячу воду. Цікаво, що як тільки в XVII – XVIII століття підбадьорливий напій знайшов популярність в Європі, багато медиків того часу то вважали його надзвичайно шкідливим, то прописували як ліки від всіляких хвороб.

Більш того, у 1511 році в місті Мекка відбувся збір законознавців, де кавовий напій ім’ям Аллаха був визнаний «дурманним зіллям диявола». Ті, хто наважувався пити його, були жорстоко покарані – у кращому випадку їх позбавляли мови, а в гіршому зашивали в кавовий мішок і топили в річці. Вважається, що так сталося через втрату портом Ал-Моха свого колишнього значення, коли виробництво кави істотно розширилося в світі.

Правда, згодом деякі шейхи і правителі тих земель все ж змінили свою думку про напій, оскільки самі його дуже любили. У підсумку, сьогодні кава в багатьох країнах мусульманського світу є національним напоєм. Коли на початку XVII століття венеціанські купці вперше завезли каву в Європу, то європейське духовенство жорстоко засуджувало всіх, хто пив напій, називаючи його «чорною кров’ю турків».

Цікаво, що приблизно в цей же період активну популярність в європейських країнах набирали гарячий шоколад, завезений іспанцями з Нового Світу, і чай, доставлений з Азії.

Офіційне схвалення кави.

Поступово з усіх цих інгредієнтів навчилися готувати смачні напої, що дозволило і каві вважатися звичайним продуктом, який не несе в собі погибелі для душ благочестивих християн.

У 1600 році Папа Римський Климент VIII благословив напій, що дозволило християнам спокійно пити його. Цілком ймовірно, що основною причиною цьому послужили високі доходи, одержувані від торгівлі кавовими зернами з арабськими країнами. Але тут історія появи кави лише починається.

Цікаво, що у XIX столітті каву було прийнято відносити не до напоїв, а до їжі. Наприклад, такі російські класики тієї епохи, як Гоголь і Гончаров, часто використовували в своїх творах вираз «вони зволили відкуштувати кофею». Приблизно тоді ж сформувалося багато сучасних варіантів напою: мокачино, глясе, капучино, американо, латте і багато інших.

Спочатку в арабській мові було слово «qahwah», що означає «темний», «сухий» або «кислий». Причому самі араби вважали цей напій різновидом вина. Коли голландські купці організували торгівлю з жителями Сходу, то стали називати кавові зерна більш звичним для їх слуху словом «koffie». І лише у 1598 році англійці дали остаточну назву напою – кава.

Існує думка, що початковий арабський термін «qahwah» походить від найменування одного з Ефіопських районів – Каффи, який вважається батьківщиною кавового дерева. До речі, в самій Каффі підбадьорливий напій називають по-іншому – «buno» або ж «bunna».

Основа для розвитку.

Що стосується подальшого поширення, то у 1688 році в одному з районів Лондона був відкритий прославлений кавовий будинок Ллойда, що користувався великою популярністю у торговців і мореплавців. Згодом цей будинок перетворився в знамениту страхову компанію «Lloyd’s of London». У 1790 році цей заклад відвідав Микола Карамзін, що відбивається в його творах під назвою «Записи російського мандрівника». Інший знаменитий кавовий будинок під назвою «Джонатан» послужив у майбутньому підставою для Першої фондової біржі Англії.

Набагато пізніше, у 1906 році, відомий англійський хімік того часу Джордж Вашингтон звернув свою увагу на те, що в його мідній кавоварці залишається дрібний порошкоподібний осад. Після цілого ряду експериментів він розробив формулу створення розчинної кави. Крім цього, він створив і безліч інших менш відомих різновидів напою, таких як «Red E Coffee». Примітно, що спочатку на одній з виставок розчинну каву визнали найгіршою ідеєю століття. Однак згодом зручність і легкість приготування такого напою все ж взяли верх, і розчинна варіація кави знайшла чималу популярність.

Сучасна епоха.

Сьогодні за обсягом світових торгів кавові зерна поступаються лише нафті, будучи другим найбільш торгованим товаром на планеті.

Щороку в усьому світі продається кавових зерен більш ніж на два мільярди доларів. А самі зерна вирощуються в цілому ряді держав: у Бразилії, Еквадорі, Філіппінах, на Гаїті, Кубі, у В’єтнамі, в Колумбії, Індії, Гватемалі та багатьох інших країнах світу.

Як бачите, історія появи кави набагато більш дивна і різноманітна, ніж це можна було б припустити спочатку.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!