В СРСР молочні продукти любили, і серед однозначних фаворитів був кефір у знаменитих скляних пляшках. І здається, що такий корисний напій на полицях магазинів має бути завжди. Ось тільки одного разу він, кефір, мало не зник із прилавків, причому через заборону від держави.

Але з цього так нічого й не вийшло, а сперечалися щодо цього рішення мало не по всій неосяжній Країні Рад.

Початок такої незвичайної продовольчої історії припав на весну 1985 року, коли було прийнято перші постанови, що ознаменували початок відомої антиалкогольної кампанії. Ось тільки відбір напоїв, які підлягають забороні, проходив, як мінімум дивно.

І якщо було очевидно, чому стали зникати з полиць магазинів горілка або вина, то як кефір опинився в ролі небажаного напою, так відразу і не зрозумієш.

А справа була в тому, що в радянському уряді дуже багато дискутували на тему «градусів» у цьому молочному напою. Виявляється, деякі члени партноменклатури всерйоз міркували, чи не є наявність кефіру в меню дитячих садків та шкіл першим кроком до розвитку алкоголізму у житті маленьких громадян СРСР. Більше того, група ленінградських вчених навіть надіслала листа до ЦК КПРС, де на основі доказів, що в кефірі є певна частка алкоголю, його варто заборонити.

Кефір і інші молочні продукти в СРСР.

На щастя, більшість фахівців та членів Політбюро поставилися до такої ініціативи як до абсурду, тому під заборону кефір так і не потрапив. Щоправда, на цьому пригоди молочного напою, як з’ясувалося, ще не закінчилися.

У деяких періодичних виданнях тієї епохи під час антиалкогольної компанії публікувалися результати перевірок цілих комісій, які досліджували потенційну небезпеку кефіру як слабоалкогольного напою.

І хоча фахівці в цьому висновку говорили якраз про те, що градусів у цій молочці мало, щоб бути небезпечним навіть для дитини, громадськість вже підхопила спірне питання. Полеміка серед людей розгорталася неабияк: одні надсилали до редакцій газет листи на підтримку кефіру, інші навпаки лаяли чиновників і вчених, які стали на захист напою.

Втім, насправді ця епопея так нічим і не закінчилася: кампанію проти міцних напоїв було швидко згорнуто, про кефір сперечатися теж перестали, а на кількість цього товару в магазинах впливав хіба що сумнозвісний дефіцит наприкінці епохи СРСР.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!