Кумедний таманду – гроза мурах і проблема для хижаків

Природа – творець із неймовірною фантазією та чудовим почуттям гумору. Інакше як пояснити існування таких тварин, як таманду. Існує всього 2 види (на фото нижче) – таманду американський (Tamandua tetradactyla) і таманду мексиканський (Tamandua mexicana), і кожен з них має по 4 підвиди.
Ці невеликі звірі з сімейства Мурахоїдових (Myrmecophagidae) смішні, безглузді і незграбні. При цьому вони ідеально пристосовані для життя в цьому непривітному світі, на відміну від красивих та розумних нас з вами.
Чотирьохпалий мурахоїд таманду не відноситься до лісових гігантів. Його тіло в довжину становить від 54 до 88 сантиметрів, за винятком півметрового хвоста. Вага його взагалі рідко перевищує 5 кг. Маленький рот цього звіра, розташований на кінці витягнутої як хобот мордочки, не пристосований для укусів. В нього без проблем проходить хіба що бджола. Ходить таманду повільно, а його біг важко назвати навіть пародією на справжній.
Тим не менш, ця тварина обійшла багатьох істот у непростій грі під назвою «еволюція» і почувається чудово майже на всій території Латинської Америки. У цьому регіоні таманду не можна зустріти хіба що у Чилі, де йому не підходить клімат. У чому ж секрет виживання цього звіра, схожого на сумного кульгавого клоуна?
Ненажерливий їдок і добрий боєць
Почати потрібно з того, що таманду не надто вибагливий у їжі. Його раціон становлять мурахи, терміти та іноді дикі бджоли. У Латинській Америці цього добра достатньо, тому голодувати звірові доводиться дуже рідко. Його довгий, схожий на зонд язик, що досягає в довжину 40 сантиметрів (!), спритно проникає в мурашники, термітники та вулики.

Щоправда, апетит у таманду теж непоганий. Вчені підрахували (цікаво, як саме), що одна тварина на добу з’їдає в середньому близько 9000 мурах.
У видобутку їжі мурахоїду допомагають гострі 10-сантиметрові пазурі, якими він руйнує мурашники та термітники. І це не лише інструмент для видобутку їжі, а й ефективна зброя. Саме завдяки своїм кігтям, схожим на серпи, таманду протистоїть хижакам, які набагато більші та сильніші за нього.
Таманду, загнаний в кут, перетворюється на справжнього берсерка (лютого воїна у скандинаво-германській міфології, здатного бездумно руйнувати все на своєму шляху). Він спроможний розпороти черево хижакові або сполосувати йому морду до стану місива. Тому охочих поласувати лісовим тихоходом у джунглях не так вже й багато.
Щоправда, пазурі одночасно і біда цього звіра. Він змушений пересуватися, підгинаючи їх усередину. Через це в нього така повільна й невпевнена хода.
Через свої лапи, які погано пристосовані для наземного переміщення, тварина вважає за краще пересуватися по деревах. Пазурі та довгий м’язистий хвіст добре їй в цьому допомагають. У гілках таманду почувається впевненіше і пересувається набагато швидше.
Самотній та пахучий
Є у чотирипалого мурахоїда один неприємний секрет. У разі небезпеки звір випускає з особливих залоз огидний «аерозоль», який, як кажуть, не снився навіть скунсу. Через це у таманду репутація смердючки і невживливого суворого парубка. Частково це так і є. Мурахоїди не надто привітні навіть із побратимами. Зустрівшись у лісі, ці тварини зазвичай вдають, ніби не помічають один одного.

Винятком стає хіба що шлюбний період, коли таманду знаходять собі пару. Але вони не створені для сімейного життя і розлучаються невдовзі після парування.
До людей же ці тварини ставляться доброзичливо. Їх легко можна приручити та тримати у дворі садиби як звичайну собачку. Щоправда, в будинок чотирипалого мурахоїда краще не пускати.
Як ми вже говорили, ця тварина є професійним дезінсектором. Багато хто намагається з його допомогою позбутися мурах, термітів або тарганів в будинку. Але у таманду є одна особливість – крайня цілеспрямованість. Це не завжди добре, тому що в гонитві за здобиччю, що вислизає, він пустить в хід кігті і пройде крізь диван або перегородку як термінатор. Тому людям, що дорожать своєю обстановкою, краще не зв’язуватися з таким помічником.