ПланетаДодано - 11.05.2022   Автор - admin

---

Кувейт (офіційна назва – Держава Кувейт) – невелика країна (емірат) в південно-західній Азії, розташована в самій північній частині Аравійського півострова, на узбережжі Перської затоки. Межує з Саудівською Аравією на півдні та Іраком на півночі.

Назва походить з арабської і означає «фортеця, побудована поблизу води». За даними 2016 року, в Кувейті проживає 4,2 мільйона людей, з яких 1,3 мільйона є арабами-кувейтцями, а 2,9 мільйона – переселенцями з інших країн. Іммігранти становлять 70% населення.

Площа емірату становить 17 818 квадратних кілометрів. Кувейт є унітарною конституційною монархією з напівдемократичною парламентською системою управління.

Кувейт є значним виробником нафти та членом ОПЕК, маючи шостий за величиною запас нафти у світі, і є однією з найбагатших країн світу за запасами нафти на душу населення. Нафтові родовища були відкриті у 1938 році, коли країна ще була британським протекторатом. На нафту та нафтопродукти припадає близько 95% доходів від експорту і 80% державних доходів.

З 1946 по 1982 рік держава зазнала масштабної модернізації. У 1980-х Кувейт пережив період геополітичної нестабільності та економічної кризи в результаті краху фондового ринку.

У 1990 році Кувейт був атакований Іраком і окупований на сім місяців. Окупація закінчилася після втручання армії коаліційних сил (війна в Перській затоці 1990-1991). Наприкінці війни було докладено великих зусиль для відродження економіки та відновлення національної інфраструктури. Майже 750 кувейтських нафтових свердловин було спалено відступаючою іракською армією, що спричинило велику екологічну та економічну катастрофи.

Кувейтський динар входить у топ-10 найдорожчих валют світу. За даними Світового банку, країна займає четверте місце у світі за рівнем доходу на душу населення. Конституція була оприлюднена у 1962 році, що зробило Кувейт найбільш демократичною країною на Близькому Сході після Ізраїлю. Кувейт займає високе місце в рейтингу гендерної рівності у світі, маючи найвищий рейтинг у регіоні.

Цікаві факти про Кувейт

• У багатому і благополучному Кувейті й досі править емір, наділений величезною владою. Згідно з місцевою конституцією, це конституційна монархія, і влада еміра обмежена, але на практиці вона все одно близька до абсолютної. Причому політичної опозиції в країні немає, оскільки будь-які партії тут знаходяться під забороною. Схожа ситуація склалася і в інших «нафтових» країнах регіону, наприклад, в Бахрейні. І там, і тут за публічну критику на адресу влади можна легко потрапити до в’язниці на пристойний термін. Хоча в Кувейті трон все-таки не передається у спадок – еміра тут вибирають приблизно так само, як в інших країнах вибирають президентів.

• Найстрашніший у своїй історії удар Кувейт пережив на початку 1990-х років, під час війни в Перській затоці. Незважаючи на те, що під час ірано-іракської війни ця країна підтримала Ірак, іракські війська вторглися в Кувейт і окупували його, заявивши про його включення до складу самого Іраку. А оскільки такий переділ нафтових родовищ дуже не сподобався іншим державам, сюди прибули численні війська США, Великої Британії, Франції і т.д., що звільнили Кувейт від окупації. Але іракська армія, відступаючи, знищувала нафтові вишки і підпалювала родовища, і загальний збиток від цих дій, за деякими оцінками, досяг 50-ти мільярдів доларів. І це не рахуючи величезної шкоди, завданої екології.

• Кувейту належить близько 9% всіх світових запасів нафти, видобуток і продаж якої становить основу місцевої економіки, приносячи в казну більше половини всього національного доходу. Незважаючи на таку вузьконаправлену економіку, країна процвітає, в той час як, наприклад, Венесуела, що теж будувала своє благополуччя на експорті нафти, очолила списки найбідніших держав світу.

• Сучасний Кувейт – країна дуже багата і благополучна. Допомога на дітей платиться тут до досягнення ними віку в 26 років, і велика допомога виплачується розведеним жінкам (поки вони не знайдуть роботу або не вийдуть заміж). Державна скарбниця також оплачує студентам навчання за кордоном, покриваючи і оплату самого навчання, і проживання, і виплачуючи стипендію. Медицина для громадян Кувейту повністю безкоштовна, і якщо в країні пацієнта вилікувати не можуть, його відправляють лікуватися за кордон, і держава знову-таки бере всі витрати на себе. А іпотеки на придбання нерухомості тут видають під 0 відсотків.

• На всі вищеописані блага можуть розраховувати тільки громадяни Кувейту. Причому для іноземців отримати місцеве громадянство практично неможливо, так що вони на допомогу держави можуть не розраховувати. На корінних кувейтців тут припадає лише близько третини населення країни, а всі інші – іммігранти, яким дістається вся важка робота.

• Кувейт є однією з найбільш пустельних країн світу, як і в багатьох інших державах Перської затоки – пустелі покривають більшу частину його території. Все продовольство імпортується, тому що сільське господарство тут практично відсутнє. За межами міст тут життя взагалі майже немає. Кувейт – одна з найбільш урбанізованих країн світу, в сільській місцевості тут проживає лише 2% населення.

• У першій половині XX століття Кувейт прийняв протекторат Великої Британії, і став практично колонією. Коли на початку 1960-х років він отримав незалежність, був складений звід законів, причому для його складання емір найняв британських юристів.

• Ще сто років тому Кувейт був однією з найбідніших країн світу. Протягом десятиліть, якщо не століть, основу його доходу становила торгівля перлами, але на початку XX століття був відкритий спосіб отримання перлів штучним шляхом, і ціни різко стрибнули вниз. Кілька десятиліть Кувейт був злиденною країною, а потім тут виявили нафту, і ситуація різко змінилася.

• По сусідству з Кувейтом знаходиться Саудівська Аравія, і між цими країнами не раз виникали збройні конфлікти. Незважаючи на наявність такого консервативного сусіда, в Кувейті звичаї дещо вільніші. У місцевої молоді, наприклад, одяг у європейському стилі набагато більш популярний, ніж традиційний.

• Офіційна мова Кувейту – арабська, але велика частина населення в тій чи іншій мірі володіє англійською. Частково це британська спадщина, а частково – ознака хорошої освіти. Іммігранти ж, які прибувають сюди на роботу з різних країн, волею-неволею вчать англійську, щоб спілкуватися в багатонаціональному середовищі.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!