Ким за національністю був Остап Бендер?
Ким був за національністю «великий комбінатор» Остап Бендер? Прямих вказівок у Ільфа і Петрова у книгах «12 стільців» та «Золоте теля» немає. Тому для відправної точки у більшості випадків використовують дві фрази самого Остапа із цих книг.
Перша – його повне ім’я, яке він сам і озвучив у «12 стільцях» – Остап Сулейман Берта Марія Бендер-Бей. Плюс до цього – згадайте, як його називали діти лейтенанта Шмідта в «Золотому теляті» – Остап Ібрагімович. Друга характеристика коріння Остапа – згадка про нього, як про сина турецькопідданого.
І, виходячи з першої фрази, для багатьох це питання не викликає сумніву. Отже, Остап Сулейман Берта Марія Бендер-Бей. Тобто, на думку прихильників цієї версії, це прямі вказівки на східне коріння «великого комбінатора». Остап Бендер, на думку багатьох, скоріше турок (ну або, можливо, татарин).
Прихильники іншої версії походження Остапа впираються в «турецькопідданого». Цитата з книги: «Не ображайте мене! Я син турецько-підданого і, отже, нащадок яничарів». Однак є дуже поширена гіпотеза, що «турецькопідданими» називали себе одеські євреї, які приймали турецьке підданство, щоб мати всілякі «плюшки».
Зокрема – не служити в царській армії (адже тих, хто має іноземне громадянство, в царську армію не брали), мати можливість жити в містах за межею зони осілості, а також вони могли виїжджати до Палестини з релігійних міркувань, з можливістю в будь-який час повертатися назад. Тобто прихильники цієї версії стверджують, що «великий комбінатор» був сином одеського єврея. (Але чи багато є євреїв, у яких зустрічається ім’я Сулейман? Чи по батькові «Ібрагімович»?)
Однак тут є одне «але». Турецькопідданими були не лише євреї. У тій же Одесі турецьке громадянство у XIX столітті мали безліч людей з грецьким корінням. І це далеко не єдині турецькопіддані в Російській імперії.
У ті часи (а особливо ще раніше) так звана неконтрольована міграція між Російською та Османською імперією була дуже поширена. Причому втеча до Османської імперії – це далеко не завжди втеча саме до Туреччини. На Балканах, які теж були турецькими, було також багато втікачів, відповідно, вони теж були турецькопідданими.
А ось тут Ільф і Петров дають одну цікаву підказку. Згадайте, як іменував себе Остап Бендер. Бендер-Задунайський! Вам нічого не каже це прізвисько? А чи чули ви про задунайських козаків? Це були запорізькі козаки, що тікали з Російської Імперії на Балкани. І вони були підданими Османської імперії. Так, Остап народився вже коли Задунайська Січ була розформована, але ж не всі козаки тоді відразу повернулися на Батьківщину, частина ще довго залишалася саме турецькопідданими.
На користь цієї версії свідчить і ім’я «великого комбінатора» – Остап. Адже це ім’я не єврейське. І не тюркське. Ім’я, яке має українське коріння. А хто ще із відомих літературних персонажів носив це ім’я? Остап Бульба! Запорізький козак, син гоголівського Тараса Бульби. От і виходить, що на зміну турку і єврею на сцену виходить нащадок козака з корінням із Запоріжжя – Остап Бендер.
Коментування закрито.