Найцікавіші факти про Ла-Манш
Ла-Манш (фр. La Manche; «рукав») – протока між островом Великобританія на півночі та західним узбережжям Європи (Франції) на півдні та південному сході. Разом із вузькою протокою Па-де-Кале з’єднує Північне море на сході з Атлантичним океаном на заході.
За часів Римської імперії Ла-Манш називали Британським океаном (лат. Oceanus Britannicus), а в Середні віки – Британським морем.
Вважається, що протока почала утворюватися під час танення материкового льодовика, що вкривав Північну Європу ще на початку четвертинного періоду (антропогену), який розпочався близько 2,58 мільйона років тому і триває дотепер. Потім було ще кілька льодовикових періодів з наступними великими повенями, які розширили Ла-Манш майже до сьогоденних розмірів.
Довжина протоки становить близько 570 км, ширина на заході – до 240 км, на сході – 34 км, середня глибина фарватеру – 35 метрів, максимальна глибина – 172 м. У східній частині Ла-Маншу є численні мілини, які ускладнюють судноплавство.
Західні вітри, що дмуть майже цілий рік, зумовлюють у найвужчій частині стійку східну морську течію зі швидкістю більше 3 кілометрів на годину. Припливи денні, їх висота місцями перевищує 12 метрів (бухта Сен-Мало у Франції).
Цікаві факти про протоку Ла-Манш
• Ла-Маншем цю протоку назвали французи. Англійці називають його дещо інакше – Англійський канал, заявляючи про свої права на нього. Ширина протоки у найвужчому місці не перевищує 35 кілометрів, тому в хорошу погоду з Франції добре видно англійське узбережжя, а з Англії, відповідно, французьке.
• Ла-Манш багато століть чудово захищав Британські острови від нападу з боку європейських держав, граючи важливу безпекову роль в багатьох війнах у регіоні, наприклад – проти іспанської «Непереможної Армади» під час англо-іспанської війни (1587-1604), проти Наполеона на початку XIX століття та проти Німеччини під час Другої світової війни.
• Однак кілька вторгнень через Ла-Манш все ж відбулося, як в одному, так і в іншому напрямку. Наприклад – римське завоювання Британії, потім були нормандські завоювання, а ще була висадка союзних військ в Нормандії у 1944 році.
• Незважаючи на невелику ширину, Ла-Манш досить підступний. Через сильні течії, вітри та тумани тут затонуло безліч кораблів. Причому трагедії трапляються і в ХХІ столітті. Кілька років тому в протоці зазнало аварія судно «Ейс», яке перевозило близько 10 тисяч тонн фосфорної кислоти.
• Перед початком Першої світової війни британський адмірал сер Джон Арбетнот Фішер сказав: «Світ на замку тримають п’ять ключів: Сінгапур, Кейптаун, Олександрія, Гібралтар та Дувр». Дувр – це великий англійський порт, розташований на узбережжі Ла-Маншу.
• Протока Ла-Манш не замерзає навіть узимку, позначається вплив теплої течії Гольфстрім. Але влітку, у спекотну погоду, вода в Ла-Манші не прогрівається вище 18 градусів за Цельсієм.
• Ще на самому початку XIX століття з’явилася ідея поєднати Англію з Францією тунелем, прокладеним дном Ла-Маншу. Але двісті років тому це здавалося безумством. Здійснити мрію вдалося лише наприкінці XX століття: 6 травня 1994 року в урочистій обстановці було відкрито залізничний тунель, довжина якого становить близько 50 кілометрів, 38 з яких проходять на глибині понад 40 метрів від дна протоки. Потяги долають цю відстань за 20 – 35 хвилин.
• Протока Ла-Манш є важливим морським шляхом, який сполучає головні порти Північного моря (Роттердам, Гамбург та інші) з Атлантичним океаном.
• Деякі екстремали воліють долати Ла-Манш уплав. На даний момент такий ризикований заплив змогли зробити близько тисячі осіб. Це, до речі, менше, ніж підкорювачів Евересту. Першим переплив протоку британський плавець капітан Метью Вебб у 1875 році. На це йому знадобилася майже доба – 21 година та 45 хвилин. А рекордсменом тут є австралієць Трент Грімсі, який у 2012 році подолав Ла-Манш за 6 годин 55 хвилин.
• Серед підкорювачів Ла-Маншу є й українські плавці. Так, у 2006 році першим з наших співвітчизників цю протоку подолав Ігор Ненько. У 2019 році український паралімпійський плавець Олег Іваненко за 18 годин подолав рекордну відстань (62 км) для осіб з інвалідністю. А у серпні 2021 року 44-річний львів’янин Віталій Ступак перетнув протоку Ла-Манш менше ніж за 15 годин. Свій заплив він присвятив 30-річчю незалежності України.
• Залізничний тунель під Ла-Маншем використовують і нелегальні іммігранти. Так, наприклад, у серпні 2015 року британські прикордонники затримали «гостя» із Судану, який відважився на відчайдушний крок – пішки подолав усі 50 кілометрів. Крім того, нелегали часто ховаються у вантажних контейнерах. Але такий спосіб не надто безпечний. Якось в одному з контейнерів було виявлено тіла 52 іммігрантів з Азії, що задихнулись під час руху поїзда.
• У протоці, ближче до французького узбережжя, розташовані Нормандські острови, які є автономними суб’єктами, але водночас коронними володіннями британського монарха. Найбільші острови, Джерсі і Гернсі, перебувають під юрисдикцією Великої Британії, але не входять до її складу.
• У південно-західній частині протоки знаходиться невеликий острів Сарк. Нині на ньому проживає близько 600 осіб. Він відомий тим, що до 2008 року на ньому офіційно зберігалася феодальна система землеволодіння. Тут було близько 40 господарств, а власником землі був сеньйор, який розпоряджався нею на власний розсуд.
• У 1908 році газета «Daily Mail» опублікувала цікаву замітку – сміливцю, який зумів би подолати Ла-Манш літаком, редакція готова виплатити 1000 фунтів стерлінгів. Першим ризикнув француз Юбер Латам. Але спроба була невдалою, авіатор звалився у воду і був врятований моряками. А ось його співвітчизник Луї Блеріо зумів виграти приз – у липні 1909 року він перелетів Ла-Манш за 37 хвилин і благополучно приземлився на англійському березі.
Коментування закрито.