Зайшовши у хвойний ліс, ви можете побачити сотні, а то й тисячі вічнозелених дерев, вкритих голками. І при цьому не побачити жодного листочка! Але чому природа вирішила, що сосна, ялина, кедр та інші хвойні рослини обов’язково повинні мати гострі голки замість звичайного листя? Звісно, у науки є відповідь на це питання.

Голки – теж листя

Хвоя – це те ж листя, тільки менш звичне для нас: воно має витягнуту, вузьку, конусоподібну форму і відрізняється особливою міцністю. Так само, як і в пагонах листяних дерев, в голках здійснюється процес фотосинтезу. У ході процесу хвоїнки вловлюють сонячне світло, «вдихають» вуглекислий газ і «видихають» кисень, забезпечуючи дерево енергією та багатьма органічними речовинами.

Чим голки краще за широке листя?

Тож якщо процеси відбуваються однакові, то чому у хвойних дерев ростуть голки, а у листяних – широке листя? Вся справа у пристосуванні до холодних кліматичних умов:

• Голки мають товстий воскоподібний зовнішній шар, який допомагає утримувати більше води, на відміну від звичайного листя.

• Рослини отримують воду із грунту за допомогою кореневої системи, але оскільки взимку грунт промерзає, отримувати воду більше ні звідки. Так, голки дозволяють хвойним деревам краще переносити холод і «не впадати у сплячку».

• Оскільки голки не скидаються щоосені, вони можуть поглинати сонячне світло майже цілий рік. Завдяки невеликому розміру, процес фотосинтезу відбувається дуже швидко.

• Голки можуть пережити лід та сніг, оскільки вони дуже міцні. Крім того, на них не накопичується важке наледеніння, яке суттєво тисне на гілки.

• Хвоя має меншу опірність вітру, ніж велике плоске листя, тому хвойне дерево з більшою ймовірністю не впаде під час сильного шторму.

• До того ж, комахам і різним гусеницям важко їсти голки.

Зазначимо, що хвойні дерева вважаються давньою групою рослин: їх викопні рештки знаходять у відкладеннях пізнього кам’яновугільного періоду. Виходить, що їх вік становить понад 300 мільйонів років. У далекому минулому хвойні рослини були різноманітні, найбільше вони відрізнялися від сучасних дерев цієї таксономічної категорії тим, що деякі з них не мали деревних волокон. Виходить, що еволюція хвойних рослин продовжується.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!