Мадагаскар – найцікавіші факти

Мадагаскар, офіційно Республіка Мадагаскар (малаг. Repoblikan’i Madagasikara; фр. République de Madagascar) – острівна держава в Індійському океані біля південно-східного узбережжя Африки. Вона включає острів Мадагаскар, четвертий за величиною острів у світі, а також безліч маленьких периферійних островів. Столиця – місто Антананаріву.

Після доісторичного поділу суперконтиненту Гондвана, Мадагаскар відокремився від Індійського субконтиненту приблизно 88 мільйонів років тому, після чого його флора і фауна розвивалися відносно ізольовано. Як результат, існує виняткове біорізноманіття, і більше 90% дикої природи острова не зустрічається більше ніде у світі. Різноманітні екосистеми та унікальна природа острова знаходяться під загрозою швидко зростаючого населення та інших екологічних загроз.

Баобаби біля міста Мурундава.

Найдавніші археологічні дані про присутність людей на Мадагаскарі датуються II тисячоліттям до нашої ери, а перші поселення на острові виникли між IV століттям до нашої ери і VI століттям нашої ери, коли на Мадагаскарі осіли австронезійські народи Борнео, Філіппін та Великих Зондських островів, що прибули сюди на каное.

У XI столітті до них приєдналися переселенці народів банту, які перетнули Мозамбіцьку протоку зі Східної Африки. У наступні століття представники інших народів продовжували прибувати на Мадагаскар, сприяючи розвитку культури острова. Малагасійців (основне населення острова) часто поділяють на 18 етнічних груп, найбільшою з яких є імерини.

На кінець XVIII століття на Мадагаскарі було декілька невеликих держав, а на початку XIX століття більшість з них були об’єднані під владою королівства Імерина. Воно було ліквідоване у 1896 році, і острів став частиною французької колоніальної імперії до своєї незалежності у 1960 році. З тих пір держава змінила чотири конституції, а з 1992 року, з перервою після державного перевороту у 2009 – 2014 роках, вона стала демократичною президентською республікою.

Станом на 2015 рік населення Мадагаскару оцінюється майже у 25 мільйонів людей, 90% з яких живуть менше ніж на 2 долари на день. Малагасійська та французька – дві офіційні мови цієї країни. Більшість населення дотримується традиційних вірувань, християнства або їх суміші. Екотуризм та сільське господарство в поєднанні з інвестиціями в освіту, охорону здоров’я та приватне підприємництво є головними елементами стратегії розвитку країни. На початку XXI століття ця політика призвела до значного економічного зростання, ослабленого політичною кризою 2009 – 2014 років.

Цікаві факти про Мадагаскар

Село в Центральному нагір’ї на Мадагаскарі, на південь від Антананаріву.

• У всіх будинках на Мадагаскарі можна побачити павутину, і її ніхто не прибирає – робити це забороняють місцеві традиції. Але користь від цих традицій є, оскільки павуки, які її плетуть, для людей не є небезпечними, і в той же час вони винищують інших комах, які представляють для людей певну загрозу.

• На Мадагаскарі щороку трапляються спалахи чуми, забутої хвороби, яка в минулому вбивала людей десятками мільйонів. У природі чуму переносять різні гризуни, деякі з них вживаються в їжу місцевими жителями. Незважаючи на те, що при термічній обробці чумна паличка швидко гине, щороку тут захворює від декількох сотень до декількох тисяч чоловік.

• Мадагаскар стрімко втрачає залишки лісів. Місцеві жителі в спробах заробити грошей нещадно вирубують всі дерева поспіль, щоб зробити з деревини деревне вугілля і продати його. Такими темпами років через п’ятнадцять-двадцять на всьому острові не залишиться взагалі жодного дерева.

• Переміщатися по Мадагаскару не завжди безпечно. Тут трапляються конфлікти між численними племенами, які час від часу виливаються у збройні протистояння. Втім, порівняно з більшістю інших країн Африки, тут все-таки відносно безпечно. Місцеве населення в більшості відкрите і доброзичливе. Малагасійці просто товариські і добродушні за своєю природою, а до іноземців у них взагалі шанобливе ставлення.

Антананаріву (1,8 мільйона жителів) – столиця і найбільше місто Мадагаскару.

• У зоологів і ботаніків Мадагаскар, четвертий за величиною острів на нашій планеті, викликає виключно захват. Більше 90% всіх рослин і тварин, що зустрічаються тут, є ендеміками, тобто – вони не зустрічаються взагалі більше ніде в світі. Найбільш цікавими представниками місцевого тваринного світу можна назвати лемурів, тварин воістину унікальних. Вимерлі на материковій Африці, на острові лемури вижили лише тому, що сюди не змогли потрапити вищі примати.

• У минулому цей острів був колонією Франції, і французький вплив тут відчувається навіть зараз. Французька мова на Мадагаскарі є державною поряд з малагасійською, а в містах тут на кожному розі продають багети (довгі батони хліба) та іншу випічку на зразок круасанів.

• Мадагаскар займає перше в світі місце з виробництва ванілі. З цією обставиною пов’язаний один цікавий казус – компанія «Кока-Кола», яка була основним покупцем цього продукту, в якийсь момент перейшла на його синтетичний аналог, відмовившись від подальших закупівель. Це настільки сильно вдарило по мадагаскарській економіці, що спровокувало тут справжню кризу.

Кухня Мадагаскару: рвана і смажена яловичина з рисом і сочевицею.

• Історія Мадагаскару вкрай цікава. Близько 160 мільйонів років тому він відокремився від Африки, а приблизно 88 мільйонів років тому – від Індії! І першими поселенцями тут були люди з Азії, з Філіппін і Зондських островів. Пізніше сюди прибули переселенці з Африки, а за ними й інші народи. Всі вони перемішалися між собою, породивши унікальний малагасійський етнос.

• Весь острів Мадагаскар зайнятий однією однойменною країною, і площа його досягає 587 тисяч квадратних кілометрів, що майже дорівнює площі України. Народу тут живе відносно небагато, близько 25 мільйонів чоловік, всього втричі більше, ніж, наприклад, у Лондоні, але ця цифра стрімко зростає. В середньому на Мадагаскарі припадає трохи більше 5-ти народжень на кожну жінку.

• Одна з неофіційних назв Мадагаскару – «Великий червоний острів». Грунт тут дійсно майже скрізь має червонуватий відтінок через насиченість певними мінералами. Тут є і пісок, і вапняк, і вулканічні породи, і багато іншого – острів дуже різноманітний.