Весь світ знає британський Стоунгендж і не втомлюється захоплюватися цією неймовірною спорудою. Але навіть якщо залишити без уваги сумнівне походження цього комплексу, є місця, що заслуговують не меншої уваги. Одне з них – мегалітичне курганне поховання Ньюгрейндж (англ. Newgrange), розташоване приблизно за 40 кілометрів на північ від столиці Ірландії Дубліна.

Ця культова споруда давніша за Стоунгендж як мінімум на 1000 років і приблизно на 600 років старша за Великі піраміди на плато Гізи у Єгипті.

Легенди Ньюгрейнджа

На перший погляд Ньюгрейндж не надто вражає. Комплекс виглядає як плаский пагорб, частина якого обнесена кам’яною стіною. Довжина насипу становить близько 80 метрів, а його висота складає 13 метрів. Але під непоказним бугром ховається дивовижна усипальниця, яка не має аналогів не тільки в Ірландії, а й у світі в цілому.

Біля входу до комплексу стоять камені з висіченими спіральними візерунками.

Споруда з’явилася приблизно 3200 року до нової ери. Для чого зводився Ньюгрейндж, вчені сперечаються досі. Більшість схиляється до того, що це усипальниця ірландських вождів.

Також є думка, що це підземний храмовий комплекс, присвячений богам, імена яких давно втрачені.

Найсміливіша гіпотеза свідчить, що цей комплекс був давньою обсерваторією. На підтримку цієї версії говорять деякі елементи споруди, які суворо орієнтовані по сторонах світу. Можливо, Ньюгрейндж використовували як сонячний або місячний календар.

Сама назва «Ньюгрейндж» перекладається як «нове сховище для зерна» (new granary). З’явилася вона не просто так. Одне з численних приміщень під пагорбом справді колись було заповнене зерном. Але ірландці мають своє пояснення: вони вважають, що усипальниця – це не що інше, як Печера Grainne (Грейні).

У кельтській міфології Грейні була дружиною вождя Фіна Маккула. Вона пристрасно закохалася в одного з воєначальників чоловіка Діармайда, і почуття виявилися взаємними. Але коханець жінки гине, за різними версіями від рук ревнивого чоловіка чи у бою з ворогами. Його тіло віднесли до гробниці під пагорбом, і Грейні пішла за ним. Вона була біля тіла довгий час, оплакуючи втрату. На честь цього нещасливого роману гробницю й назвали Ньюгрейндж.

«Велике коло»

Ньюгрейндж з висоти пташиного польоту.

Сьогодні споруда виглядає чудово, але так було не завжди. Вона довгі століття занепадала і руйнувалася, поки у XX столітті за неї не взялися вчені та реставратори. Комплекс відновлювали у 1962 та 1975 роках, не дозволивши йому повністю зруйнуватися. У ході реконструкції до архітектури Ньюгрейнджа було внесено деякі зміни. Кладку стін переробили таким чином, щоб відчайдушні туристи не могли по ній забиратися нагору.

Дослідження показали, що гробниця була лише частиною величезного комплексу. Колись навколо пагорба стояли великі кам’яні брили, схожі на мегаліти Стоунгенджа. «Велике коло» мало діаметр близько 100 метрів. Нині збереглися лише 12 брил. В основі каркасу гробниці лежать 97 великих каменів. Давні інженери розрахували конструкцію таким чином, що їй не страшні навіть сильні землетруси.

Диво стародавньої інженерії

Основним будівельним матеріалом був білий кварц. Поблизу родовищ такого каменю немає: його, мабуть, доставляли за 70 км з місцевості Віклоу. На той час люди ще не використовували коней і не винайшли колесо. Тому матеріали привозили спочатку морем, а потім річкою на великих човнах або плотах. Усього ж при будівництві використали приблизно 200 тисяч тонн каменю та грунту.

У гробницю веде вузький коридор завдовжки 19 метрів. Деякі камені його стін покриті хитромудрим різьбленням. Прохід закінчується у головному залі. У цьому приміщенні знаходяться три кам’яні ванни, в яких колись зберігали кремовані залишки тіл. Зважаючи на все, таких ванн було набагато більше, але їх викрали ще задовго до того, як Ньюгрейнджем зацікавилися археологи.

Склепіння залу ступінчасте, заввишки 6 метрів. Потрібно віддати належне творцям дренажної системи комплексу. За 40 століть вода так і не змогла знайти шлях до усипальниці.

Прохід, що веде до гробниці, і кінцева камера.

Є ще деякі дивовижні моменти. О 08.20 ранку у дні зимового сонцестояння (19-23 грудня), вранці, через світлове вікно над входом усередину проникає сонячний промінь. Він поступово рухається головним коридором, а наприкінці шляху ненадовго висвітлює головний зал.

У звичайні дні Ньюгрейнж дуже популярний серед туристів. Але у день зимового сонцестояння потрапити до комплексу неймовірно складно. Промінь, що висвітлює стародавній склеп, хочуть побачити тисячі гостей. Зрозуміло, Ньюгрейндж не може вмістити стільки бажаючих, тому квитки на шоу розігрують у спеціальній лотереї 1 жовтня щороку. Наприклад, у 2005 році було вибрано всього 50 осіб аж із 27000 бажаючих.

Для тих, кому не пощастило, за допомогою прожектора влаштовують за розкладом імітацію сонцестояння. Хоча це вже зовсім не те видовище.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!