РізнеДодано - 27.05.2022   Автор - admin

---

Монети (лат. moneta) – грошові металеві знаки дископодібної форми з нанесеними на них клеймами – штемпелями. Більшість монет карбується з двох сторін. Відповідно кожна сторона має свою назву – аверс і реверс. Бокова поверхня монети називається гурт.

Виробляються монети на спеціальному підприємстві, яке зветься монетним двором.

Основними металами для монет є золото, срібло, білон, мідь, бронза, нікель, алюміній, залізо. Сучасні монети карбуються зі сплавів. Кожна монета має свою вартість – номінал. За старих часів номінал дорівнював вазі та вартості дорогоцінного металу.

Назва традиційно пов’язана з епітетом римської богині Юнони – «Монета» (Yuno Moneta), від латинського «moneo» – радити, застерігати. За легендою, Юнона дала римлянам гроші на війну з епірським царем Пірром і допомогла перемогти. У 275 році до нашої ери Пірр був остаточно переможений. На честь Юнони до її храму було перенесено монетний двір.

Згідно Геродоту, батьківщиною монети є азіатська держава Лідія. Сучасні археологи знайшли в тих місцях монети кінця VII століття до нашої ери, а це на кілька десятиліть раніше за відомі грецькі монети.

Цікаві факти про монети

• Як вже було сказано вище, найдавніші монети в світі були викарбувані приблизно у 685 році до нашої ери в Лідії, державі, що розташовувалася на території сучасної Туреччини. Причому робили їх з електруму. Електрум – це природний сплав двох благородних металів, срібла і золота. Через кілька десятиліть монети почали карбуватися і в Стародавній Греції, причому там їх, швидше за все, винайшли незалежно від лідійців.

• Прообраз монет з’явився в Китаї ще раніше, близько 3200 років тому. Але археологи не розцінюють їх в якості повноцінних грошових знаків, оскільки китайські монети мали ходіння тільки у межах певного регіону, і не використовувалися в побуті досить широко. За формою вони могли бути самими різними – деякі знайдені зразки, наприклад, мають форму мотики.

• Традиція наносити на різні монети світу гурт (насічки на боковинах) зародилася давно, і в широке вживання її впровадив знаменитий вчений Ісаак Ньютон. У ті часи багато монет виготовлялося з дорогоцінних металів, і хитрі шахраї обрізали їх по краях так, щоб це було непомітно, збираючи з часом цілі гори дорогоцінних обрізків. Після того, як на монетах стали робити насічки, така практика швидко припинилася – обрізаний виріб було легко відрізнити від цілого.

• Монети мають специфічний запах, і багато хто вважає його запахом металу. Це не так – метал нічим не пахне, а цей запах утворюється в результаті його взаємодії з органічними речовинами, зокрема – з людським потом. Але абсолютно нові монетки, до яких ще ніхто не торкався (або ретельно продезінфіковані) нічим не пахнуть.

• Деякі незвичайні монети світу виготовлялися не з металів. Наприклад, на Алясці в XIX столітті їх робили з тюленячої шкіри, причому виробляла їх російсько-американська компанія. А в Мікронезії їх і зовсім виготовляли з каменів, причому вага однієї такої монети могла досягати декількох тонн. В силу ваги і розмірів їх не переміщували, але при цьому продовжували використовувати в якості платіжного засобу. Якщо ця гігантська штуковина змінювала господаря, на ній просто вибивали інструментами ім’я нового власника. А в Таїланді в XVIII столітті карбувалися круглі монети, що представляли собою невеликі кульки з нанесеними на них іменами королівської сім’ї.

• Найбільша і найважча монета з числа сучасних була виготовлена в Австралії у 2011 році, а її номінал становить 1 мільйон австралійських доларів. Виготовлена вона з золота, і важить 1012 кілограмів, так що її реальна вартість набагато вище номіналу – зараз вона оцінюється приблизно у 55 мільйонів доларів.

• У містах-державах Стародавньої Греції існувала срібна монета під назвою «обол», яка важила близько 0,7 грама, і карбувалася вона в різних містах. А ось у Спарті оболи робили з заліза у вигляді прутів, і вони були настільки ж важче монеток, наскільки залізо дешевше срібла. Це рішення переслідувало відразу кілька цілей – зниження злодійства, утруднення хабарництва і бажання відбити у суворих спартанців прагнення до накопичення багатств.

• Всі країни давно вже відмовилися від карбування монет з дорогоцінних металів, за винятком колекційних екземплярів. Радянський червінець, що карбувався з перервами з 1923 по 1982 рік, був останньою золотою монетою світу. Зараз він коштує куди дорожче, ніж просто шматок золота такої ж маси і тієї ж проби.

• Номінал деяких монет нижче, ніж витрати на їх виробництво. Саме тому в Україні в недалекому минулому відмовилися від виробництва монеток в 1, 2 і 5 копійок, а зовсім недавно відмовилися і від 25 копійок. Саме слово «копійка», до речі, з’явилося після того, як при Івані Грозному було налагоджено карбування мідної монети із зображенням царя, що тримає в руці спис (копіє).

• У минулому в різних країнах світу монети не прирівнювалися одна до іншої, як зараз (наприклад: 1 гривня = 100 копійок). Така практика склалася тому, що цінність монети, виготовленої з дорогоцінного металу або з міді, безпосередньо залежала від її ваги. Царська Росія стала першою в світі країною, що прирівняла певне число одних грошових одиниць (100 копійок) до іншої (1 рубль). Сталося це в далекому 1704 році.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!