Найцікавіші факти про волошку
Волошка (лат. Centauréa) – польова квітка з роду трав’янистих рослин сімейства Айстрових (Складноцвітих).
Крім чисто декоративного, волошка має також лікарське і харчове застосування.
Листя волошки використовується при консервуванні в якості приправи, воно володіє делікатним ароматом м’яти, гвоздики і лимона.
Волошки є медоносами. Також часто їх можна зустріти в якості красивої і невибагливої садової рослини.
Українська назва цієї квітки, волошка, ймовірно, зумовлена волохатим виглядом чашечок. Також в Україні іноді вживається інша назва цієї рослини – «блават».
Волошка – цікаві факти
• Сині волошки застосовуються і в медицині, і в косметичній промисловості. Вони мають сечогінну дію, а тому використовуються в якості сировини для виготовлення препаратів проти набряків і хвороб нирок. У косметології їх використовують для отримання приємного аромату.
• Ботаніки налічують понад 730 видів волошок, і всі вони походять з Південної Європи. Багато з них ростуть тільки в дикій природі, але деякі культивуються в садах, парках і оранжереях з декоративними цілями. А одна з них, волошка синя, з 1968 року є офіційним символом Естонії, на території якої вона росте повсюдно.
• На честь цієї квітки названо безліч населених пунктів. Всього сіл з назвою «Волошки» налічується 25, з них три в Україні, решта – в сусідніх країнах. Є ще два селища під назвою «Волошка».
• У самому знаменитому романі письменника Івана Шмельова, названому «Літо Господнє», згадується використання квіток волошки в якості барвника. За його твердженням, люди використовували відвар з них для забарвлення яєць на Великдень, отримуючи в результаті бірюзовий колір.
• У більшості людей волошки асоціюються з різними відтінками синього кольору, але насправді ці квіти можуть бути дуже різними. Залежно від виду зустрічаються і білі, і жовті, і помаранчеві, і рожеві, і лілові.
• Волошка синя, найпоширеніша в Україні, іноді вважається бур’яном. Вона охоче росте на узліссях лісів, галявинах і узбіччях доріг, але часто «без дозволу» селиться на городах і злакових полях, де її присутність недоречна.
• У традиційній слов’янській медицині відвар з квіток синіх волошок застосовується для лікування хвороб очей, деяких кровотеч і шкірних захворювань. Але наукова медицина використовує їх лише як сечогінний засіб.
• І в свіжому, і в засушеному вигляді квітки волошок поширюють навколо сильний пряний аромат. Тому вони з давніх часів використовувалися в різних обрядах, для прикраси будинку, плетіння вінків і тому подібного.
• Свою латинську назву (centaurea) волошка отримала лише у XVIII столітті, коли її, як і всю іншу відому тоді флору, класифікував знаменитий натураліст Карл Лінней. До цього використовувалися різні інші назви, що сходили до слова «centauri», тобто «кентавр». Згідно з однією давньогрецькою легендою, міфологічний кентавр після битви з Гераклом лікував свої рани саме волошковим соком.
• Знаменитий байкар Іван Крилов настільки любив волошки, що в своєму заповіті навіть попросив покласти їх йому в труну. Він прив’язався до них після того, як серйозно захворів, і імператриця послала йому букет волошок. Письменник згодом одужав і визнав, що квіти принесли йому удачу. Подарований йому букет Крилов засушив і потім зберігав багато років.
