Намібія – країна на півдні Африки. Межує з Анголою, Замбією, Ботсваною та ПАР. На заході її омиває Атлантичний океан. Намібія здобула незалежність лише 21 березня 1990 року після збройної боротьби проти Південної Африки. Її столицею і найбільшим містом є Віндгук.

Намібія є державою-членом ООН, Південноафриканського співтовариства розвитку (SADC), Африканського союзу (AU) та Співдружності націй.

Більша частина території – це пустельне плато. Уздовж узбережжя простягається пустеля Наміб, найстаріша та одна з найсухіших у світі. Пустелі Наміб і Калахарі зовсім не безжиттєві, вони визначаються ендемізмом флори та багатством фауни.

Пустеля Наміб була заселена з давніх часів. Приблизно в ХІV столітті регіон став об’єктом експансії народів банту. Більша частина території стала частиною Німецького імператорського протекторату у 1884 році і залишалася німецькою колонією до кінця Першої світової війни. У 1920 році Ліга Націй вручила мандат на управління країною Південно-Африканському Союзу (нині ПАР), який встановив власні закони і з 1948 року практикував апартеїд.

Намібія. Дівчина з племені хімба біля свого будинку, 2007 рік.

Намібія – унітарна республіка, стабільна багатопартійна президентсько-парламентська демократія. Характеризується високою політичною, економічною та соціальною стабільністю.

Намібія має населення близько 2,6 мільйона чоловік. Більшу частину населення складають народи банту (авамба, герреро та інші) та кайсанські народи (бушмени, нама). Клімат пустелі робить Намібію однією з найменш густонаселених країн світу.

Основою економіки Намібії є видобуток корисних копалин (алмазів, урану та кольорових металів), тваринництво та рибальство, туризм. Намібія має найвищий ВВП на душу населення за африканськими стандартами. У 2013 році один з головних провайдерів фінансової інформації «Bloomberg» назвав економіку Намібії найкращим ринком у Африці та 13-м серед економік, що розвиваються.

Цікаві факти про Намібію

• Назва Намібії походить від пустелі Наміб, яка вважається найдавнішою на Землі. Виникла вона близько 80 мільйонів років тому. Ця пустеля займає пристойну частину території цієї держави. Втім, землі тут і так досить безплідні, оскільки постійних річок тут дуже мало. Але каньйон намібійської річки Фіш є другим по довжині і ширині серед каньйонів Землі, поступаючись лише Великому каньйону у США.

• Це одна з небагатьох країн Африки з добре розвиненою залізничною мережею. Загальна довжина залізниці тут сягає 2300 кілометрів! Проклали її ще в ті часи, коли Намібія була колонією Німеччини, і носила назву «Німецька Південно-Західна Африка». Під пануванням цієї європейської країни вона пробула більше 35 років.

• Первісні люди з’явилися на території сучасної Намібії кілька сотень тисяч років тому. В ту епоху наші далекі предки ще стояли на досить низькому щаблі розвитку, тому жили вони полюванням і збиральництвом. А ось землеробство і розведення худоби були їм незнайомі.

Місто Віндгук є економічним, політичним і адміністративним центром Намібії.

• Клімат у Намібії вельми своєрідний, і іноземцям доводиться довго до нього звикати. Через екстремально низьку вологість повітря організм швидко втрачає вологу, причому непомітно для людини. А оскільки хмари тут рідкісні, виходити на вулицю без сонцезахисного крему або одягу, що закриває більшу частину тіла, не варто – можна легко отримати сонячний опік.

• У цій країні немає лісів, взагалі жодного. Тут і дерев-то майже немає, а ті, що є, ростуть навколо нечисленних озер і річок. Але намібійські національні парки все одно дуже мальовничі! Більш того, Намібія – єдина в світі країна, в якій чисельність багатьох рідкісних видів тварин, включаючи носорогів, не скорочується, а росте, нехай і повільно.

• Блага цивілізації в європейському розумінні цього слова в Намібії практично не зустрічаються за межами столиці. Втім, Віндгук з населенням близько 430 тисяч жителів (за даними 2020-го року) теж складно назвати мегаполісом. Однак Віндгук є найбільшим економічним центром країни. Тут розташовані штаб-квартири майже всіх компаній Намібії, велика кількість яких належить німцям.

Кухня Намібії: Углай та капуста. Углай (також іноді його називають сима або пошо) – це продукт з кукурудзяної муки та основний крохмальний компонент багатьох африканських страв, особливо в Південній та Східній Африці. Зазвичай його виготовляють із кукурудзяного борошна (або меленої кукурудзи) та води, і відрізняється він консистенцією від каші до тістоподібної речовини.

• Намібія вельми популярна у європейських пенсіонерів, які приїжджають сюди за спокійним життям. У порівнянні з іншими африканськими країнами (за винятком цілком благополучної Північної Африки) тут досить безпечно, правда, ціни на європейські товари і європейський сервіс тут навіть вище, ніж у самій Європі. Але за все треба платити.

• З розташованою по сусідству ПАР цю країну багато що пов’язує, включаючи лівосторонній рух на дорогах. Правда, намібійці в більшості своїй недолюблюють сусідів – за часів апартеїду в ПАР ця країна кілька разів захоплювала Намібію, і та в підсумку провела під окупацією кілька десятиліть. Де-юре повністю незалежною державою вона стала тільки у 1990 році.

• Вартість життя в Намібії приблизно порівнянна з такою в европейських мегаполісах, якщо, звичайно, ви не хочете виживати в трущобах на пару доларів в день, як змушені робити деякі місцеві жителі. При цьому в світлий час доби нормальні райони тут цілком безпечні, а ось ночами пішки краще не розгулювати. Людина європейської зовнішності тут відразу привертає багато зайвої уваги.

• Близько 80% намібійців – християни, а решта сповідують різні релігії, що існували на цих землях задовго до приходу європейців. При цьому близько 5% громадян Намібії – це, власне, європейці (нехай і не за походженням), які не стали залишати країну після здобуття нею незалежності. В основному це нащадки німецьких переселенців.

Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, поділіться з друзями в соцмережах!