Настільний теніс – найцікавіші факти
Настільний теніс (також відомий як пінг-понг) – це одна з найпопулярніших спортивних ігор у світі, враховуючи кількість людей, які займаються цим видом спорту.
Гравці користуються спеціальними ракетками та м’ячами з целулоїда. Гра проходить на спеціальному столі, який розділений сіткою на дві половини.
В грі беруть участь двоє (одиночні змагання) або четверо гравців (парні або змішані змагання). Сучасні міжнародні правила з настільного тенісу були встановлені лише у 2001 році.
Цікаві факти про настільний теніс
• Вважається, що настільний теніс був винайдений у Великій Британії, причому в основному через дощову погоду, яка раз у раз змушувала організаторів змагань переносити матчі в приміщення. Що цікаво, спочатку гра проходила прямо на підлозі, і лише потім для неї стали зсувати столи. А перший звід правил для цієї гри був оформлений у 1884 році.
• Протягом більш ніж півстоліття популярністю в настільному тенісі користувалися ракетки з гумовим покриттям. Однак з 2011 року став набирати популярність різновид цієї гри з офіційною назвою «пінг-понг», в якому за правилами використовуються старомодні ракетки, покриті наждаком, такі ж, які використовувалися ще на початку минулого століття.
• Очко в пінг-понгу зараховується одному з гравців, коли його противник пропускає м’яч. Якщо обидва гравці однаково хороші, розіграш очка може тривати дуже довго. Світовий рекорд, досі не побитий, був поставлений у 1936 році на матчі в Празі, коли двоє спортсменів без перерви обмінювалися ударами близько 2 годин, поки один з них, нарешті, не пропустив кульку.
• На зорі виникнення настільного тенісу не існувало стандартів ракеток і м’ячів, так що екіпірування використовувалося найрізноманітніше. Але у 1891 році відомий тенісист Джеймс Гібб вирішив спробувати пограти дитячими кульками з целулоїду, невеликими і легкими, і ця ідея припала всім до вподоби. У підсумку, ці кульки дуже швидко витіснили всі інші м’ячі.
• У великому тенісі отримати м’ячем може бути дуже боляче через його тяжкість, так що в цьому плані у гравців в пінг-понг ризиків куди менше, тому що використовувані ними кульки набагато легше. Отримати болючий удар такою кулькою практично неможливо, незважаючи на те, що на професійних змаганнях швидкість польоту цієї кульки може досягати 150-170 кілометрів на годину.
• Тести і дослідження показали, що у всіх професійних гравців в настільний теніс відмінна реакція. Правда, незрозуміло – де тут причина, а де наслідок. Чи то цей спорт сприяє розвитку реакції, чи то успіху в ньому домагаються тільки ті, у кого вона від природи розвинена дуже добре.
• Настільний теніс офіційно входить в досить короткий список найпопулярніших видів спорту в світі, частково завдяки низькому порогу входження – почати грати і вдосконалювати свою майстерність може будь-хто. Американські дослідники стверджують, що зараз у пінг-понгу є понад 850 мільйонів шанувальників у 226 країнах, тобто – по всій земній кулі.
• Професійні гравці в настільний теніс рухаються так швидко, що за ними буває неможливо встежити. Це любителі грають неквапливо, зі сміхом і жартами, а професіонали працюють блискавично, за хвилину кожен з них завдає до 120-150 ударів, тобто по 2-2,5 на секунду.
• Протягом півтора десятка років настільний теніс і пінг-понг вважалися різними іграми, і у них існували різні спортивні асоціації. Виникла ця плутанина через суперечки про авторські права на назву «пінг-понг». Але у 1901 році обидва цих види спорту, по-суті абсолютно однакових, остаточно об’єдналися, і зараз їх назви є синонімами.
• З 1988 року настільний теніс офіційно входить до програми літніх Олімпійських ігор. При цьому золоті медалі кожен раз виграють спортсмени або з Південної Кореї, або з Китаю, оскільки в цих країнах пінг-понг особливо популярний. Винятком став швед Ян-Уве Вальднер, колишня «перша ракетка» світу і єдина людина не з цих двох країн, яка виграла золото в цьому виді спорту на Олімпійських змаганнях.
