Нутрія – найцікавіші факти

Нутрія (від ісп. nutria, букв. «видра»), або койпу, або болотяний бобер (лат. Myocastor coypus) – великий гризун і единий представник сімейства нутрієвих (Myocastoridae). Її батьківщина – Південна Америка. Завдяки високо цінованому хутру, вона була інтродукована на інших континентах і сьогодні живе в Північній Америці, Європі, Африці та Азії.

На території нашої України дуже рідко зустрічається в басейнах рік Південний Буг і Дніпро.

Цікаві факти про нутрію

• На теренах колишнього СРСР нутрії використовуються в якості сільськогосподарських тварин, і з розводять їх в основному на м’ясо. Правда, в харчовій промисловості вони не зустрічаються, але їх часто тримають в приватних господарствах. Складність їх утримання полягає в тому, що їм постійно необхідна вода, наприклад, невеликий ставок або хоча б велика балія.

Нутрія золота або альбінос.

• Як вже було сказано вище, батьківщиною нутрії є Південна Америка, де ці гризуни поширені повсюдно. Пізніше їх завезли в Європу і Азію, і місцями вони навіть здичавіли, поширившись у природі. Але в цілому за межами приватних володінь вони зустрічаються рідко.

• Схожі на великих щурів, нутрії ведуть наполовину водний спосіб життя, а пік їх активності припадає на нічний час. Харчуються вони в основному корінням, листям і стеблами водних рослин на зразок очерету і рогозу, і можуть затримувати дихання на 8 – 10 хвилин, якщо необхідно. При цьому вони тільки виглядають незграбно – пересуваються нутрії дуже спритно і вправно, особливо у воді.

• При довжині тіла до 50 – 60 сантиметрів доросла нутрія (вона ж – койпу або болотяний бобер; це теж цілком офіційні назви) може важити до 10 – 12 кілограмів. У фермерів цінується не тільки їх м’ясо, але і хутро, яке відштовхує вологу і є водонепроникним.

• Незважаючи на те, що початковий природний ареал цих тварин – спекотні і вологі екваторіальні ліси, вони здатні без шкоди для себе переносити морози аж до -35 °C. Однак, нутрії все одно не пристосовані до життя у холодному кліматі, оскільки вони не вміють робити великих запасів їжі або впадати в сплячку, щоб пережити холоди.

• Своє житло нутрії завжди будують на крутих берегах водойм, причому нори можуть являти собою як простий тунель, так і складну розгалужену систему з безліччю ходів. Правда, маскувати житло ці тварини не вміють, і вхід в нього нескладно знайти навіть людині. Видають його стежки, протоптані цими звірками.

Сім’я нутрій, Раштатт, Німеччина.

• У деяких країнах світу нутрії вважаються тваринами-шкідниками. Так, вони поїдають рослини на плантаціях, шкодять дамбам і іригаційним системам. А в деяких інших державах їх тримають в якості домашніх тварин, оскільки ці гризуни добре піддаються прирученню і навчанню.

• Живуть нутрії не більше 7 – 8 років, і приносять потомство по 2 – 3 рази на рік, причому вагітність у них триває досить довго для звірків настільки невеликих розмірів, до 4 – 4,5 місяців. Правда, з роками плодючість у них падає, але це компенсується тим, що за один раз самка може народити більше десяти дитинчат.

• У 30-х роках в СРСР проводилися заходи з інтродукції нутрій в дику природу, і у південних регіонах країни було випущено на волю 6270 дорослих особин. Все пройшло успішно, тварини непогано освоїлися у відповідних умовах, в основному у Закавказзі.

• В цілому, вони здатні вижити скрізь, де клімат досить м’який для того, щоб водойми на зиму не покривалися льодом. До існування в замерзаючих водоймах нутрії не пристосовані, і під льодом вони орієнтуватися не вміють. Пірнувши в ополонку, звір, швидше за все, потім не зуміє знайти зворотну дорогу і загине.